Постанова
Іменем України
12 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 199/8651/17
провадження № 61-6485св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2, в особі законного представника ОСОБА_3,
треті особи: Четверта Дніпровська державна нотаріальна контора, Орган опіки та піклування в особі Амур-Нижньодніпровської районної в місті Дніпропетровську ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, яка дії в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25 червня 2018 року у складі судді Руденка В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, законним представником, якого є ОСОБА_3, треті особи: Четверта Дніпровська державна нотаріальна контора, Орган опіки та піклування в особі Амур-Нижньодніпровської районної в місті Дніпропетровську ради, про виділ в натурі 1/2 частини домоволодіння, що є спільною частковою власністю.
Позовна заява мотивована тим, що позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 17 жовтня 2017 року державним нотаріусом Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Писарєвою Н. С. належить 1/2 частина домоволодіння в АДРЕСА_1 (далі - домоволодіння).
Відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є іншим співвласником 1/2 частини домоволодіння.
Позивач бажає переїхати в свою частину спірного домоволодіння для мешкання, виконувати там ремонтні роботи та поліпшувати стан своєї частини домоволодіння. У звʼязку з тим, що домоволодіння має єдиний вхід та не розділено в натурі, виникла необхідність в поділі домоволодіння в натурі з визначенням конкретних приміщень власності кожного зі спадкоємців.
Знайти спільну мову з відповідачем щодо поділу приміщень вищевказаного домоволодіння позивач не може, тому змушений звернутися за захистом своїх інтересів до суду.
Таким чином позивач просить суд здійснити поділ домоволодіння в натурі, з метою отримання можливості використовувати свою частину домоволодіння на власний розсуд.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25 червня 2018 року позов задоволено.
Поділено домоволодіння в натурі відповідно до третього варіанту висновку спеціаліста Стаценко В. С. № 02-02/2018 року, складеного 06 березня 2018 року, а саме:
ОСОБА_1 виділити: в житловому будинку літ "А-1" приміщення 1-2 (6,6 кв. м), 1-3 (7,8 кв. м), 1-4 (8,1 кв. м.), а-1 прибудову; під А-1 погріб, а1 ганок, Б - літню кухню, 1/3 частину прибудови б2, Е - душ, № 2, 4, 5 споруди, 1/2 частину замощення І, вартість якого складає 136 973, 00 грн, що становить 54/100 частини домоволодіння.
ОСОБА_2 виділити: в житловому будинку літ "А-1" приміщення 1-41 (8,2 кв. м), 1-5 (8,3 кв. м), 1-6 (7,2 кв. м), 1-7 (6,7 кв. м), б1 - прибудову; 2/3 частина прибудови б2, б3 - ганок, Д - вбиральню, № 6 споруду, 1/2 частини замощення І, вартість якого складає 115 437,00 грн, що становить 46/100 частини домоволодіння.
ОСОБА_1 провести наступні переобладнання:
у житловому будинку А-1 між приміщеннями 1-4 та приміщенням 1-41 встановити перегородку;
у житловому будинку А-1 між приміщеннями 1-3 та 1-6 закласти дверний проріз.
ОСОБА_2 провести наступні переобладнання:
у житловому будинку А-1 в приміщенні 1-7 замість віконного отвору встановити дверний проріз;
у житловому будинку А-1 між приміщенням 1-5 та 1-6 встановити дверний проріз;
у житловому будинку А-1 приміщення 1-7 переобладнати під кухню.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за перевищення вартості його частки у домоволодінні в розмірі 10 768,00 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що оскільки сторони не дійшли згоди щодо розпорядження спірним майном, через що позивач має намір проживати у спірному домоволодінні, здійснювати певні роботи з благоустрою своєї частини, суд вважав за необхідне визначити поділ спірного домоволодіння за третім варіантом висновку спеціаліста, який на думку суду є найбільш прийнятним та з найменшим відхиленням від ідеальної рівності часток .
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка дії в інтересах ОСОБА_2, залишено без задоволення.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25 червня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
20 березня 20189 року ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, через засоби поштового звʼязку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25 червня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року. Ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 Зупинити виконання оскаржуваних рішень до закінчення касаційного провадження.
Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, неповним зʼясуванням обставинам справи.
Судами не взято до уваги, що жоден з варіантів розподілу домоволодіння, які були надані позивачем, не дають можливості розділити будинок з надвірними будівлями, відповідно до ідеальних часток співвласників, а також не взято до уваги, те що висновок спеціаліста щодо варіантів поділу домоволодіння, який був покладений в основу рішення, зроблений особою, яка не мала на те достатніх повноважень.
Задовольняючи позов про поділ спільного домоволодіння, судами не взято до уваги, що відповідач є неповнолітньою особою і виконати будь-які переобладнання і перебудови у виділеній йому частці, він самостійно не зможе.
Доводи інших учасників справи
27 квітня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки суди попередніх інстанцій забезпечили повний і всебічний розгляд справи й ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, а доводи скарги висновків судів не спростовують. Просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, та залишити без змін оскаржувані рішення.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі. Витребувано матеріали цивільної справи з Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська.
Клопотання ОСОБА_3, яка дії в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, про зупинення виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25 червня 2018 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року, задоволено. Зупинено виконання оскаржуваних рішень, до закінчення касаційного провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_3, яка дії в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25 червня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.