Постанова
Іменем України
06 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 644/4325/17
провадження № 61-37665св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Харківський обласний державний нотаріальний архів Головного територіального управління юстиції у Харківській області,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2018 року у складі головуючого-судді Бугери О. В. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 03 травня 2018 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Бурлака І. В., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківського обласного державного нотаріального архіву Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови державного нотаріуса та зобовʼязання вчинити дії.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2017 року до участі у справі, в якості третьої особи залучено ОСОБА_2.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2015 року розірвано договір дарування нерухомого майна, укладений між ним та ОСОБА_2, посвідчений 23 лютого 2011 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дорогій В. А. за реєстровим № 358. Квартира № АДРЕСА_1 повернута ОСОБА_2, скасована проведена реєстрація права власності за ним на вказану квартиру.
За його заявою заочне рішення суду було переглянуто, та рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2016 року позов ОСОБА_2. задоволено, розірвано договір дарування квартири № АДРЕСА_1, укладений між ним та ОСОБА_2, посвідчений 23 лютого 2011 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дорогій В. А. за реєстровим № 358. Вказана квартира повернута дарувальнику та скасовано проведена за ним реєстрація права власності на неї.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 30 січня 2017 року рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2016 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_2. про розірвання договору дарування відмовлено.
Для здійснення реєстрації його права власності на квартиру № АДРЕСА_1 на підставі рішення апеляційного суду нотаріусу необхідно надати оригінал договору дарування.
Діяльність приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Дорогій В. А. припинена, нотаріальні справи передані на державне зберігання до нотаріального архіву, ОСОБА_2 повернуто правовстановлюючий документ, а на примірнику договору дарування та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій нотаріуса Дорогій В.А. проставлені службові відмітки про недійсність договору дарування.
Отже, на даний час оригінал договору дарування знаходиться у ОСОБА_2., й для нього є втраченим, проте постановою державного нотаріуса Харківського обласного державного нотаріального архіву Головного територіального управління юстиції у Харківській області Остапенко Ю. А. від 29 травня 2017 року йому відмовлено у видачі дублікату договору дарування.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив скасувати постанову державного нотаріуса Харківського обласного державного нотаріального архіву Головного територіального управління юстиції у Харківській області Остапенко Ю. А. від 29 травня 2017 року та зобовʼязати державного нотаріуса видати дублікат договору дарування квартири № АДРЕСА_1, укладений 23 лютого 2011 року між ним та ОСОБА_2
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що доказів втрати або зіпсування договору дарування від 23 лютого 2011 року, що згідно Закону України "Про нотаріат" є підставою для видачі нотаріусом дублікату договору, позивачем не надано,
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 03 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2018 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно зʼясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки договір дарування, укладений 23 лютого 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на даний час не є зіпсованим та не втрачений, що свідчить про відсутність правових підстав для видачі його дублікату.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У червні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, не врахувавши при цьому, що правовстановлюючим документом на квартиру № АДРЕСА_1 є договір дарування, укладений 23 лютого 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Для позивача, як для власника вказаної квартири, цей договір є втраченим і оригінал договору знаходиться у ОСОБА_2., яка його не віддає. Для подальшої реалізації відновленого на підставі рішення Апеляційного суду Харківської області від 30 січня 2017 року права власності позивача, йому необхідно отримати дублікат договору дарування квартири та повторно зареєструвати право власності на неї. Суди встановивши факт знаходження правовстановлюючого документа у третьої особи, обмежилися поясненнями сторін, не пересвідчилися в наявності взагалі такого документу, та не зобовʼязали третю особу надати суду для огляду зазначений документ, що свідчить про недоведеність обставин справи, що мають значення для її вирішення, які визнані судом встановленими. Судом не було відновлено порушене право позивача, а формально відмовлено в задоволенні позовних вимог з посиланням на правомірність дій нотаріуса, без надання оцінки діям третьої особи.
Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У поданому 09 листопада 2018 року відзиві ОСОБА_2. просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив мотивовано тим, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не спростовують законних висновків судів першої та апеляційної інстанцій, які відповідають дійсним обставинам справи та підтверджені відповідними доказами. Договір дарування зберігався і зберігається у ОСОБА_2., та ніколи не був втрачений або зіпсований, видача його дублікату суперечить законодавству. На момент винесення оскаржуваної постанови нотаріуса договір дарування мав відмітку про його скасування, оригінал договору не був втраченим або зіпсованим, отже позивач не мав правових підстав для отримання його дублікату, за відсутності доказів про його втрату або зіпсування.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами