1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



12 лютого 2020 року

Київ

справа № 810/685/17

провадження № К/9901/46161/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України та Київської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року (судді Панченко Н.Д., Панова Г.В., Кушнова А.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року (судді Бабенко К.А., Кузьменко В.В., Степанюк А.Г.),

І. Суть спору

1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі також - ДФС, відповідач 1), Київської митниці Державної фіскальної служби України (далі також - Київська митниця ДФС, відповідач-2), у якому, з урахуванням уточнень до позовної заяви від 6 жовтня 2017 року просив:

1.1 визнати протиправними та скасувати накази ДФС від 10 січня 2017 року № 03-о "Про звільнення ОСОБА_1" та Київської митниці ДФС від 23 січня 2016 року № 44-о "Про проведення розрахунку";

1.2 поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Київської митниці ДФС або на іншій рівнозначній посаді державної служби;

1.3 стягнути з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 компенсацію за час вимушеного прогулу.

2. Позовні вимоги обґрунтовував, зокрема тим, що при його звільненні відповідач грубо порушив трудове законодавство, оскільки не вжив достатніх заходів для переведення його на іншу роботу. Зауважив також, що оспорюваний наказ про звільнення відповідач видав у період його тимчасової непрацездатності, а крім того його звільнення не було погоджено з первинною профспілковою організацією, членом якої є позивач.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 з 2005 року проходив службу у митних органах України.

4. Наказом ДФС від 27 липня 2015 року № 2254-0 ОСОБА_1 призначено на посаду першого заступника начальника Київської митниці ДФС.

5. Наказом ДФС від 11 грудня 2015 року № 978 затверджено чисельність працівників територіальних органів ДФС, відповідно до якої у штаті Київської митниці ДФС передбачено 653 посади, у тому числі посада першого заступника Київської митниці ДФС.

6. Наказом ДФС від 13 червня 2016 року № 520 затверджено зміни до чисельності працівників територіальних органів ДФС, затвердженої наказом ДФС від 11 грудня 2015 року № 978, відповідно до яких чисельність працівників Київської митниці ДФС було зменшено до 652 осіб.

7. Наказом Київської митниці ДФС від 21 червня 2016 року № 169 вирішено увести в дію з 21 червня 2016 року перелік змін № 5 до організаційної структури та перелік змін № 9 до штатного розпису на 2016 рік Київської митниці ДФС.

8. Відповідно до переліку змін № 5 до організаційної структури Київської митниці ДФС, який затверджено головою ДФС 13 червня 2016 року, та Переліку змін № 9 до штатного розпису на 2016 рік Київської митниці ДФС, який затверджено головою ДФС 15 червня 2016 року, посаду першого заступника начальника Київської митниці ДФС виведено із організаційної структури та штатного розпису Київської митниці ДФС.

9. 10 листопада 2016 року позивачу вручили письмове попередження про наступне вивільнення у звʼязку зі змінами в організації виробництва і праці з огляду на затвердження наказом ДФС від 13 червня 2016 року № 520 змін до чисельності працівників територіальних органів ДФС, затвердженої наказом ДФС від 11 грудня 2015 року № 978.

10. Одночасно з попередженням про наступне вивільнення позивачеві було запропоновано переведення на іншу посаду в Київській митниці ДФС із переліку наявних вакантних посад.

11. Суди попередніх інстанцій встановили, що отримавши вказане попередження разом з пропозицією обійняти іншу посаду в Київській митниці ДФС, позивач висловив згоду на переведення на іншу рівнозначну посаду, про що письмово зазначив на попередженні про наступне вивільнення.

12. Втім, наказом ДФС від 10 січня 2017 року № 03-о ОСОБА_1 з 10 січня 2017 року звільнено з посади заступника начальника Київської митниці ДФС у звʼязку зі скороченням чисельності та штату працівників відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).

13. Наказом Київської митниці ДФС від 23 січня 2017 року № 44-о Управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності Київської митниці ДФС зобовʼязано провести з ОСОБА_1 повний розрахунок та виплатити грошову компенсацію за невикористану відпустку і вихідну допомогу.

14. Не погодившись з правомірністю свого звільнення, позивач звернувся з цим позовом до суду.

ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.

15. Київський окружний адміністративний суд постановою від 12 жовтня 2017 року позов задовольнив частково.

15.1. Визнав протиправним та скасував накази ДФС від 10 січня 2017 року № 03-о "Про звільнення ОСОБА_1" та Київської митниці ДФС від 23 січня 2016 року №44-о "Про проведення розрахунку".

15.2. Поновив ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Київської митниці ДФС.

15.3. Стягнув з ДФС на користь ОСОБА_1 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 76408,20 грн.

15.4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

15.5. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Київської митниці ДФС та в частині стягнення з ДФС суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах одного місяця допущено до негайного виконання.

16. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 20 лютого 2018 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.

17. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зауважив, що висловлена позивачем на попередженні про наступне вивільнення згода обійняти рівнозначну посаду сама по собі не звільняє субʼєкта призначення від встановленого законом обовʼязку запропонувати позивачеві іншу роботу, якщо виявилось, що обрана ним посада не є вакантною або взагалі відсутня у штатному розписі.

18. У випадку відсутності можливості запропонувати позивачеві рівнозначну посаду, відповідачі мали запропонувати позивачеві конкретний перелік вакантних посад (іншої роботи), а у випадку відмови позивача обійняти запропоновані посади - зажадати від позивача письмової відмови від запропонованих посад.

19. Тобто лише сукупність таких обставин як відсутність рівноцінної посади та документально підтвердженої відмови позивача обійняти іншу посаду з переліку вакантних посад Київської митниці ДФС, зумовили б настання обставин, за яких відповідач-1 мав би правові підстави для припинення публічної служби позивача з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII) та пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП.

20. У цьому звʼязку суди попередніх інстанцій зауважили, що пропозицію позивачеві іншої роботи відповідач здійснив тільки раз - 10 листопада 2016 року, одночасно з попередженням про наступне вивільнення. Отримавши від позивача письмову згоду на переведення на рівноцінну посаду та встановивши після цього, що рівноцінні посади державної служби відсутні, відповідач-1 жодних дій, спрямованих на те, щоб запропонувати позивачеві іншу роботу/посаду, не вчинив, хоча з самої згоди очевидно, що позивач бажав продовжити публічну службу.

21. Окрім того суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що з моменту виникнення обставин, що зумовили зміну штату та чисельності Київської митниці ДФС - затвердження змін до чисельності працівників територіальних органів ДФС відповідно до наказу ДФС України від 13 червня 2016 року та до 02 листопада 2016 року у Київській митниці ДФС існувала рівноцінна вакантна посада, а саме - посада заступника начальника Київської митниці ДФС.

22. У цьому звʼязку суди зауважили, що 02 листопада 2016 року позивач звернувся до начальника Київської митниці ДФС з службовою запискою, у якій проінформував, що його не попереджали про наступне вивільнення у звʼязку зі скороченням штату та чисельності Київської митниці ДФС. У цій же службовій записці позивач повідомив про свою згоду обійняти вакантну посаду заступника начальника Київській митниці ДФС, для чого також додав відповідну заяву. Проте 02 листопада 2016 року на вказану вакантну посаду наказом ДФС №3556-о призначено Гаврилюка О.О. - заступника начальника Кіровоградської митниці ДФС шляхом переведення. Суди попередніх інстанцій наголосили, що причин, з яких вказана вакантна посада не могла бути запропонована позивачеві та причин, які б виправдовували зволікання відповідачів щодо повідомлення позивача про наступне вивільнення та пропозиції йому роботи, відповідачі під час розгляду справи не повідомили.

23. Суди попередніх інстанцій додали, що матеріали справи не містять доказів, що віддаючи перевагу Гаврилюку О.О., відповідач-1 врахував кваліфікацію і продуктивність праці позивача та інші обставини, які свідчать про переважне право позивача на залишення на роботі при вивільненні працівників у звʼязку із змінами в організації виробництва і праці.

23. На підставі викладеного суди констатували, що звільнення позивача відбулося з порушенням вимог, встановлених статтею 87 Закону № 889-VIII та з порушенням визначеної статтею 49-2 КЗпП процедури. Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Щодо вимог позивача про поновлення на посаді першого заступника начальника Київської митниці ДФС або на іншій рівнозначній посаді, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що за правилами частини першої статті 235 КЗпП позивач підлягає поновленню на тій посаді та в тому самому органі, з якого його протиправно звільнили, тобто на посаді першого заступника начальника Київської митниці ДФС.


................
Перейти до повного тексту