1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України



11 лютого 2020 року

Київ

справа №2а/0470/1551/12

адміністративне провадження №К/9901/3614/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:



головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,



розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до публічного акціонерного товариства "Дніпрометробуд" про зобов’язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2012, прийняту у складі головуючого судді Жукової Є.О., та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2015, постановлену у складі колегії суддів: Проценко О.А. (головуючий), Дурасової Ю.В., Туркіної Л.П.

І. Суть спору

1. У січні 2011 року Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області (далі – ДФІ в Дніпропетровській області) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства "Дніпрометробуд" (далі – ПАТ "Дніпрометробуд"), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд зобов’язати відповідача виконати вимогу від 06.07.2010 № 04-05-05-158/6835.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ДФІ в Дніпропетровській області наводить пункт 10 статті 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу" та зазначає, що відповідачем не виконано в добровільному порядку вимогу від 06.07.2010 № 04-05-05-158/6835.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що у відповідності до пункту 1.2.5.1 Плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ в Дніпропетровській області за І квартал 2010 року, звернення Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУМВС України в Дніпропетровській області від 23.04.2010 №7/2936, на підставі направлення від 29.03.2010 №420-10, головним конторолером-ревізором відділу контролю у сфері державної власності Нехаєнко І.А. проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ПАТ "Дніпрометробуд" за період з 01.10.2007 по 01.03.2010.

4. За результатами ревізії правильності визначення вартості виконаних робіт із субпідрядником - ПАТ "Дніпрометробуд" вартості виконаних робіт із обслуговуючих процесів стволів №15 та №16, які предʼявлені до оплати ПАТ "Дніпрометробуд", на загальну суму 692 656,00 грн. У договорах оренди, укладених між ПАТ "Дніпрометробуд" та субʼєктами господарювання, розмір плати за надані в оренду приміщення визначається, виходячи з вартості користування 1 кв.м, до розрахунку якої включається вартість безпосередньої оренди, а також експлуатаційних витрат. Позивачем було встановлено недоотримання орендної плати товариством на загальну суму 45 606,04 грн, що призвело до матеріальної шкоди товариству на суму 45 606,04 грн, а також недоотримання орендної плати підприємством від оренди обладнання на суму 2 481,16 грн. Позивачем також було встановлено, що працівникам товариства не нараховувалась та не виплачувалась компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати, внаслідок чого працівниками недоотримано доходів на загальну суму 74 015,84 грн. Ревізією також установлено, що товариством до складу адміністративних витрат у червні 2008 року включено аудиторські послуги, які не передбачені фінансовим планом на 2008 рік, що є порушенням пункту 5 статті 89 та статті 75 Господарського кодексу України та завдано матеріальної шкоди на суму 11 000,00 грн, в тому числі було здійснено витрати на оплату добровільного страхування майна, які не передбачені фінансовими планами на відповідні періоди на загальну суму 32 929,04 грн. У ході ревізії перевірялись документи, перелік яких наводиться у Додатку №2 до акту. Витрати за проживання своїх працівників у гуртожитках ВО "ПМЗ" та ЖЕУ становлять у загальній сумі 175 353,00 грн, які товариством віднесено до складу інших операційних витрат. Дані витрати не передбачені колективними договорами на 2007 та 2008 роки, працівниками товариства не відшкодовувалися, внаслідок чого ПАТ "Дніпрометробуд" за рахунок державних коштів покривало витрати фізичних осіб при відсутності дебіторської заборгованості в обліку на вказану суму, внаслідок чого ПАТ "Дніпрометробуд" завдано матеріальної шкоди на суму 212 528,00 грн. Також позивачем були встановлені такі порушення, як завищення вартості нематеріальних активів на суму 54 816,90 грн, безпідставно списано дебіторську заборгованість на загальну суму 155 334,92 грн, а також покриття витрат ПАТ "Дніпрометробуд" на загальну суму 2 558,46 грн.

5. Висновки ревізії були зафіксовані у відповідному акті від 28.05.2010 № 05-21/39.

6. 06.07.2010 заступником начальника управління Державної фінансової служби у Дніпропетровській області надісланий лист до ПАТ "Дніпрометробуд" із вимогами про усунення виявлених ревізією порушень (ас. 53-55 том 1).

7. 22.07.2010 на адресу Державної фінансової служби у Дніпропетровській області надійшов лист від товариства, в якрму голова правління висловив незгоду з висновками проведеної перевірки.

8. У зв’язку з невиконанням відповідачем вимоги від 06.07.2010 № 04-05-05-158/6835 ДФІ в Дніпропетровській області звернулася до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

9. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 позов задоволено частково. Зобовʼязано ПАТ "Дніпрометробуд" відшкодувати непередбачені фінансовим планом аудиторські послуги в сумі 11000 грн та витрати на добровільне страхування майна в сумі 32 929,40 грн, в тому числі за рахунок винних осіб. Зобовʼязано ПАТ "Дніпрометробуд" відшкодувати витрати на проживання в гуртожитках в розмірі 212 528,00 грн. Зобовʼязано ПАТ "Дніпрометробуд" відкоригувати в обліку суми понесених витрат в частині нарахування амортизації на транспортні засоби, які не експлуатуються у виробничій діяльності та знятті з обліку в ДАІ, в розмірі 24 679,31 грн. У решті позовних вимог - відмовлено.

10. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 06.05.2015 рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасував і в цій частині в задоволенні позову відмовив.

11. Ухвалюючи таке рішення суд апеляційної інстанції вказав, що при виявленні збитків, завданих державі чи обʼєкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

12. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обовʼязковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи обʼєкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

13. На підставі наведеного колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов’язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

14. У цьому випадку ДФІ в Дніпропетровській області пред’явила вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії ПАТ "Дніпрометробуд". Оскаржувана вимога вказує на виявлені збитки та їх розмір. Разом з тим, збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов.

IV. Касаційне оскарження

15. У касаційні скарзі ДФІ в Дніпропетровській області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

16. У доводах касаційної скарги позивач, зокрема, зазначає, що правова позиція судів попередніх інстанцій суперечить пункту 10 статті 10 та частині другій статті 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю", а також статті 19 Конституції України.

17. У запереченнях на касаційну скаргу представник ПАТ "Дніпрометробуд" указує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційних скарг висновків цих судів не спростовують.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

18. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України від 26.01.1993 № 2939-ХІІ "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі – Закон № 2939).

20. Згідно зі статтею 2 Закону України № 2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобовязань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообовязкового державного соціального страхування, бюджетних установах і субєктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообовязкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усуненнявиявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

21. Статтею 10 Закону України № 2939 визначені права органу державного фінансового контролю, серед яких зокрема надано право предʼявляти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обовʼязкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

22. Згідно з пунктом 10 статті 10 Закону № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.


................
Перейти до повного тексту