ПОСТАНОВА
Іменем України
12 лютого 2020 року
Київ
справа №362/3044/15-а
адміністративне провадження №К/9901/21593/18; К/9901/21596/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого – Уханенка С. А.,
суддів – Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу
за позовом Пішко Катерини Миколаївни, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дочки Пішко Глорії Олегівни, до Управління Державної міграційної служби України в Київській області, Виконавчого комітету Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, треті особи: Міністерство оборони України, Глевахівська селищна рада Васильківського району Київської області, про зобов’язання вчинити дії, провадження за якою відкрито
за касаційними скаргами Міністерства оборони України та Управління Державної міграційної служби України в Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року (головуючий суддя – Кучма А.Ю., судді – Аліменко В.О., Безименна Н.В.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У червні 2015 року Пішко К. М. звернулася до суду з адміністративним позовом у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дочки Пішко Г.О. до Управління Державної міграційної служби України в Київській області (далі – УДМС України в Київській області), Виконавчого комітету Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області (далі – Виконком Глевахівської селищної ради), у якому просила зобов’язати УДМС України в Київській області зареєструвати позивача та її малолітню дитину за адресою: Київська область, Васильківський район, смт Глеваха, вулиця Вокзальна, будинок 53, квартира 110.
2. Позов обґрунтовано тим, що у грудні 2009 року їм, як сім’ї військовослужбовця, виділено житло за за адресою: Київська область, Васильківський район, смт Глеваха, вулиця Вокзальна, будинок 53, квартира 110, у якому вони постійно проживають. У 2015 році позивач звернулася до Васильківського районного відділу УДМС України в Київській області із заявою про реєстрацію місця проживання за вказаною адресою, у задоволенні якої їй відмовлено через відсутність ордеру. Посилаючись на те, що у зазначеній квартирі вони проживають на законних підставах, а відсутність реєстрації місця проживання створює перешкоди у їх повсякденному житті, позивач просила суд задовольнити позов.
ІІ. Встановлені судами обставини справи
3. У травні 2015 року Пішко К.М. звернулась до Васильківського районного відділу УДМС України в Київській області, в якій просила в той же день зареєструвати її з малолітньою дитиною Пішко Г. О. у квартирі 110 за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Глеваха, вулиця Вокзальна, будинок 53. Одночасно у заяві позивач зазначила, що її родина з грудня 2009 року постійно проживає та сплачує комунальні послуги за вказаною адресою, що підтверджується актами обстеження житлових умов.
4. До цієї заяви позивачем додано: паспорт, свідоцтво про народження дитини, талон зняття з реєстрації, квитанцію про сплату державного мита, акти обстеження житлово-побутових умов, витяг з наказу начальника Васильківського гарнізону Міністерства оборони України від 10 грудня 2009 року №126 та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 17 грудня 2014 у цивільній справі № 362/6990/13-ц (про заборону виселення).
5. Листом Васильківського районного відділу УДМС України в Київській області від 28 травня 2015 року № 3/20-П/321 Пішко К.М. повідомлено про те, що її заяву розглянуто. Проте, для реєстрації місця проживання особі, або її законному представнику, необхідно подати: письмову заяву, документ, до якого вносять відомості про реєстрацію місця проживання, квитанцію про сплату державного мита, талон про зняття з реєстрації з попереднього місця проживання, документ, що підтверджує право на проживання – ордер, свідоцтво на право власності, а у разі їх відсутності – згоду власника житла. У разі надання вищевказаних документів реєстрацію буде проведено у день подання документів.
6. Вважаючи, що за наявності судового рішення, яким відмовлено у виселенні її з донькою зі спірного приміщення, власником якого є Міністерство оборони України, відповідач безпідставно відмовив їй у проведенні реєстрації, Пішко К.М. звернулася до суду за захистом порушеного права.
7. Предметом спору у зазначеній справі є відмова суб’єкта владних повноважень зареєструвати місце проживання.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення.
8. Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2016 року у позові відмовлено.
9. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не порушував прав Пішко К.М. та не відмовляв у проведенні реєстрації її місця проживання, а лише роз’яснив які документи їй необхідно надати для проведення такої реєстрації. Враховуючи те, що до поданої у серпні 2015 року заяви про реєстрацію місця проживання не було додано документ, що підтверджує право позивача проживати у спірній квартирі, відповідач діяв правомірно.
10. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позову. Зобов’язано УДМС України в Київській області зареєструвати Пішко К. М. та Пішко Г. О. за адресою: Київська область, смт. Глеваха, вулиця Вокзальна, будинок 53 квартира 110.
11. Перевіряючи рішення суду першої інстанції і скасовуючи його, суд апеляційної інстанції виходив з того, що лист Васильківського районного відділу УДМС України в Київській області від 28 травня 2015 року № 3/20-П/321 має інформаційний характер і не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому не може бути скасований у судовому порядку. Водночас, з метою повного і всебічного захисту порушеного права позивача на здійснення реєстрації, суд дійшов висновку про необхідність зобов’язати УДМС України в Київській області зареєструвати Пішко К. М. та Пішко Г. О. у спірній квартирі, оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін.
12. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Міністерство оборони України та УДМС України в Київській області подали касаційні скарги, в яких посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просять скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
13. У касаційній скарзі Міністерство оборони України вказав, що судове рішення не відповідає приписам статей 87, 159 КАС України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, оскільки спірним житлом позивачі користуються на підставі оглядового ордеру, якій не є документом, що підтверджує їх право на проживання у квартирі, яка до 2011 року належала до громадського житлового фонду та перебувала у віданні Дочірнього підприємства « 135 домобудівельний комбінат» ТОВ «Реноме». Право розпоряджатись цією квартирою Міністерство оборони України набуло у 2011 році і, як власник, не надавало згоди на проживання родини Пішко у цій квартирі.
14. Суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив доводи Міністерства оборони України про те, що питання щодо правомірності проживання позивача у спірній квартирі неодноразово досліджувалось судами у цивільних справах, де суди дійшли висновку, що оглядовий ордер № 01 серії 2009.12.14, виданий Васильківською районною державною адміністрацією на підставі листа начальника КЕУ від 11 грудня 2009 року не є підставою для вселення до цієї квартири. Водночас тривале користування житлом не надає особі права користуватись ним, за відсутності згоди власника, а наказ начальника Васильківського гарнізону Міністерства оборони України від 10 грудня 2009 року №126 скасовано наказом від 02 лютого 2010 року № 8, як такий, що суперечить вимогам чинного законодавства.
15. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Міністерство оборони України.
16. У касаційній скарзі УДМС України в Київській області послалася на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно зобов’язав зареєструвати місце проживання Пешко К.М. та її малолітньої доньки у спірній квартирі, оскільки оглядовий ордер до заяви не було додано, а про його існування відповідач дізнався лише під час розгляду справи. Водночас поняття «оглядовий ордер» відсутнє у законодавсті, що регулює житлові правовідносини.
17. Заявник зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про порушення прав позивача, оскільки під час звернення Пешко К.М. із заявою про реєстрацію місця проживання, жодного, передбаченого чинним законодавством докум