ПОСТАНОВА
Іменем України
11 лютого 2020 року
м. Київ
справа №522/17873/15-а
провадження №К/9901/10968/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Берназюка Я.О., Желєзного І.В.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Орлова Олексія Олексійовича
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Потапчука В.О., суддів Жука С.І., Семенюка Г.В.)
у справі №522/17873/15
за позовом Орлова Олексія Олексійовича
до Військової частини А0515, Одеського обласного військового комісаріату,
третя особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області,
про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини А0515, Одеського обласного військового комісаріату, в якому просив визнати протиправними дії військової частини А0515 з відмови Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області (ГУ ПФУ в Одеській області) у наданні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та зобов’язати військову частину А0515 надати зазначену довідку.
2. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 20.05.2016 позов задоволено.
3. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
4. У поданій касаційній скарзі Орлов Олексій Олексійович із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судові рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є пенсіонером Збройних Сил України та знаходиться на пенсійному обліку у ГУ ПФУ в Одеській області
6. Перед звільненням позивач проходив військову службу у військовій частині А2776 в званні полковника на посаді начальника відділу-заступник начальника розвідки.
7. У 2011 році позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій просив повідомити, чи поширюється на нього стаття 21 Закону України "Про розвідувальні органи України", а саме, в частині визначення розміру грошового забезпечення із якого нараховується пенсія в порядку та розмірах встановлених для військовослужбовців розвідувального органу Міністерства оборони України.
8. Листом від 17.05.2011 №222/4/791 відповідач повідомив позивачу про те, що згідно наказу Міністра оборони від 29.06.2010 №04 посада, яку займав позивач перед звільненням, включена до переліку посад та підрозділів військових частин, на колишніх військовослужбовців яких поширюються заходи соціального захисту, що визначені статті 21 Закону України «Про розвідувальні органи України».
9. 21.05.2015, позивач із посиланням на наказ Міністерства оборони України від 13.08.2012 №528 звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про звернення до Одеського обласного військового комісаріату (ООВК) з вимогою про надання довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця розвідувального органу Міністерства оборони України відповідної категорії для перерахунку пенсії
10. ГУ ПФУ в Одеській області звернулося до ООВК із проханням надати довідку про розмір грошового забезпечення позивача.
11. Відповідач листом від 10.07.2015 №222/4/832 відмовив ГУ ПФУ в Одеській області у наданні зазначеної довідки про розмір грошового забезпечення позивача тому, що для цього відсутні правові підстави.
12. Листом від 08.07.2015 № 576/0-11 Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області повідомило позивача про неможливість перерахунку пенсії у зв’язку з тим, що Одеським обласним військовим комісаріатом Головному управлінню не надана довідка про розмір грошового забезпечення.
13. Вважаючи незаконними зазначені дії Одеського обласного військового комісаріату, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
14. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що посада, яку перед звільненням з військової служби займав позивач, прирівняна до відповідної посади військової частини А0515, чим позивачу надані всі права, що належать військовослужбовцям які проходили військову службу безпосередньо у військовій частині А0515. На переконання суду першої інстанції, відмовою у наданні довідки про розмір грошового забезпечення позивача, відповідач порушив право позивача на соціальний захист, що визначений статтею 21 Закону України «Про розвідувальні органи України», так як ця відмова унеможливила здійснення передбаченого статтями 43, 51 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» перерахунку пенсії позивача у відповідності із грошовим забезпеченням відповідної категорії військовослужбовців розвідувальних органів.
15. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що військова частина А 2776, у якій проходив службу позивач не підпорядковується військовій частині А0515. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірна довідка надається військовою частиною А0515 лише особам, звільненим з військової служби з військової частини А0515 та підпорядкованих їй військових частин.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Позивач у своїй касаційній скарзі наголошує на аргументах, покладених судом першої інстанції в основу власного судового рішення та зазначених в п. 14 цього судового рішення.
17. Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу просив суд рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
19. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України, які перебували на військовій службі, та мають право на пенсію здійснює Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі – Закон № 2262-ХІІ).
20. Згідно з частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
21. Відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
22. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності з 01 січня 2008 року, визначено нові види грошового забезпечення військовослужбовців.
23. Відповідно до пункту 5 постанови №1294 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право установлювати: надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби військовослужбовцям розвідувальних органів, які безпосередньо виконують функції з добування інформації, забезпечують та беруть участь у спеціальних заходах, спрямованих на підтримку національних інтересів – у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років; надбавку військовослужбовцям підрозділів Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів, які безпосередньо займаються виконанням спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки, військовослужбовцям Управління державної охорони, які забезпечують державну охорону органів державної влади та посадових осіб України – в розмірі до 70 відсотків посадового окладу; надбавку військовослужбовцям підрозділів Служби безпеки, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, які провадять оперативно-розшукову, розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службову діяльність – в розмірі до 50 відсотків посадового окладу.
24. Частина 7 статті 21 Закону України «Про розвідувальні органи України» передбачає, що положення, передбачені цією статтею, а саме заходи соціального захисту, грошове забезпечення (оплата праці) співробітників усіх розвідувальних органів України, поширюються також на колишніх співробітників розвідувальних органів України і підрозділів, на які покладалося здійснення розвідувальної діяльнос