ПОСТАНОВА
Іменем України
12 лютого 2020 року
Київ
справа №802/4053/15-а
адміністративне провадження №К/9901/11647/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі – Суд):
Судді-доповідача – Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 802/4053/15-а
за позовом Терлецького Миколи Івановича
до Крижопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області
про визнання протиправним та скасування висновку, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Крижопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області
на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року (головуючий суддя – Дмитришена Р.М.)
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2016 року (головуючий суддя – Смілянець Е.С., судді – Залімський І.Г., Сушко О.О.)
ВСТАНОВИВ :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року Терлецький Микола Іванович (далі – Терлецький М,І., позивач) звернувся до суду з позовом до Крижопільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі – Крижопільська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, відповідач), в якому просив:
– визнати протиправним та скасувати висновок Крижопільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області №244/7/1704 від 19 листопада 2015 року про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Томашпільським відділенням Крижопільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області на підставі запиту Управління праці та соціального захисту населення Томашпільської РДА та наданої декларації про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік проведено перевірку відомостей, визначених п.2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» Терлецького М.І. За результатами проведеної перевірки відповідачем складений Висновок №244/7/1704 від 19 листопада 2015 року, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади», що вказані позивачем у декларації за 2014 рік.
Позивач з таким висновком не погодився та вважає, його протиправним внаслідок неповноти з`ясування усіх обставин справи, які повинні були враховуватись при прийнятті спірного висновку.
Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їхнього ухвалення
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2016 року позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано висновок Крижопільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області №244/7/1704 від 19 листопада 2015 року про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився й апеляційний суд, зазначив, що Крижопільською ОДПІ під час проведення перевірки не в повній мірі встановлено підстави набуття у власність позивачем вказаного майна, а також не досліджено ряд обставин щодо джерела походження коштів за які це майно було придбане, у зв'язку з чим відповідачем зроблено передчасний висновок про наявність невідповідності відомостей у декларації позивача.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Крижопільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, яка 30 січня 2018 року передана на розгляд до Верховного Суду.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2016 року.
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.
Відповідач у касаційній скарзі посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними та прийняті з порушенням норм матеріального права.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач вказує, що податковий орган при формуванні висновку про достовірність відомостей вказаних в декларації не може змінювати форму такого висновку та формує цей висновок відповідно до норм законодавства та враховує надані позивачем письмові пояснення.
Відповідач також зазначає, що при винесенні висновку податковим органом не було досліджено доходи дружини та бабусі, адже в Декларації та в поясненнях позивача не було зазначено що позивач проживав з бабусею, був одружений. В декларації за 2014 рік членами сім’ї декларанта зазначена лише Терлецька Г.А.
Крижопільська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області посилається на те, що після надсилання висновку про результати перевірки позивачу, Терлецький М.І. міг звернутися з запитом про проведення додаткової перевірки чи уточнення отриманої інформації, однак матеріали про проведення додаткової перевірки на адресу відповідача не надходили.
Позивачем заперечення на касаційну скаргу не надані, що не перешкоджає її розгляду по суті.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Терлецький М.І. працював в Управлінні праці та соціального захисту населення Томашпільської районної державної адміністрації з 01 вересня 2006 року, працював на посаді головного державного соціального інспектора.
Томашпільським відділенням Крижопільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області на підставі запиту Управління праці та соціального захисту населення Томашпільської районної державної адміністрації та наданої декларації про майно доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік проведено перевірку відомостей, визначених пункту 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» Терлецького М.І.
Для проведення перевірки відповідачем були направлені запити до ЦБД ДРФО ДФС України, державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, реєстраційної служби Томашпільського району, Тульчинського центру ДАІ 0511 УМВС України у Вінницькій області, відділу Держгеокадастру у Томашпільському районі, державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складений висновок №244/7/1704 від 19 листопада 2015 року про недостовірність відомостей, вказаних Терлецьким М.І. в Декларації, які визначені пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади».
Податковим органом під час перевірки було встановлено наявність у власності, оренді чи іншому праві користування легкового автомобіля марки KIA Venga 2012 року випуску, який позивачем було придбано 21 вересня 2012 року за 138580 грн 00 коп.
Перевіркою з'ясовано, що згідно інформації наявної в ЦБД ДРФО ДФС України загальна сума сукупного виплаченого (нарахованого) доходу Терлецькому М.І. за період з 01.01.1998 по 30.09.2012 (місяць придбання автомобіля) становить 97496 грн 99 коп та загальна сума сукупного виплаченого (нарахованого) доходу дружині Терлецькій Г.А. за період з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2012 року становить 49184 грн 54 коп, що разом становить 146681 грн 53 коп включаючи суми нарахованих податків. Відповідач прийшов до висновку, що утримавши відповідні суми податків із зазначеного доходу загальна сума буде нижчою ніж вартість придбаного автомобіля.
Тому, Крижопільською ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області на підставі проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень Терлецького М.І. та підтвердних документів встановлено недостовірність відомостей, визначених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», вказаних Терлецьким М.І. у Декларації.
Позивач не погодився з таким висновком звернувся за захистом своїх порушених прав до суду.
IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених