ПОСТАНОВА
Іменем України
04 лютого 2020 року
Київ
справа №813/6791/13-а
адміністративне провадження №К/9901/8471/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача – Васильєвої І.А.,
суддів – Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Стрийської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2015 (Головуючий суддя Кушерник М.П., судді: Мікула О.І., Курилець А.Р.)
у справі № 813/6791/13-а
за позовом Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України»
до Стрийської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2013 року Дочірнє підприємство «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі – позивач, ДП «Львівський Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Стрийської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі – відповідач, Стрийська ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області), в якому просила суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.06.2013 № 0001221700.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2013 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2015 скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2013 та задоволено позовні вимоги.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2015 та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2013.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що станом на 31.12.2012 за позивачем рахувалась заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб, відтак відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванні та/або сплаті до бюджету. Відповідальність встановлена за правопорушення, що вчинене позивачем, передбачена статтею 127 Податкового кодексу України. Положення статей 126 та 127 Податкового кодексу України передбачають відповідальність за різні правопорушення та не є взаємовиключними.
Позивач в письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржуване судове рішення законним, обґрунтованим, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін. Позивачем зазначено, що впродовж усього спірного періоду ДП «Львівський облавтодор» та його філіями здійснювалось перерахування податку на доходи фізичних осіб, утриманого із нарахованої заробітної плати, у день виплати працівникові заробітної плати. Податковим органом не зафіксовано жодного випадку сплати ПДФО після виплати працівникові заробітної плати. Прострочка у виплаті задекларованих і відповідно узгоджених податкових зобов'язань з ПДФО виникла лише у зв'язку із затримками у виплаті заробітної плати, які у свою чергу, зумовлені несвоєчасним розрахунком з ДП «Львівський облавтодор» за виконані роботи через недостатнє державне фінансування.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 18.04.2012 по 29.05.2013 за результатами планової виїзної документальної перевірки Філії «Сколівський райавтодор» ДП «Львівський Облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, відповідачем складено акт від 04.06.2013 № 106/22-00/26231271, за висновками якого встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог пункту 31.1 статті 31, підпунктів 168.1.5, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем несвоєчасно перераховано до бюджету податок з доході фізичних осіб у строки, встановлені для місячного податкового періоду.
На підтвердження обґрунтованості висновків перевірки та правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилається на те, що станом на 31.12.2012 за Філією «Сколівський райавтодор» Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» рахується заборгованість по виплаті заробітної плати в сумі 158 030,79 грн. Під час перевірки встановлено, що відповідачем несвоєчасно проведено перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в порушення підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, яким визначено, що податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподаткованого доходу єдиним платіжним документом. Утриманий податковим агентом податок з доходів фізичних осіб при нарахуванні заробітної плати, але не сплачений податковим агентом до бюджету при виплаті заробітної плати вважається узгодженим податковим зобов'язанням.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001221700 від 27.06.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 38 802,47 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 11 628,20 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 27 174,27 грн. За оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням грошове зобов’язання позивачу донараховано відповідно до пункту 31.1 статті 31, підпункту 168.1.3 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 статті 176, пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з тих мотивів, що станом на 31 грудня 2012 року за Філією «Сколівський райавтодор» Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» рахувалась заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб, відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у випадку несвоєчасної сплати до бюджету нарахованих та утриманих сум податку з доходів фізичних осіб застосовуються штрафні санкції на підставі приписів пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, оскільки відповідальність за пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України настає при несплаті податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. Філією «Сколівський райавтодор» Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні