ПОСТАНОВА
Іменем України
11 лютого 2020 року
Київ
справа №200/3958/19-а
адміністративне провадження №К/9901/23051/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Донецького окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Циганенка А.І. від 22.05.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Компанієць І.Д., суддів: Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г. від 30.07.2019
у справі № 200/3958/19-а
за позовом ОСОБА_1
до Словʼянського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
про визнання дій протиправними, зобовʼязання вчинити дії, стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У березні 2019 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до адміністративного суду з позовом до Словʼянського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі також - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.12.2018 по 31.12.2018 згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 11.12.2018 №04-1120 та за період з 01.01.2019 по 31.01.2019 згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 10.01.2019 №04-116;
- зобов`язати відповідача здійснити за зазначені періоди нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з посадового окладу працюючого судді, згідно з довідками територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 11.12.2018 №04-1120 та від 10.01.2019 №04-116;
- стягнути з відповідача та виплатити позивачу заборгованість у зв`язку з недоплатою щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що виникла у період з 01.12.2018 по 31.12.2018 та з 01.01.2019 по 31.01.2019;
- звернути рішення до негайного виконання;
- зобовʼязати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.05.2019, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019, позов задоволено частково: стягнуто з Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь позивача заборгованість з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в сумі 14272,20 грн; рішення в частині присудження щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судовий збір в сумі 1921,00 грн на користь державного бюджету; у задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
3. 14.08.2019 до Верховного Суду від позивача надійшла касаційна скарга на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.05.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019, в якій ОСОБА_1 просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
4. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
5. Ухвалою Верховного Суду від 22.08.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
6. Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2020 закінчено підготовчі дії у даній справі та призначено таку до розгляду у судовому засіданні 04.02.2020.
7. Ухвалою Верховного Суду від 04.02.2020 постановлено розгляд справи продовжити у письмовому провадженні.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач з 25.11.2015 отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
9. 13.12.2018 Слов`янським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області зареєстрована заява позивача №21160 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 11.12.2018 №04-1120.
10. 15.01.2019 Слов`янським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області зареєстрована заява позивача №478 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 10.01.2019 №04-116.
11. 15.01.2019 Слов`янським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення по особовому рахунку № НОМЕР_1 про перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 01.01.2019. Щомісячне довічне грошове утримання розраховано в сумі 42816,60 гривень.
12. 25.01.2019 Слов`янським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення по особовому рахунку № НОМЕР_1 про перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 01.02.2019. Щомісячне довічне грошове утримання розраховано в сумі 46680,00 грн.
13. На звернення позивача за роз`ясненнями щодо дати перерахунків пенсії відповідач листом від 21.02.2019 повідомив, що перерахунок за заявою від 13.12.2018 здійснено з 01.01.2019, за заявою від 15.01.2019 здійснено з 01.02.2019. Позивачу зазначено про наявність заборгованості за січень 2019 року в сумі 14272,20 грн і нарахування цієї суми на додаткову відомість, виплату якої планується провести при наявності фінансування згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №335 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365".
14. Згідно з довідкою Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №10928 від 23.04.2019 ОСОБА_1 виплачено щомісячне довічне грошового утримання судді у відставці у наступних розмірах: за грудень 2018 року - 28544,40 грн; січень 2019 року - 28544,40 грн; лютий, березень, квітень 2019 року - 46680,30 грн щомісячно.
15. Наявність заборгованості за січень 2019 року у розмірі 14272,20 грн відповідач підтвердив у листі №109/М-17-01-03 від 21.02.2019.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
16. Позивач в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що відповідач порушив її право як судді у відставці на перерахунок грошового утримання при збільшенні розміру винагороди працюючого судді за посадою, з якої суддя звільняється у відставку, оскільки перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці повинен бути проведеним з дати законодавчого внесення змін до складових суддівської винагороди.
17. Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до пункту 4 розділу II Порядку надання документів для перерахунку і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (далі також - Порядок, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. Отже, на час розгляду справи в Донецькому окружному адміністративному суді відсутні будь-які підстави для задоволення позовних вимог позивача у зв`язку з перерахунком пенсії.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки зміни до Порядку щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з дня, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, не внесені, тому відповідачем правильно проведено позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, відповідно з 01.01.2019 та 01.02.2019. З урахуванням того, що рішеннями відповідача перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проведений з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, відповідно з 01.01.2019 та 01.02.2019, то позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці задоволенню не підлягають. Вимоги про зобов`язати вчинити певні дії є похідними, а тому у їх задоволенні також необхідно відмовити. Разом із тим, оскільки судом встановлено наявність у відповідача заборгованості щодо виплати позивачу щомісячного довічного грошового утримання за січень 2019 року у розмірі 14272,20 грн, дана вимога підлягає задоволенню.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. Позивач не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 №11-р/2018 за конституційним поданням Верховного Суду України (конституційності) положень частин 3, 10 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" змінилась в сторону збільшення складова суддівської винагороди - посадовий оклад працюючого судді. Безпідставними є посилання судів на те, що зміни до Порядку щодо перерахунку довічного утримання судді у відставці з дня, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди, не внесені, оскільки положення пункту 4 розділу 2 вказаного Порядку не відповідають вимогам чинного законодавства. Відповідач мав провести перерахунок її пенсії у відповідності до частини четвертої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" з дати законодавчого внесення змін до складових суддівської винагороди. Вища юридична сила закону полягає в тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Вказує, що судом порушено її конституційне право на захист, оскільки справа розглянута за відсутності її представника. Зазначає, що на момент подання касаційної скарги борг відповідача становить 18135,90 грн, що включає заборгованість за грудень у розмірі 14272,20 грн, за січень - 3863,70 грн (борг за січень у розмірі 14272,20 грн сплачено 12.06.2019). Вказує, що до негайного виконання рішення підлягає уся сума заборгованості - 18135,90 грн, що є в межах щомісячного довічного грошового утримання за один місяць. З метою виконання статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суди повинні були зобовʼязати відповідача подати звіт про виконання даного судового рішення. Зазначає, що судами неправильно вирішено питання щодо стягнення судового збору, оскільки такий підлягає стягненню на її користь. У звʼязку із наведеним просить скасувати у повному обсязі рішення судів попередніх інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови їй у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.12.2018 по 31.12.2018 згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 11.12.2018 №04-1120 та за період з 01.01.2019 по 31.01.2019 згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 10.01.2019 №04-116; зобов`язати відповідача здійснити за зазначені періоди нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з посадового окладу працюючого судді, згідно з довідками територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 11.12.2018 №04-1120 та від 10.01.2019 №04-116; стягнути з відповідача та виплатити позивачу заборгованість у зв`язку з недоплатою щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що виникла у період з 01.12.2018 по 31.12.2018 у сумі 14272,20 грн та з 01.01.2019 по 31.01.2019 у сумі 3863,70 грн; звернути рішення до негайного виконання у сумі 18135,90 грн; зобовʼязати відповідача у встановлений судом строк подати звіт про виконання судового рішення; стягнути на її користь сплачений судовий збір.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
21. За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
22. Згідно з вимогами статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
23. Відповідно до частини пункту 8 частини 4 статті 48 та частини 6 статті 48 Закону України від 07.07.2010 "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI, в редакції, чинній на момент набуття позивачем права на щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів") незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді.
24. Аналогічні положення закріплені у статті 48 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі також - Закон № 1402-VІІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
25. Частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
26. Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2005 № 8-рп/2005 зазначив, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.
27. У мотивувальній частині Рішення від 14.12.2011 № 18-рп/2011 Конституційний Суд України вказав на неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
28. У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
29. Конституційний Суд України також висловлював аналогічні позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у рішеннях від 24.06.1999 № 6-рп/99 (справа про фінансування судів), від 20.03.2002 № 5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій та гарантій), від 01.12.2004 № 19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу), від 11.10.2005 № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії та щомісячного довічного грошового утримання), від 18.06.2007 № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів).
30. Пунктом 6.1 Європейської хартії про закон "Про статус суддів" від 10.07.1998 передбаченого, що рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов`язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість.
31. Пунктом 54 Рекомендації CM/Rес (2010)12 від 17.11.2010 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки передбачено, що оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов`язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв`язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці.
32. З огляду на викладене, конституційний статус судді зумовлює обов`язок держави гарантувати достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці - щомісячне довічне грошове утримання. Статус судді та його елементи, зокрема, матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а виступає засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.
33. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справах №713/1064/17, № 686/24597/16-а, № 686/1938/17, № 766/7021/17, № 686/24597/16-а, від 11.12.2018 у справі №522/5168/17.
34. Колегія суддів зауважує, що Конституція України у частині другій статті 19 закріплює правило, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
35. Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
36. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними і відповідно - підставою для притягнення таких суб`єктів до відповідальності.
37. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 з 25.11.2015 отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
38. 04.12.2018 Конституційним Судом України за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин 3, 10 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") ухвалено рішення №11-р/2018, відповідно до якого визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частини 3, 10 статті 133 Закону України від 07.07.2010 №245З-IV "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд").
39. Відповідно до пункту 1 вказаного рішення Конституційного Суду України положення частини 3 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VIII) підлягає застосуванню в його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат".
40. Пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІІ установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.
41. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 становить 1762,00 грн.
42. Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено прожитковий мінімум в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн з 01.01.2019.
43. Згідно з частиною 1, 3 статті 135 Закону № 1402-VІІІ суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Базовий розмір посадового окладу судді визначається, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
44. Відповідно до статті 141 Закону №2453-VІ (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VІІІ) та рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 у справі №4-рп/2016 у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.