ПОСТАНОВА
Іменем України
12 лютого 2020 року
Київ
справа №320/5468/18
адміністративне провадження №К/9901/21037/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Мороз Л.Л., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 320/5468/18
за позовом Громадської організації "Спільна Справа Переяславщини" та ОСОБА_1
до Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області,
за участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс"
про визнання протиправними дій та скасування рішення
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року (головуючий суддя Кушнова А.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Федотова І.В., суддів: Літвіної Н.М., Сорочка Є.О.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2018 року Громадська організація "Спільна Справа Переяславщини" та ОСОБА_1 звернулися до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області, за участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс" в якому просили: - визнати протиправними дії Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області щодо зміни цільового призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Переяслав-Хмельницький площею 1,1293 га з коду класифікації "11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості" на "14.01 Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій"; - визнати протиправним та скасувати рішення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області від 17 грудня 2015 року № 66-03-VII "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_1 ТОВ "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс".
2. В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначали, що Генеральний план м. Переяслав-Хмельницький та план зонування території мав передбачати собою землі надані для розміщення обʼєктів промисловості, відповідно до ст. 66 Земельного кодексу України та розміщення обʼєктів енергетичної системи, як це передбачено ст. 76 Земельного кодексу України. В свою чергу, розроблений та затверджений Генеральний план м. Переяслав-Хмельницький та план зонування території не передбачав собою будівництво та експлуатацію енергогенеруючих підприємств, а земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 не могла бути віднесена до таких земель, оскільки вже була віднесена до земель промисловості у розумінні ст. 66 Земельного кодексу України. В свою чергу, відповідачем всупереч Генеральному плану м. Переяслав-Хмельницький та плану зонування території було змінено цільове призначення вказаної земельної ділянки з коду класифікації " 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості" на " 14.01 Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд обʼєктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій" без прийняття відповідного рішення з цього питання.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 01 березня 2019 року позовну заяву залишив без розгляду.
4. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 04 червня 2019 року ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року залишив без змін.
5. Суди виходили з того, що адміністративний позов подано з пропуском встановленого законом строку, а підстави для його поновлення відсутні, оскільки будь-які об`єктивні чи суб`єктивні обставини не позбавляли позивачів можливості звернутися до суду у визначені законом строки з відповідним позовом до відповідача, якщо вважали, що оскаржуваним рішенням порушуються їх права та законні інтереси.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 24.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2019 року, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій.
7. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій не врахованого того, що оскаржуване рішення відповідача на його веб-сайті в мережі Інтернет належним чином висвітлено не було, без зазначення кадастрового номера земельної ділянки, що унеможливило її ідентифікацію, а також те, що ОСОБА_1 зміг дізнатись про оскаржуване рішення лише 14.05.2018 після вступу у ГО "Спільна справа Переяславщини", де він був ознайомлений з відповіддю відповідача від 27.03.2018.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. 25.07.2019 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С.Г., суддів: Мороз Л.Л., Тацій Л.В.
10. Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1. залишено без руху, оскільки скаржником вказано про отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції від 04.06.2019 - 24.06.2019, проте будь-яких доказів на підтвердження даного факту до матеріалів касаційної скарги скаржником долучено не було. Крім того, скаржник не порушував питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
11. 13.08.2019 ОСОБА_1. до Верховного Суду подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та надано докази отримання ним копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції саме 26.06.2019.
12. Ухвалою Верховного Суду від 21.08.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
13. Ухвалою Верховного Суду від 04.02.2020 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 06.02.2020.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
15. Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
16. Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
17. Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
18. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
19. Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
20. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
21. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із частинами третьою та четвертою якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
22. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
23. З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження у даній справі є дії та рішення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області від 17.12.2015 № 66-03-VII "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_1 ТОВ "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс", отже строк для звернення до суду з вищевказаним позовом сплинув 17.06.2016.
24. Разом з тим, позивачі звернулись до суду з позовом лише 16.10.2018, тобто після спливу строку, визначеного положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.
25. Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
26. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
27. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.08.2019 у справі № 2а-175/1625/15 (адміністративне провадження № К/9901/7971/18).