ПОСТАНОВА
Іменем України
12 лютого 2020 року
Київ
справа №813/3997/17
провадження №К/9901/38929/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 2144 (Львівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України) за участю третьої особи - Адміністрації Державної прикордонної служби України, про визнання протиправною відмову, зобовʼязання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Брильовського Р. М., та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Обрізко І. М., суддів: Яворського І. О., Онишкевича Т. В.
І. Суть спору
1. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини 2144 (Львівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України) за участю третьої особи - Адміністрація Державної прикордонної служби України, в якому просить:
1.1. визнати протиправною та скасувати відмову Військової частини 2144 (Львівський прикордонний загін) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України у зарахуванні часу навчання у Львівській республіканській спеціальній школі-інтернат з посиленою військово-фізкультурною підготовкою та Львівському військовому ліцеї ім. Героїв Крут до стажу військової служби для виплати відсоткової надбавки за вислугу років;
1.2. зобовʼязати Військову частину 2144 (Львівський прикордонний загін) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України зарахувати час навчання у Львівській республіканській спеціальній школі-інтернат з посиленою військово-фізкультурною підготовкою та Львівському військовому ліцеї ім. Героїв Крут до стажу військової служби для виплати відсоткової надбавки за вислугу років та провести перерахунок стажу.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що він проходить військову службу у військовому званні підполковника на посаді начальника групи по роботі з іноземцями та адміністративного провадження відділу прикордонної служби "Рава Руська" Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України.
2.1. Вказує, що на час зарахування (прибуття) на навчання у Львівському військовому ліцеї ім. Героїв Крут з посиленою військово-фізичною підготовкою діяли положення статті 24 Закону України "Про загальний військовий обовʼязок та військову службу" в редакції від 25 березня 1992 року, яка передбачала, що початком перебування на військовій службі вважається день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею).
2.2. Наголошує, що на даний час редакція даного закону не передбачає, що навчання у військових ліцеях є початком військової служби, але, на думку позивача, відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тому при нарахуванні вислуги років військовослужбовцям, які прибули на навчання у військові ліцеї до 31 липня 1999 року відповідач повинен був керуватися Законом, що діяв в редакції від 25 березня 1992 року.
2.3. Вважаючи відмову відповідача у зарахуванні часу навчання у зазначених навчальних закладах до стажу військової служби для виплати відсоткової надбавки за вислугу років безпідставною, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про визнання відмови протиправною.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 проходить військову службу у військовому званні підполковника на посаді начальника групи по роботі з іноземцями та адміністративного провадження відділу прикордонної служби "Рава Руська" Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України.
4. 15 липня 1991 року ОСОБА_1 зараховано учнем 9 класу Львівської республіканської спеціальної школа-інтернату, що підтверджується витягом з наказу від 15 липня 1991 року № 56.
5. В 1994 році позивач закінчив навчання в ліцеї, у звʼязку з чим йому видано атестат звичайного зразка про середню освіту, що підтверджується витягом з наказу № 67 від 1994 року.
6. Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1996 року № 643 Львівська республіканська спеціальна школа-інтернат з 01 липня 1996 року реорганізована у Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут.
7. 30 серпня 2017 року ОСОБА_1 подав рапорт до відділу прикордонної служби "Рава-Руська" про надання позивачу висновку про перевірку та встановлення стажу дня виплати відсоткової надбавки за вислугу років.
8. 11 вересня 2017 року позивачу надано відповідні документи, в тому числі і висновок про перевірку та встановлення стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років, яким не враховано до вислуги років період проходження навчання у Львівському військовому ліцеї ім. Героїв Крут.
9. 13 жовтня 2017 року ОСОБА_1 повторно звернувся з рапортом до відділу прикордонної служби "Рава-Руська", в якому просив зарахувати час навчання у Львівській республіканській спеціальній школі-інтернат з посиленою військово-фізкультурною підготовкою та Львівському військовому ліцеї ім. Героїв Крут до стажу військової служби для виплати відсоткової надбавки за вислугу років.
10. 24 жовтня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено в зарахуванні часу навчання у Львівській республіканській спеціальній школі-інтернат з посиленою військово-фізкультурною підготовкою та Львівському військовому ліцеї ім. Героїв Крут до стажу військової служби для виплати відсоткової надбавки за вислугу років з посиланням на розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби "Щодо зарахування до вислуги років періодів навчання у військових ліцеях" від 19 липня 2017 року № Т/30-5644.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
11. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року, в позові відмовлено.
12. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що ліцей, в якому навчалася особа, не є військовим навчальним закладом в розумінні Закону України "Про військовий обовʼязок і військову службу", а тому строк її навчання не може бути зараховано у загальний строк військової служби, оскільки навчання в такому учбовому закладі не можна вважати проходженням військової служби згідно з переліком її видів, що закріплений у наведеному Законі.
13. Зазначена позиція була підтримана і Львівським апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
14. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
15. В обґрунтування касаційної скарги вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанції приписів статті 3 Закону України "Про загальний військовий обовʼязок і військову службу" в редакції від 25 березня 1992 року, оскільки в цій редакції дано чітке визначення терміну "допризовники" - якими є особи, що проходять допризовну підготовку до прописки їх до призовних дільниць, яка відповідно до статті 14 цього Закону відбувалась з 17 років. Таким чином, на думку позивача, законодавець свідомо встановив, що для певної категорії громадян (ліцеїстів) початок, а відповідно і обрахунок) військової служби має визначатись спеціальною нормою і військова служба для цієї категорії осіб розпочинається до досягнення ними 17-річного віку.
15.1. Наголошує, що ключовим питанням при вирішенні спору є встановлення чи віднесений навчальний заклад, у якому проходив навчання позивач до військових ліцеїв чи ліцеїв з посиленою військовою підготовкою, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України "Про реформу системи військової освіти" від 19 серпня 1992 року № 490.
16. Водночас представник Адміністрації Державної прикордонної служби України у відзиві вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
17. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
18. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
19. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.