ПОСТАНОВА
Іменем України
10 лютого 2020 року
Київ
справа №826/1691/18
адміністративне провадження №К/9901/19533/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач Гусак М. Б.,
судді Гімон М. М., Усенко Є. А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмджи Агро" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2019 року (суддя Добрянська Я. І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2019 року (судді Горяйнов А. М., Аліменко В. О., Коротких А. Ю.) у справі №826/1691/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмджи Агро" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИЛА:
У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юмджи Агро" (далі – ТОВ "Юмджи Агро") звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 22 листопада 2018 року № 3002615147, яким збільшено на 1075286,0 грн суму грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 19 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2019 року, у задоволенні позову відмовив.
Не погодившись із ухваленими у справі судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при розгляді справи, просить скасувати ці судові рішення та задовольнити позовні вимоги.
У відзиві відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, ухвалені у справі судові рішення – без змін.
Обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Суди встановили, що між ТОВ "Юмджи Агро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Д.Ж.И.В.А." (далі – ТОВ "Д.Ж.И.В.А.") укладені договори від 14 листопада 2015 року № 14/11 та від 24 листопада 2015 року № 24/11 про поставку пшениці українського виробництва урожаю 2015 року. Відповідно до первинних документів поставка товару здійснювалася у період із листопада по грудень 2015 року.
Головне управління ДФС у м. Києві провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Юмджи Агро" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Д.Ж.И.В.А." за період із 1 січня по 31 грудня 2015 року, за результатами якої склало акт від 7 листопада 2017 року № 171/26-15-14-07-02-10/39458102.
На підставі висновків цього акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 22 листопада 2018 року № 3002615147, яким нарахував ТОВ "ЮМДЖИ АГРО" податкові зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1075286,00 грн.
За висновками акта перевірки позивач безпідставно включив до складу витрат, що впливають на визначення об’єкта оподаткування суми витрат, понесених за операціями з ТОВ "Д.Ж.И.В.А.", що призвело до заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств на 1075286,00 грн.
Такий висновок обґрунтований тим, що поставка товару, передбачена договорами від 14 листопада 2015 року № 14/11 та від 24 листопада 2015 року № 24/11 – не здійснювалася, оскільки ТОВ "Д.Ж.И.В.А." не мало можливості її здійснити внаслідок відсутності основних засобів та трудового персоналу; придбання пшениці, яка була предметом поставки, в інших контрагентів не встановлено; вироком Деснянського районного суду м. Києва від 15 листопада 2016 року у справі № 754/13252/16-к було затверджено угоду від 26 жовтня 2016 року між прокурором Київської місцевої прокуратури № 3 Кривов’яз І. І. та підозрюваним Чийпеш В. В. (засновником та керівником ТОВ "Д.Ж.И.В.А.") про визнання винуватості у пред’явленому обвинуваченні за частиною першою статті 205, частиною другою статті 205-1 Кримінального кодексу України (під час допиту в якості свідка він пояснив, що реєстрація товариства була здійснена на прохання раніше не знайомого йому чоловіка за грошову винагороду без наміру вести фінансово-господарську діяльність).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди встановили, що первинні документи, надані контрагентом позивача ТОВ "Д.Ж.И.В.А.", підписані особою, яка заперечує свою фактичну участь в управлінні підприємством та дійшли висновку про те, що такі документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, та як наслідок не визнаються такими, що посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг. Окрім того, дослідивши надані суду копії товарно-транспортних накладних про перевезення товару, відправником якого зазначено ТОВ "Д.Ж.И.В.А.", та докази зберігання зерна, суди встановили, що вони також не підтверджують фактичного здійснення поставки товару, передбаченого договорами від 14 листопада 2015 року № 14/11 та від 24 листопада 2015 року № 24/11.