ПОСТАНОВА
Іменем України
04 лютого 2020 року
Київ
справа №351/327/16-а
адміністративне провадження №К/9901/37143/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Буковинської митниці Держмитслужби на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 14.02.2017 (суддя Сегін І.Р.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2017 (головуючий суддя Запотічний І.І., судді: Затолочний В.С., Каралюс В.М.) у справі №351/327/16-а за позовом ОСОБА_1 до Буковинської митниці Держмитслужби про скасування постанови про порушення митних правил,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Буковинської митниці про скасування постанови про порушення митних правил від 22.01.2016 №0006/40802/16, якою позивача визнано винною у порушенні митних правил, передбачених частиною другою статті 470 Митного кодексу України.
Постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 14.02.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2017, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Буковинська митниця звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 14.02.2017, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2017 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.08.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 14.02.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2017 у справі №351/327/16-а.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №351/327/16-а згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 03.02.2020 прийнято матеріали справи №351/327/16-а до провадження, попередній розгляд справи призначено на 04.02.2020.
Ухвалою суду від 03.02.2020 замінено відповідача його правонаступником.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
В обґрунтування касаційної скарги митний орган посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права. Відповідач вказує, що позивачем вчинено дії, які мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 470 Митного кодексу України, відносно позивача складено відповідний протокол. У ході здійснення провадження у справі про порушення митних правил встановлено, що позивач протягом року уже притягувалась до відповідальності за порушення митних правил. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що ОСОБА_1 правомірно визнано винною у вчинення порушення митних правил, передбаченого частиною другою статті 470 Митного кодексу України
У свою чергу, позивач подала заперечення на касаційну скаргу, де зазначає, що на підставі протоколу від 02.01.2016 про порушення митних правил, передбачених частиною першою статті 470 Митного кодексу України, позивачем сплачено штраф, визначений цією статтею. Фактичних підстав для складання постанови про порушення митних правил за частиною другою статті 470 Митного кодексу України у відповідача не було.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 02.01.2016 під час здійснення митного контролю відповідачем виявлено перевищення встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку доставки автомобіля марки "Форд Мондео" р.н. НОМЕР_1 до органу доходів і зборів для вивезення його за межі митної території. Зокрема 27.12.2015 громадянка України ОСОБА_1 ввезла на митну територію України автомобіль з метою транзиту через територію України та повинна була вивезти з митної території України у встановлений законодавством термін.
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил від 02.01.2016 №0006/40802/16, у якому митним органом визначено, що остання перевищила встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення, тобто не більше ніж на одну добу. Як вказав відповідач у протоколі, дії ОСОБА_1 мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 470 Митного кодексу України.
ОСОБА_1 на місці оформлення протоколу сплатила штраф у сумі 170,00грн.
22.01.2016 постановою у справі про порушення митних правил №0006/40802/16 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за частиною другою статті 470 Митного кодексу України та накладено штраф в розмірі 3400,00грн., саме з підстав вчинення повторного правопорушення передбаченого частиною першою статті 470 Митного кодексу України. Спірна постанова мотивована тим, що 05.01.2016 постановою Івано-Франківської митниці ДФС ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500грн.
Не погодившись з прийнятою митним органом постановою від 22.01.2016, ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом про її скасування.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до відповідальності за частиною другою статті 470 Митного кодексу України та накладено штраф в розмірі 3400грн. З спірної постанови слідує, що ОСОБА_1 перевищила встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення не більше, ніж на одну добу, що не відповідає вимогам частини другої статті 470 Митного кодексу України, а відповідає вимогам частини першої статті 470 Митного кодексу України. На час винесення 22.01.2016 відповідачем спірного рішення, постанови про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил саме за частиною першою статті 470 Митного кодексу України - прийнято не було.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Як встановлено пунктом 25 частини першої статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митний режим - це комплекс взаємоповʼязаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.