ПОСТАНОВА
Іменем України
04 лютого 2020 року
Київ
справа №0540/6861/18-а
адміністративне провадження №К/9901/19828/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2019 (суддя Ястребова Л.В., судді: Казначеєв Е.Г., Компанієць І.Д.) у справі №0540/6861/18-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Хонест Агро” до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ “Хонест Агро” звернулось до адміністративного суду з позовом до ДФС, ГУ ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме, визнати протиправним та скасувати рішення ДФС від 04.05.2018 №681155/40875909 про відмову у реєстрації податкової накладної від 10.12.2017 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов’язати ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, виписану ТОВ «Хонест Агро» від 10.12.2017 №5.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2018 адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2019 ГУ ДФС у Донецькій області відмовлено у відкритті апеляційного провадження на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2018 у справі №0540/6861/18-а.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ГУ ДФС у Донецькій області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. У касаційній скарзі податковий орган просить скасувати ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2019 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 01.08.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у Донецькій області у справі №0540/6861/18-а.
Ухвалою суду від 03.02.2020 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 04.02.2020.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач вказує, що апеляційний суд неправомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження, не надавши належну оцінку тому, що пропуск строку звернення до суду обумовлений дефіцитом фінансування на сплату судового збору. Відповідач звертає увагу, що податковим органом сплачено судовий збір у повному обсязі. Як наголошує відповідач, строк звернення до суду апеляційної інстанції пропущено з поважних причин, об'єктивні обставини не повинні обмежувати права учасників судового процесу.
Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2018 адміністративний позов задоволено.
28.01.2019 ГУ ДФС у Донецькій області звернулось з апеляційною скаргою на вищезазначене рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2019 апеляційну скаргу відповідача, після залишення її без руху у зв'язку з несплатою судового збору, повернуто заявнику.
27.05.2019 ГУ ДФС у Донецькій області вдруге звернулось до суду з апеляційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2018.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2019 апеляційна скарга відповідача залишена без руху, з огляду на те, що зазначена обставина пропуску строку на звернення до суду не є поважною причиною пропуску такого строку та не може бути підставою для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження. Надано скаржнику строк для надання до суду пояснення з наведенням інших підстав для поновлення строку зведення до суду апеляційної інстанції.
На виконання вищезазначеної ухвали суду, заявник направив на адресу суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання зазначено, що порушення строку відбулось у зв’язку з несплатою судового збору, обумовленою відсутністю достатнього фінансування для такої сплати.
Оскаржуваною ухвалою апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2018.
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції вказав, що у клопотанні про поновлення строку відповідач просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення, оскільки відповідач вперше звернувся з апеляційною скаргою вчасно, однак апеляційну скаргу залишено без руху, а потім повернуто у зв’язку з невиконанням вимог суду, а саме – несплата судового збору. Разом з цим, відповідачем при зверненні до суду апеляційної інстанції вдруге сплачено судовий збір.
Апеляційний суд вважав, що зазначена обставина не є поважною причиною пропуску строку звернення до апеляційного суду та не може бути підставою для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження. Право на судовий захист не є абсолютним. Особа, яка звертається з позовом до суду, має дотримуватись певної процедури, встановленої законом. Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Положення частини першої статті 295 КАС України встановлюють, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було о