ПОСТАНОВА
Іменем України
04 лютого 2020 року
Київ
справа №826/20040/14
адміністративне провадження №К/9901/6595/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача – Васильєвої І.А.,
суддів – Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної фіскальної служби України
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2015 (Головуючий суддя Гарник К.Ю., судді: Добрівська Н.А., Катющенко В.П.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 (Головуючий суддя Троян Н.М., судді: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.)
у справі № 826/20040/14
за позовом фізичної особи-підприємця Зєнцевої Анжеліки Анатоліївни
до Державної фіскальної служби України
про визнання протиправними дій, зобовʼязання вчинити дії, скасування рішення,
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2014 року фізична особа-підприємець Зєнцева Анжеліка Анатоліївна (далі – позивач, Зєнцева А.А.) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі – відповідач, ДФС України), в якому просила суд визнати неправомірними дії (бездіяльність) Держаної фіскальної служби України щодо прийняття рішення від 26 листопада 2014 року № 3493/3/99-99-10-01-07-15; скасувати рішення Держаної фіскальної служби України від 26 листопада 2014 року № 3493/3/99-99-10-01-07-15.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Держаної фіскальної служби України щодо неналежного розгляду скарги фізичної особи-підприємця Зєнцевої Анжеліки Анатоліївни від 28 жовтня 2014 року та прийняття рішення по ній 26 листопада 2014 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015, і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги, що предметом розгляду були питання щодо скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.09.2014 № Ф-0028511701, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно ненарахованого єдиного внеску від 02.09.2014 № 0028501701, рішення про результати розгляду первинної скарги від 15.10.2014 № 2345/З/26-15-10-09-25. Позивачем ні до повторної скарги, ні до заяви, ні до доповнень до скарги не надано документів на спростування висновків акта перевірки.
Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржувалися.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі направлень від 21 липня 2014 року № 775, № 776 виданих ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності Зєнцової А.А. вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року, за результатом якої складено акт перевірки від 06 серпня 2014 року № 6105/26-51-17-01/2443113529.
На підставі акту перевірки від 06 серпня 2014 року № 6105/26-51-17-01/2443113529 ДПІ в Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято наступні рішення:
- податкове повідомлення-рішення № 0028311701 від 02 вересня 2014 року, яким позивачу за порушення вимог підпункту 177.5.2 пункту 177.5 статті 177, підпунктів 49.18.2, 49.18.5 пункту 49.18 статті 49, пункту 176.1 статті 176, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України збільшено суму податкового зобовʼязання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на 64 528 грн 69 коп., у тому числі за основним платежем – 51 214 грн 95 коп. та за штрафними санкціями – 13 313 грн 74 коп.;
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0028501701 від 02 вересня 2014 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 7377,98 грн. та сформовано вимогу від 02 вересня 2014 року № Ф-0028511701 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску.
В межах процедури адміністративного оскарження, позивачем подано первинну скаргу від 15 вересня 2014 року на податкове повідомлення-рішення від 02 вересня 2014 року № 0028311701, на рішення від 02 вересня 2014 року № 0028501701 про застосування штрафних санкцій та подано доповнення до первинної скарги від 30 вересня 2014 року, запит від 01 жовтня 2014 року на податкове повідомлення-рішення від 02 вересня 2014 року № 0028311701, вимогу від 02 вересня 2014 року № Ф-0028511701, рішення від 02 вересня 2014 року № 002850170 про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску.
Рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 15 жовтня 2014 року № 2345/3/26-15-10-09-25 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 02 вересня 2014 року № 0028311701, вимогу від 02 вересня 2014 року № Ф-0028511701, рішення від 02 вересня 2014 року № 002850170 про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, а скаргу позивача від 15 вересня 2014 року, доповнення до первинної скарги від 30 вересня 2014 року, запит від 01 жовтня 2014 року - без задоволення.
29 жовтня 2014 року до Державної фіскальної служби України надійшла повторна скарга позивача на податкове повідомлення-рішення від 02 вересня 2014 року № 0028311701, вимогу від 02 вересня 2014 року № Ф-0028511701, рішення від 02 вересня 2014 року № 002850170 та рішення ГУ ДФС у м. Києві від 15 жовтня 2014 року № 2345/3/26-15-10-09-25 про результати розгляду первинної скарги.
06 листопада 2014 року рішенням Державної фіскальної служби України № 2929/3/99-99-10-01-03-14 продовжено строк розгляду первинної скарги по 26 листопада 2014 року (включно) та призначено розгляд скарги за участю скаржника на 27 листопада 2014 року о 10:00 год.
12 листопада 2014 року на адресу відповідача надійшла заява позивача щодо прийняття рішення (надання дозволу скаржнику) на ознайомлення з матеріалами розгляду скарги ГУ Міндоходів (ДФС) у м. Києві за первинною скаргою Зєнцевої А.А.
18 листопада 2014 року Рішенням Державної фіскальної служби України № 3250/3/99-99-10-01-03-14 за результатами розгляду заяви позивача повідомлено про можливість ознайомлення з матеріалами справи 27 листопада 2014 року о 10:00 год.
26 листопада 2014 року рішенням ДФС України від № 3493/3/99-99-10-02-07-05 скарга ФОП Зєнцевої А.А. від 28 жовтня 2014 року залишена без задоволення, а рішення про результати розгляду первинної скарги від 15 жовтня 2014 року № 2345/3/26-15-10-09-25 ГУ ДФС у м. Києві - без змін.