ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 903/523/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 (Олексюк Г.Є., Філіпова Т.Л., Гудак А.В.) та рішення Господарського суду Рівненської області від 03.07.2019 (Романюк Ю.Г., Горплюк А.М., Політика Н.А.) у справі №903/523/17
за позовом Приватного акціонерного товариства "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" до 1) Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Данильчука Анатолія Вікторовича, 2) Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, треті особи 1) Фізична особа-підприємець Герун Юрій Євгенійович, 2) Луцька міська рада про визнання недійсною державної реєстрації земельних ділянок, скасування записів про державну реєстрацію земельних ділянок, поновлення записів про земельну ділянку
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне акціонерне товариство "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" звернулося в Господарський суд Волинської області з позовом до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Данильчука Анатолія Вікторовича (далі - Відповідач-1) та Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі - Відповідач-2), треті особи Фізична особа-підприємець Герун Юрій Євгенійович (далі - Третя особа - 1), Луцька міська рада (далі - Третя особа-2) про: 1) визнання недійсною державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,0472 га, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, цільове використання: обслуговування приміщень, кадастровий номер 0710100000:22:065:0060, та земельної ділянки площею 2,5753 га, категорія земель: землі промисловості, транспорту, звʼязку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове використання: обслуговування автостанції, кадастровий номер 0710100000:22:065:0059, що знаходяться по вул. Конякіна, 39 в м. Луцьку, проведених 26.05.2013 Відповідачем-1, на підставі технічної документації від 16.05.2013 розробленої ТОВ "Технічне бюро кадастру" на замовлення Третьої особи-1 з поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:22:065:0030 площею 26225 м2, категорія земель: землі промисловості, транспорту, звʼязку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове використання: обслуговування автостанції, що знаходиться по вул. Конякіна, 39 в м. Луцьку; 2) скасування записів в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку площею 0,0472 га, кадастровий номер 0710100000:22:065:0060 та земельної ділянки площею 2,5753 га, кадастровий номер 0710100000:22:065:0059, що знаходяться по вул. Конякіна, 39 в м. Луцьку, проведених 26.05.2013 Відповідачем-1 на підставі технічної документації від 16.05.2013 розробленої ТОВ "Технічне бюро кадастру" на замовлення Третьої особи-1 з поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:22:065:0030 площею 26225 м2, що знаходиться по вул. Конякіна, 39 в м. Луцьку; 3) поновлення (внести повторно) запису в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку з кадастровим номером 0710100000:22:065:0030 площею 26225 м2, що знаходиться по вул. Конякіна, 39 в м. Луцьку. Також, в окремій заяві Позивач просив в порядку статті 83 ГПК України визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 289 від 15.02.2005, укладений між Третьою особою-2 та Позивачем, з тих підстав, що він суперечить законодавству, оскільки не був зареєстрований у встановленому законом порядку.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення державної реєстрації земельних ділянок, не було дотримано вимог земельного законодавства, здійснено незаконну зміну цільового призначення відповідної земельної ділянки, а тому таку реєстрацію слід визнати недійсною.
Попередні судові рішення у справі
3. Рішенням Господарського суду Волинської області від 14.12.2017 провадження у справі в частині позовних вимог до Відповідача-1 припинено на підставі пункту 11 частини 1 статті 80 ГПК України, у задоволенні позову до Відповідача-2 відмовлено.
Щодо заяви Позивача про визнання недійсним договору у порядку пункту 1 частини 1 статті 83 ГПК України, в редакції, чинній до 15.12.2017, суд вказав на те, що Позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з окремим позовом в загальному порядку.
4. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 рішення Господарського суду Волинської області від 14.12.2017 в частині відмови в позові до Відповідача-2 скасовано та в цій частині прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
5. Постановою Верховного Суду від 11.12.2018 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 та рішення Господарського суду Волинської області від 14.12.2017 в частині позовних вимог до Відповідача-2 скасовано, а справу у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову та рішення попередніх судових інстанцій залишено без змін.
Короткий зміст оскарженого рішення, ухваленого судом першої інстанції
6. За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Рівненської області від 03.07.2019 в задоволенні позову до Відповідача-2 відмовлено.
7. Рішення суду мотивовано тим, що Позивачем не доведено порушення його прав або охоронюваних законом інтересів в контексті заявлених позовних вимог, оскільки матеріалами справи встановлено, що право Позивача поділом земельної ділянки площею 2,6225 га та державною реєстрацією земельних ділянок площею 0,0472 га та 2,5753 га в результаті цього поділу не було порушено.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
8. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 рішення Господарського суду Рівненської області від 03.07.2019 залишено без змін з тих же підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Позивача
9. Позивач подав касаційну скаргу на постанову та рішення судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Аргументи учасників справи
Доводи Позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
10. Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано статтю 21 ЗК України.
11. Судами не враховано, що Позивач є правонаступником ВАТ "Волинське обласне підприємство автобусних станцій 10799" і, відповідно, власником обʼєктів нерухомості на спірній земельні ділянці, а тому, відповідно до статей 120, 125 ЗК України, статті 377 ЦК України, необхідно врахувати, що у разі переходу права власності на обʼєкти нерухомості, які розташовані на земельній ділянці, у набувача нерухомості виникає право на земельну ділянку.
12. Судами першої та апеляційної інстанцій не застосовано статті 5, 51, 6, 7 Закону України "Про приватизацію державного майна".
13. Внаслідок здійсненого Відповідачем-2 протиправного поділу земельної ділянки, Позивач втратив юридичну можливість встановленим законом способом наполягати на захисті права на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
14. Посилання судів попередніх інстанцій на відсутність порушеного права Позивача у звʼязку з набранням чинності постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 у справі №5004/639/12 є безпідставними, так як право власності є непорушним та гарантується статтею 41 Конституції України.
15. Суди безпідставно застосували до спірних правовідносин частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Позиція Відповідача-2 у відзиві на касаційну скаргу
16. Суди дійшли вірного висновку, що право Позивача поділом земельної ділянки площею 2,6225 га та державною реєстрацією земельних ділянок площею 0,0472 га та 2,5753 га в результаті цього поділу не було порушено, оскільки дані дії були проведені виключно на виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 у справі №5004/639/12, яка є чинною.
Позиція Третьої особи-1 у відзиві на касаційну скаргу
17. Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2019 встановлено строк на подання відзивів на касаційну скаргу та зобовʼязано подати докази надсилання відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.
17.1. Частинами 1, 3, 4 статті 295 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень (рішення). До відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Згідно з частиною 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, повʼязаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
17.2. Отже, учасник судового процесу зобовʼязаний забезпечити надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, а останнім забезпечується, таким чином, можливість реалізовувати свої права у суді касаційної інстанції.
17.3. Третьою особою-1 до суду касаційної інстанції подано відзив на касаційну скаргу, проте, не додано доказів надсилання його копій іншим учасниками справи, а додано, додатково, копії цього відзиву для інших учасників справи, про що зазначено в розділі відзиву "додаток".
Водночас, ГПК України не передбачено здійснення Судом дій по розісланню (передачі) копій відзиву учасникам справи.
17.4. Зважаючи на зазначене, а також, враховуючи наведені вище норми процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що, оскільки до відзиву Третьої особи-1 не додано доказів надсилання копій відзиву іншим учасникам справи, що впливає на реалізацію прав цих учасників у суді касаційної інстанції, вказаний відзив підлягає залишенню без розгляду.
Позиція Третьої особи-2 у відзиві на касаційну скаргу
18. Третьою особою-2 на адресу Верховного Суду 09.01.2020 направлено відзив на касаційну скаргу, який підписаний представником гр.ОСОБА_1 на підставі довіреності від 14.03.2019.
18.1. Відповідно до пункту 3 статті 1312 Конституції України та підпункту 11 пункту 161 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01.01.2020. Згідно з частиною 3 статті 56 та частиною 1 статті 58 ГПК України в редакції, чинній станом на час подання представником Третьої особи-2 вказаного вище відзиву визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника; представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частин 2, 4 статті 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
18.2. Оскільки доказів того, що представник гр.ОСОБА_1 у даній справі представляє Третю особу-2 у якості адвоката, до поданого відзиву не додано і матеріали справи таких доказів не містять, тому вказаний вище відзив, поданий 09.01.2020 підлягає залишенню без розгляду.
Інші документи
19. Позивач надав заперечення на відзив Відповідача, проте Суд зазначає, що подання заперечення на відзив, що передбачено статтею 184 ГПК України, здійснюється учасниками справи під час підготовчого засідання в суді першої інстанції. В суді касаційної інстанції підготовче засідання не здійснюється, а порядок розгляду касаційної скарги визначений статтею 301 ГПК України відповідно до якої, суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, а тому такий документ приєднується до матеріалів справи але до уваги не береться.