ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 921/232/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. – головуючий, судді: Баранець О.М., Стратієнко Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливторг"
на рішення Господарського суду Тернопільської області
(суддя – Чопко Ю.О.)
від 20.05.2019
та постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий – Плотніцький Б.Д., судді: Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.)
від 13.11.2019
у справі № 921/232/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливторг"
до Комунального підприємства "Гусятинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Оператор газорозподільної системи України"
про стягнення 394 404,60 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог)
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливторг" (далі - ТОВ "Паливторг") звернулось до Господарського суду Тернопільської області із позовом до Комунального підприємства "Гусятинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" (далі – КП "Гусятинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги") про стягнення (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) 394 404, 60 грн боргу.
1.2. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобовʼязань з оплати вартості поставленого природного газу за договором постачання природного газу № 1 від 25.04.2018. Матеріально-правовою підставою позову визначено статті 526, 530 Цивільного кодексу України, статті 193, 230 Господарського кодексу України.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.05.2019 у справі № 921/232/19 у задоволенні позову відмовлено.
2.2. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.05.2019 у справі № 921/232/19 залишено без змін.
2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:
- між Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливторг", ЕІС-КОД56Х930000007740S, в особі директора Морозова О.В., який діяв на підставі Статуту (постачальник) та Комунальним підприємством "Гусятинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" в особі головного лікаря Кобрина М.Л., який діяв на підставі статуту (споживач) 25.04.2018 укладено договір № 1 постачання природного газу (для споживачів, що фінансуються з державного чи місцевих бюджетів) (далі – договір);
- відповідно до умов договору сторони взяли на себе зобов’язання: постачальник зобовʼязується передати у власність споживача в 2018 році природний газ в об’ємах і порядку, передбачених договором, а споживач зобов’язався прийняти та своєчасно оплатити постачальнику вартість газу в розмірах та порядку, що передбачені договором (пункт 1.1 договору);
- річний плановий обсяг постачання газу становить 71 тис. куб.м;
- місячні планові об’єми постачання газу становлять: квітень 10,0 тис. куб.м, жовтень 15,0 тис. куб.м, листопад 23,0 тис. куб.м, грудень 23,0 тис. куб.м (пункт 1.2 договору);
- підставою для постачання газу споживачу є наявність у споживача договору транспортування/розподілу газу з Оператором ГТС/Оператором ГРМ (в залежності від того, підключений об’єкт споживача до газотранспортної газорозподільної систем) та присвоєння споживачу ЕІС-коду (пункт 2.1.1 договору);
- фактичний об’єм поставленого у розрахунковому періоді газу, що підлягає оплаті споживачем, підтверджується підписаним між постачальником та споживачем актом приймання-передачі газу, що складається на підставі даних оператора ГРМ та комерційних вузлів обліку газу (пункт 2.7 договору);
- акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (пункт 2.8 договору);
- згідно із пунктом 4.1 договору, розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами та тарифами відповідно до Закону України "Про ринок природного газу";
- пунктом 4.2 договору сторони погодили, що ціна природного газу за 1 тис. куб.м., визначається відповідно до діючих цін постачальника, з врахуванням податків та зборів передбачених чинним законодавством України. Ціна природного газу на момент підписання договору становить 7600 грн;
- загальна вартість договору складає 539 774,80 грн, та складається з вартості всіх щомісячних договірних обсягів газу, поставлених споживачу протягом дії договору та на його умовах згідно актів приймання-передачі природного газу;
- розрахунковий період за договором становить один місяць – з 9.00 години першого дня місяця до 9.00 години першого дня наступного місяця (пункт 4.5 договору);
- пунктом 4.7.1 договору сторони погодили, що оплату вартості газу споживач здійснює протягом поточного місяця постачання у розмірі вартості планового обсягу постачання, передбачених договором на місяць поставки газу;
- у випадку недоплати вартості газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок до 15 (п’ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим (пункт 4.7.3 договору);
- договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2018 року, а в частині проведення розрахунків – до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором (пункт 10.1 договору);
- листом № 374 від 21.12.2018 відповідач просив позивача укласти додаткову угоду на постачання природного газу;
- листом №15 від 17.01.2019 відповідач просив позивача укласти угоду на постачання природного газу на січень 2019 – 12 000 м.куб., лютий 2019 – 15 000 м.куб.;
- додатковою угодою від 02.01.2019 (яка, як стверджує позивач, помилково датована 02.01.2018) сторони пролонгували договір до 28.02.2019;
- пунктом 2 додаткової угоди сторони погодили збільшення ціни договору на суму, яка не перевищує 20% від суми визначеної за ним у 2018 році;
- очікувана сума закупівлі складає 107 946,86 грн (пункт 3 додаткової угоди);
- як стверджує позивач, на виконання умов укладених між сторонами договору №1 від 25.04.2018, додаткової угоди від 02.01.2019 позивач за період січень – березень 2019 поставив, а відповідач прийняв природний газ, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу за січень 2019 року на суму 89 923,75 грн (без ПДВ), лютий 2019 року на суму 328 670,50 грн (без ПДВ), березень 2019 року на суму 49 278 грн (без ПДВ); видатковими накладними №РН-0000088 від 31.01.2019 на суму 107 908,50 грн, №РН-0000333 від 28.02.2019 на суму 394 404,60 грн, РН-0000363 від 09.03.2019 на суму 59 133,60 грн;
- звертаючись з позовом до суду, ТОВ "Паливторг" в позовній заяві стверджує, що відповідач взяті на себе зобовʼязання щодо оплати вартості отриманого природного газу в строки, обумовлені у договорі, виконував несвоєчасно, зокрема допустивши прострочення оплати поставленого природного газу на суму 394 404,60 грн (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
2.4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що ТОВ "Паливторг" не доведено, що спожитий КП "Гусятинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" природний газ постачався саме ним. Натомість судом встановлено, що спожитий саме у спірному періоді газ був поставлений на підставі договору, укладеного з ТОВ "Тернопільоблгаз".
2.5. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновком місцевого господарського суду, зазначив, що факт поставки у спірному періоді природного газу саме ТОВ "Тернопільоблгаз" встановлено рішенням Господарського суду Тернопільської області від 08.05.2019 у справі №921/211/19, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, що в силу статті 75 Господарського процесуального кодексу України є преюдиціальним.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.05.2019 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 у справі № 921/232/19, Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливторг" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливторг":
- судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги, що:
постачання природного газу відбувалося саме в межах договору, укладеного між позивачем та відповідачем у лютому 2019 року;
у лютому 2019 року не відбулася зміна постачальника в порядку, що визначений законодавством, відповідно постачальником природного газу для відповідач у спірному періоді виступав позивач;
переданий газ відображено у первинних документах на умовах укладеного договору, при цьому відповідач не оспорював цих обставин, хоч і не підписав такі документи;
апеляційний суд не взяв до уваги письмові пояснення щодо належності спірного газу позивачеві, а також інші обставини, які мають значення для справи;
- в порушення положень частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції визнав преюдиціальними факти, встановлені рішенням Господарського суду Тернопільської області від 08.05.2019 у справі № 921/211/19, яке на момент розгляду справи № 921/232/19 судом апеляційної інстанції не набрало законної сили і розглядалося в порядку апеляційного провадження.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.05.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 у справі № 921/232/19 залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Предметом касаційного перегляду є рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу № 1 від 25.04.2018 в розмірі 394 404, 60 грн.
4.2. Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України, статті 174 Господарського кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобовʼязань та є обовʼязковим для виконання сторонами.
4.3. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондуються із статтею 193 Господарського кодексу України, зобовʼязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
4.4. За змістом статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
4.5. Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобовʼязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобовʼязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
4.6. Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовʼязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повʼязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовʼязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
4.7. Згідно з частинами першою та другою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
4.8. Статтею 12 глави 2 розділу ІІІ Закону України "Про ринок природного газу" визначено правила постачання природного газу.
Постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором (частина 1 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу").
Права та обов’язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (частина 3 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу").
4.9. Правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України визначаються Кодексом газотранспортної системи України, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493.