ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 913/195/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О.М. – головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок"
на постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Крестьянінов О.О., Білоусова Я.О., Шевель О.В.
від 29.10.2019
за позовом Державного підприємства "Енергоринок"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання"
про стягнення штрафу у сумі 74 654,15 грн
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року Державне підприємство "Енергоринок" (далі – ДП "Енергоринок") звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" (далі – ТзОВ "Луганське енергетичне об’єднання") про стягнення штрафу.
Позовні вимоги мотивовані відхиленням фактичного обсягу купівлі електричної енергії відповідачем від замовленого на величину, що перевищує 5% згідно договору від 28.03.2007 №3969/02. Зокрема, позивач посилаючись на п.7.4.4 зазначеного договору щодо нарахування відповідачу штрафу у розмірі 1% від вартості різниці між фактичним та замовленим обсягом електричної енергії, враховуючи відхилення фактичного обсягу купівлі електричної енергії за розрахунковий місяць від замовленого (у липні 2018 на 6,91%, 5946483 кВт. год. різниця між фактичним та замовленим обсягом купівлі електроенергії; у вересні 2018 на 9,53%, 8103981 кВт. год. різниця між фактичним та замовленим обсягом купівлі електроенергії) просив стягнути з відповідача на свою користь 74654,15 грн штрафу.
Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
Як встановлено господарськими судами 28 березня 2007 року між ДП "Енергоринок" та ТзОВ "Луганське енергетичне об’єднання" укладено договір №3969/02 (далі – Договір №3969/02), за умовами якого позивач зобов`язується продавати, а відповідач зобов`язується купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору (п. 2.1 договору).
Відповідно до п.3.1 Договору №3969/02 сторони визнають свої зобов`язання за ДЧОРЕ (договір між членами оптового ринку електроенергії України) і додатками до ДЧОРЕ, що є його невід`ємними частинами, та керуються його положеннями при виконанні цього договору. У разі внесення змін до ДЧОРЕ, які матимуть наслідком неузгодженості між положеннями ДЧОРЕ та умовами цього договору, перевагу мають положення ДЧОРЕ.
За змістом п.3.2 вищезазначеного договору позивач продає, а відповідач купує електричну енергію в точках поставки на межі балансової належності електричних мереж, що визначені в акті розмежування балансової належності електричних мереж і експлуатаційної відповідальності (додаток 4 до цього договору), в обсягах, які визначаються згідно з розділом 4 цього договору. Точки обліку електричної енергії наведені у додатку №1 до цього договору Перелік місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку. Право власності на електричну енергію, яка постачається за цим договором, переходить від позивача до відповідача в момент передачі електричної енергії в точках поставки.
Відповідач надає до позивача повідомлення про замовлення добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ (оптовий ринок електричної енергії України), а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ та по всіх постачальниках електроенергії за нерегульованим тарифом на території ліцензованої діяльності ТзОВ "Луганське енергетичне об’єднання" (п.4.1 Договору №3969/02).
Відповідно до п.4.1.1 Договору №3969/02 повідомлення про добове (по годинах) споживання електричної енергії надається відповідачем електронною поштою на адресу позивача до 9-ї години дня, попереднього до розрахункового. Повідомлення про місячне (по годинах) споживання електроенергії надається відповідачем електронною поштою на адресу позивача до 25-числа місяця, попереднього до розрахункового. Повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ надається відповідачем до позивача факсимільним зв`язком за підписом керівника та головного бухгалтера відповідача і скріплене печаткою відповідача. Оригінал наданого повідомлення надсилається відповідачем рекомендованим листом протягом трьох діб. В повідомленні про місячні обсяги купованої електроенергії обов`язково зазначається замовлений обсяг електроенергії (кВт год) на місяць в цілому та вартість замовленого обсягу купівлі електроенергії (грн), а також розміри оплати по декадах або етапах.
Відповідно до п. 4.15 Договору №3969/02 в разі необхідності відповідач може скорегувати замовлений обсяг купівлі електроенергії. Для здійснення корегування замовленого обсягу відповідач до 15 числа розрахункового місяця повторно надає до позивача факсимільним зв`язком скореговане повідомлення про місячні обсяги купованої електроенергії за підписом керівника та головного бухгалтера відповідача і скріплене печаткою відповідача за такою ж формою, як повідомлення, що надається відповідно до п.4.1.1 цього договору. Оригінал скорегованого повідомлення надсилається відповідачем рекомендованим листом протягом трьох діб.
Підпунктом 7.4.4. пункту 7.4. Договору №3969/02 передбачено, що в разі відхилення фактичного обсягу купівлі електричної енергії відповідачем за розрахунковий місяць від замовленого (відповідно до повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії згідно п.4.1.1. цього договору з врахування п. 4.15 цього договору) на величину, що перевищує 5,0%, нарахувати відповідачу штраф в розмірі 5% від вартості різниці між фактичним та замовленим обсягом електричної енергії.
Відповідно до п.11.6 Договору №3969/02 (в редакції додаткової угоди №4192/02 від 22.06.2007) сторони визначили, що цей договір укладено на термін з 01.04.2007 до 31.12.2007. Дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявила письмово про намір розірвати цей договір за один місяць до дати закінчення строку дії цього договору.
Додатковою угодою від 23.01.2009 №5289/01 сторони доповнили розділ 4 вищезазначеного договору новими пунктами: 4.15.1. та 4.15.2, розділ 6 пунктами: 6.14.1, також внесено зміни в п.5.10.1, 5.11, 6.3, 6.3.1, 6.5, 7.3.2, 7.3.5, 7.3.6, 7.4.4., 7.7, 8.2.
Зокрема в підпункті 7.4.4. п.7.4. встановлено, що розмір штрафу за відхилення від фактичного обсягу купівлі електричної енергії - 1% від вартості різниці між фактичним та замовленим обсягом електричної енергії.
Додатковою угодою №16072/01 від 26.12.2018 до Договору №3969/02 сторони визначили, що порядок розрахунків за куповану до 31.12.2018 (включно) електричну енергію відповідача у позивача згідно з договором, взаємовідносини та відповідальність сторін за порушення умов договору в частині купівлі - продажу електричної енергії, що мали місце у цей період, визначаються умовами договору, що діяли в редакції до 01.01.2019.
Відповідач направив позивачу повідомлення №07 від 27.06.2018 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в оптовому ринку електричної енергії України у липні 2018 року на рівні 78000000 кВт.г на загальну суму 546576,00 грн. Зазначене повідомлення зареєстровано позивачем 27.06.2018 за №9733.
Враховуючи п.4.15 Договору №3969/02 щодо корегування замовленого обсягу купівлі електричної енергії, відповідач направив позивачу повідомлення від 11.07.2018 №07 (скориговане), в якому визначено обсяг купівлі електроенергії у липні 2018 на рівні 86000000 кВт.г вартістю 13240096,00 грн, яке зареєстровано позивачем 13.07.2018 за №9766.
31 липня 2018 року між сторонами підписано акт купівлі-продажу електроенергії за липень 2018 з обсягом електроенергії 80053,517 тис. кВт. год на загальну суму 8804306,64 грн.
Повідомленням №09 від 28.08.2018 відповідачем заявлений обсяг купівлі електричної енергії в оптовому ринку електричної енергії України у вересні 2018 року на рівні 75000000 кВт.г на загальну суму 58555261,00 грн. Зазначене повідомлення зареєстровано позивачем 31.08.2018 за №9854.
Враховуючи п.4.15 Договору №3969/02 щодо корегування замовленого обсягу купівлі електричної енергії, відповідач направив позивачу повідомлення №09 (скориговане) від 14.09.2018, в якому визначено обсяг купівлі електроенергії у вересні 2018 на рівні 85000000 кВт.г вартістю 74422161,00 грн, яке зареєстровано позивачем 14.09.2018 за №9866.
30 вересня 2018 року між сторонами підписано акт купівлі-продажу електроенергії за вересень 2018 з обсягом електроенергії 76896,019 тис. кВт. год на загальну суму 78741771,62 грн.
Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
Рішенням Господарського суду Луганської області від 29.07.2019 у справі №913/195/19 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТзОВ "Луганське енергетичне об`єднання" на користь ДП "Енергоринок" штраф у сумі 74654,15 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 1921, 00 грн.
В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції зазначив, що 31 серпня 2015 року на виконання постанови КМУ від 07.05.2015 №263, між сторонами укладено договір на постачання електроенергії на території, де органи державної виконавчої влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. На неконтрольовану територію постачання електроенергії здійснюється за договором 31.08.2015 №11572/01, а за договором від 28.03.2007 №3969/02 сторони виконують свої обов`язки по купівлі продажу електроенергії на території, яку контролює державна влада. Сторони не скористались домовленостями, викладеними в п. 9.2 договору, і продовжили виконувати взяті на себе зобов`язання за договором від 2007 без внесення в нього змін. Таким чином, правовідносини та дії сторін по купівлі-продажу електроенергії з перебігом часу змінились, починаючи з серпня 2014 року і в подальшому з вересня 2015 року, а змін до договорів сторони не внесли.
Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що сертифікат Торгово-промислової палати України від 22.08.2014 №2563/05-4 про форс-мажорні обставини, на який посилається відповідач як на підставу для звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань за договором від 28.03.2007 №3969/02, не може вважатись належним доказом настання форс-мажорних обставин. Здійснюючи свою діяльність за договором №3969/02 від 28.03.2007, відповідач з вересня 2015 року діє у звичайних умовах на території, яка контролюється державною владою, і застосовувати сертифікат від серпня 2014 року для звільнення від відповідальності не має права.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2019 скасовано рішення Господарського суду Луганської області від 29.07.2019 у справі №913/195/19. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що враховуючи положення статті 218 Господарського кодексу України, а також те, що передбачені умовами договору № 3969/02 обставини форс-мажору підтверджені відповідним сертифікатом Торгово-промислової палати України №2563/05-4 від 22.08.2014, та існували у спірний період, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності вини відповідача у неналежному виконані зобов`язань за цим договором, що виключає відповідальність у вигляді штрафу, та відповідно відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
ДП "Енергоринок" 13.11.2019 звернулось до Верховного Суду, через Східний апеляційний господарський суд, з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2019 у справі №913/195/19, а рішення Господарського суду Луганської області від 29.07.2019 у справі №913/195/19 – залишити в силі.
В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема статей 193, 216, 218, 219, 230 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України та неповне дослідження судом апеляційної інстанції матеріалів справи.
На думку скаржника, наданий відповідачем сертифікат Торгово-промислової палати України №2563/05-4 від 22.08.2014 не є доказом наявності форс-мажорних обставин стосовно порушення відповідачем своїх зобов’язань у липні та вересні 2018 року, а тому не може бути підставою для звільнення його від відповідальності за цей період.
Крім того скаржник зазначає, що звільнення сторін від виконання зобов’язань за укладеним між сторонами договором на термін дії форс-мажорних обставин і усунення їх наслідків, а відтак і відповідальність за порушення його умов можливе лише у разі призупинення дії цього договору на період цих обставин. Однак виконання сторонами зобов’язань за укладеним договором на термін дії зазначених відповідачем форс-мажорних обставин не зупинялося. Про звільнення відповідача від обов’язку дотримуватися обсяги купівлі замовленої ним електричної енергії та нести відповідальність за його порушення, в тому числі під час дії форс-мажорних обставин, в умовах укладеного між сторонами договору жодним чином не зазначається.
ТзОВ "Луганське енергетичне об’єднання" надано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, прийнятим з належним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій
Здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Касаційний господарський суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.