Постанова
Іменем України
6 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 753/14193/16-к
Провадження № 51-4837 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Кравченка С.І.,
суддів: Ємця О.П., Остапука В.І.,
при секретарі Матушевській Л.О.,
за участю прокурора Рибачук Г.А.,
виправданої ОСОБА_1,
захисника Міненко І.Г.,
потерпілої ОСОБА_2,
представника потерпілої
адвоката Коржук І.О.,
представника цивільного відповідача Асипенко Т.О.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12013110020001669 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась у м. Житомир, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України,
за касаційною скаргою потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 26 грудня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 29 липня 2019 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 26 грудня 2018 року ОСОБА_1 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України та виправдано у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Цивільний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та Київської міської клінічної лікарні № 1 - залишено без розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 липня 2019 року цей вирок. залишено без змін.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувалась у тому, що вона, працюючи на посаді лікаря акушер-гінеколога пологового відділення Київської міської клінічної лікарні № 1, що по вул. Харківське шосе, 121 в м. Києві, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуваючи на чергуванні, відповідно до п. 3.9 "Посадової інструкції лікаря акушера-гінеколога акушерського відділення Київського центру репродуктивного здоров`я КМКЛ", затвердженої 2 січня 2008 року, та відповідно до п. 2.3 Методичних рекомендацій щодо організації надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги, затверджених Наказом МОЗ України № 620 від 29 грудня 2003 року (зі змінами), провела загальний огляд вагітної ОСОБА_2, яку було переведено із палати патології вагітності 2-го акушерського відділення КМКЛ № 1 родильного залу ІНФОРМАЦІЯ_3.
В ході огляду ОСОБА_1, всупереч вимогам п. 2.3. вищезазначених Методичних рекомендацій, неналежно виконуючи свої професійні обов`язки, не вжила заходів до передбаченого в наказах всебічного обстеження вагітної, а саме не провела обов`язковий замір розмірів тазу вагітної, прийняла не вірний план ведення пологів у ОСОБА_2 - через природні родові шляхи. ІНФОРМАЦІЯ_3 о 23 год. 20 хв. у ОСОБА_2 народився хлопчик ОСОБА_5, який внаслідок невірного ведення ОСОБА_1 пологів, отримав пологову черепно-мозкову травму у вигляді двобічних кефалогематом тім`яних кісток з переломом правої, з крововиливом під оболонки та в речовину головного мозку, від якої ІНФОРМАЦІЯ_4 помер.
Отримані новонародженим тілесні ушкодження, наслідком яких стала смерть останнього, знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку із невстановленням діагнозу вузького тазу ОСОБА_2 та прийняття ОСОБА_1 невірного плану ведення пологів, через неналежне виконання професійних обов`язків внаслідок несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки.
Орган досудового розслідування кваліфікував такі дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 140 КК України, як неналежне виконання своїх професійних обов`язків внаслідок несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому.
Виправдовуючи ОСОБА_1 суд послався на те, що в судовому засіданні об`єктивно не було встановлено причинного зв`язку з діями ОСОБА_1 та настанням смерті новонародженої дитини і таким чином не було доведено наявність в діях обвинуваченої складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпілі, посилаючись на незаконність судових рішень, ставлять питання про їх скасування та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Вказують на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неналежну оцінку доказів, взяття до уваги одних доказів та без належного вмотивування невзяття інших. Стверджують, що в основу вироку покладено висновки експертиз та спеціалістів, які не були відкриті стороні обвинувачення та потерпілим. Наголошують, що окремі висновки спеціалістів отримані з порушенням прав і свобод людини, оскільки порушено охоронювану законом лікарську таємницю. Наголошують на безпідставній відмові у задоволенні ряду клопотань потерпілих, в тому числі щодо проведення експертизи. Повідомляють про відсутність звукозапису судового засідання на якому проголошено вирок суду. Вважають, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводи апеляцій, відповідей на них не надав, чим порушив вимоги ст. 419 КПК України.
У надісланих запереченнях виправдана ОСОБА_1 судові рішення вважає законними і обґрунтованими і просить залишити без зміни, а касаційну скаргу потерпілих - без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
Потерпіла ОСОБА_2 та її представник адвокат Коржук І.О. підтримали доводи, викладені у касаційній скарзі, просили скасувати постановлені судові рішення та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Прокурор частково підтримав доводи, викладені у касаційній скарзі, зазначив, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст.419 КПК України.
Виправдана ОСОБА_1 та її захисник просили судові рішення залишити без зміни - а касаційну скаргу потерпілих - без задоволення.
Мотиви Суду
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законною і обґрунтованою.