ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 324/96/17
провадження № 51-10287 км 18
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої Григор`євої І.В.,
суддів Бущенка А.П., Голубицького С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Ширмер О.О.,
прокурора Браїла І.Г.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Шутака Ю.В.,
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 5 вересня 2018 року в кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Василівки Запорізької області,
жителя
АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст вироку, оскарженого судового рішення та встановлені фактичні обставини
За вироком Пологівського районного суду Запорізької області від 11 квітня 2018 року ОСОБА_1 було засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Вирішено цивільний позов, а також питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні за викладених у вироку обставин порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Як установив суд, 9 червня 2007 року близько 01:00 ОСОБА_1, керуючи автомобілем "Фольксваген-Гольф" (державний номерний знак НОМЕР_1 ), всупереч вимогам п. 12.4 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) рухався з перевищенням швидкості по вул. К. Маркса (на теперішній час вул. Магістральна) у м. Пологах Запорізької області у напрямку с. Інженерне, і в районі зупинки громадського транспорту "Гірник" унаслідок указаного порушення допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2, який перетинав проїзну частину. В результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) останній отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер.
Апеляційний суд Запорізької області ухвалою від 5 вересня 2018 року вирок місцевого суду змінив, збільшивши розмір відшкодування моральної шкоди до 200 000 грн.
На підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання, призначеного за вироком суду.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі, як убачається з її змісту, потерпілий ОСОБА_2 просить скасувати на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), ухвалу суду апеляційної інстанції та призначити новий розгляд у цьому суді. За твердженням скаржника, згаданий суд безпосередньо не дослідив і не дав належної оцінки протоколу медичного огляду № 237 від 9 червня 2007 року, згідно з яким ОСОБА_1 хоча і був тверезим на момент складання цього документу, однак у крові засудженого виявлено 0,36 г/л алкоголю. Посилаючись на вказаний факт, потерпілий вважає, що ОСОБА_1 вчинив злочин у стані алкогольного сп`яніння, а тому апеляційний суд неправомірно застосував до нього Закон України "Про амністію у 2016 році".
Потерпілий ОСОБА_2 подав заяву в якій зазначив про можливість здійснення касаційного розгляду без його участі.
Позиції інших учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції прокурор, засуджений та його захисник заперечили обґрунтованість касаційних вимог потерпілого.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення проти безпеки руху, юридично-правова оцінка діяння за ч. 2 ст. 286 КК та правильність вирішення апеляційним судом цивільного позову в касаційній скарзі не заперечуються.
Амністія - це вид звільнення від кримінальної відповідальності чи від покарання та його відбування, який на підставі закону про амністію застосовується щодо певної категорії осіб, винних у вчиненні злочину.
Пунктом "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році", серед іншого, передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних із позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, що не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК, у кримінальних справах стосовно яких за зазначеними злочинами вироки не набрали законної сили та які на день набрання чинності цим законом мають дітей віком до 18 років і не позбавлені батьківських прав.