Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 204/9248/18
провадження № 51-3921 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Булейко О. Л.,
суддів Анісімова Г. М., Іваненка І. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Мінтенка Ю. В.,
прокурора Матюшевої О. В.,
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2,
захисників Деканя М. В., Нетребенка О. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Деканя М. В., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, та захисника Нетребенка О. С., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, на вирок Дніпровського апеляційного суду від 31 липня 2019 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040680001841, за обвинуваченням
ОСОБА_1 ,громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Дніпрі (Дніпропетровську), зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, військовослужбовця контрактної служби в/ч А3211, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 357 КК,
ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився у м. Дніпрі (Дніпропетровську), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає у АДРЕСА_3, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 357 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 357 КК та призначено йому покарання за ч. 2 ст. 186 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 357 КК у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 у виді застави після набрання вироком законної сили скасовано.
Заставу в розмірі 36 820 грн повернуто заставодавцю.
ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 357 КК та призначено йому покарання за ч. 2 ст. 186 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 357 КК - у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 у виді цілодобового домашнього арешта до набрання вироком законної сили залишено без змін.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 2 450 грн.
Вирішено питання про долю речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
За вироком Дніпровського апеляційного суду від 31 липня 2019 року вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2019 року в частині призначення покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасовано.
Призначено ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 357 КК - у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Призначено ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 357 КК - у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визначено обчислювати з моменту затримання.
У решті вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими і засуджено за те, що вони 28 жовтня 2018 року близько 1 год 30 хв на території парку "Пам`яті та примирення" умисно, з метою відкритого викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого ОСОБА_3, спричинили останньому легкі тілесні ушкодження, та заволоділи його майном, а саме мобільним телефоном "NOKIA", ІМЕІ НОМЕР_1, вартість якого складає 104, 42 грн, грошовими коштами в розмірі 120 грн та пластиковою карткою "Приватбанк" № НОМЕР_2, зареєстрованої на ім`я потерпілого, на рахунку якої були грошові кошти в розмірі 199,10 грн, чим завдали останньому матеріальну шкоду на загальну суму 423, 52 грн.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах захисник Нетребенко О. С., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1 та захисник Декань М. В., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, просять скасувати вирок Дніпровського апеляційного суду від 31 липня 2019 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Захисники у поданих касаційних скаргах вказують, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі апеляційних вимог, погіршивши становище обвинувачених.
Захисник Нетребенко О. С. зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно визнав статус війсковослужбовця ОСОБА_1 даними, що характеризують особу.
Захисники звертають увагу, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки даним про осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2, підтвердженими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Вважають, що фактична поведінка потерпілого свідчить про його згоду з рішенням суду першої інстанції.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Матюшева О. В. вважала касаційні скарги захисників необґрунтованими та просила відмовити у їх задоволенні.
Захисники Декань М. В., Нетребенко О. С. підтримали подані касаційні скарги та просили їх задовольнити.
Засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали касаційні скарги захисників та просили їх задовольнити.
Захисник Нетребенко О. С., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, просив суд касаційної інстанції врахувати додаткові дані про особу засудженого ОСОБА_1 .
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За приписами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як передбачено ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.