ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 149/833/15-к
провадження № 51-1193км18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С.Б.,
суддів Ковтуновича М.І., Луганського Ю.М.,
за участю:
секретаря
судового засідання Письменної Н.Д.,
прокурора Шевченко О. О.,
захисника Бондарчука В. В. (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Бондарчука Вадима Володимировича на вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13 березня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 04 березня 2019 року у кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13 березня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.Відповідно до частини 5 статті 72 КК в строк відбування покарання зараховано строк перебування в установі попереднього ув`язнення з 18 лютого по 18 березня 2015 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно з вироком суду, 12 листопада 2014 року ОСОБА_1, виготовив за місцем свого проживання та незаконно збув за 300 грн ОСОБА_2 особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою 0,2250 г.
17 січня 2015 року ОСОБА_1, перебуваючи на території СТО "ФОП ОСОБА_6 ", виготовивши за місцем свого проживання, повторно незаконно збув за 300 грн ОСОБА_2 особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою 0,17 г.
15 лютого 2015 року ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку № 50, який розташований по вул. Столярчука в м. Хмільнику Вінницької області, виготовивши за місцем свого проживання, повторно незаконно збув за 300 грн ОСОБА_2 особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою 0,0880 г.
15 лютого 2015 року в період часу з 23.00 год. по 00.00 год. за місцем проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) проведено обшук, в ході якого вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою 0,363 г., який він повторно зберігав з метою незаконного збуту.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 19 грудня 2017 року вирок суду першої
інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 6 вересня 2018 року зазначену вище ухвалу апеляційного суду скасовано і призначено новий розгляд провадження в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 березня 2019 року вирок Хмільницького міськрайонного суду від 13 березня 2017 року відносно ОСОБА_1 скасовано, кримінальне провадження закрито на підставі пункту 5 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку зі смертю обвинуваченого.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13 березня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 04 березня 2019 року скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 КПК у зв`язку із не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді.
Зазначив, що судами безпідставно взято до уваги результати проведеного 15 лютого 2015 року обшуку житла ОСОБА_1, який було проведено із порушенням права особи на недоторканність житла, гарантованого статтею 30 Конституції України. Вважає, що обшук житла був проведений з порушенням вимог статей 223, 234, 236 КПК, оскільки під час його проведення були присутні два оперативних працівника, які не є учасниками кримінального провадження.
Стверджує, що результати обшуку, вилучені під час нього речові докази, показання допитаних в якості свідків понятих мають бути визнані недопустимими доказами як такі, що є похідними від доказів, отриманих внаслідок істотного порушення права людини на недоторканність житла.
Заперечень на касаційну скаргу захисника Бондарчука В.В. від учасників кримінального провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник Бондарчук В. В. просив касаційну скаргу задовольнити з підстав, зазначених в ній.
Прокурор Шевченко О. О. просила в задоволенні касаційної скарги захисника відмовити, стверджувала, що судові рішення є законними та обґрунтованими. Обшук проводився на підставі ухвали слідчого судді, у порядку, передбаченому КПК. Зауважень від ОСОБА_1 щодо законності його проведення не надходило. В суді першої інстанції обвинувачений не заперечував своєї вини, проте стверджував, що наркотичний засіб він виготовив для власного вживання.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора та захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Як убачається з ухвали Вінницького апеляційного суду від 4 березня 2019 року на час нового апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_1 помер, однак на реабілітації померлого наполягала його мати.
Колегія суддів зазначає, що у даному випадку обов`язком Суду є з`ясування підстав виключно для реабілітації померлого, тобто можливості закриття кримінального провадження на підставі пунктів 1-3 частини 1 статті 284 КПК.
Захисник в своїй касаційній скарзі просить визнати результати обшуку в житлі ОСОБА_1 недопустимим доказом, що, на його думку, тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 КПК.