Постанова
Іменем України
05 лютого 2020 р.
м. Київ
справа № 539/2553/16-к
провадження № 51-690км17
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Іваненка І. В.,
суддів: Анісімова Г. М., Булейко О. Л.,
секретаря судового засідання Мінтенка Ю. В.,
за участю:
прокурора Матюшевої О. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Клименка О.Ю. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 19 червня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016170240000810, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Конотопа Сумської області, мешканця АДРЕСА_1 ), не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
За вироком Лубенськогоміськрайонного суду Полтавської області від 04 січня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 у рахунок відшкодування майнової та моральної шкоди 11 607,02 грн та 70 000 грн відповідно, а також 5000 грн у рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він близько 23:30 год 29 квітня 2016 року біля під`їзду № 3 житлового будинку № 2 на вул. Першотравневій у м. Лубнах у ході суперечки, що виникла на ґрунті особистих неприязних відносин між ним та ОСОБА_2, діючи умисно, завдав останньому удару по передній поверхні грудної клітки гострим предметом, що мав колото-різані властивості, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки справа з ушкодженням шостого ребра справа та міжреберних судин справа, що супроводжувалося гемопневмотораксом справа та геморагічним шоком 2-3 ступеня, які згідно з висновком експерта судово-медичної експертизи від 30 червня 2016 року № 216 за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 19 червня 2019 року вирок місцевого суду залишено без зміни. Виключено з мотивувальної частини вироку Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04.01.2017 посилання як на докази винуватості ОСОБА_1 на протокол огляду від 30.04.2016; речовий доказ електрошокер; висновок експертизи № 218 від 7.06.2016; п.2 підсумків висновку експертизи № 149-МК від 13.06.2016. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк відбування покарання ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення з 04.01.2017 по 21.09.2017, з 14.06.2018 по 19.06.2019 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, з 22.09.2017 по 13.06.2018 з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Клименко О.Ю. ставить питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 та закриття кримінального провадження, у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості та вичерпанням можливості їх отримати. Вважає, що досудове слідство та судовий розгляд проведено неповно та однобічно, з порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Обвинувачення ґрунтується на припущеннях, на суперечливих показаннях потерпілого та свідків, а також на недопустимих доказах. Матеріали кримінального провадження не містять витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань та доручення про проведення досудового розслідування із визначенням групи прокурорів, а тому, на думку сторони захисту, досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалося неуповноваженими особами. Не погоджується з розміром стягнутої моральної шкоди. Вказує, що апеляційний суд на зазначені порушення не звернув уваги та безпідставно залишив вирок щодо його підзахисного без зміни. Стверджує, що ухвала не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України, оскільки апеляційний суд не виправив допущених судом першої інстанції порушень і лише формально дав оцінку доводам сторони захисту.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений подали письмові заяви про розгляд справи без їх участі.
Прокурор вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та просить її відхилити.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до частини 1 статті 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно вимогам статті 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисникстверджує про необґрунтованість засудження ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки вважає останнього невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому зазначає, що у кримінальному провадженні відсутні докази, які би вказували на умисне завдання тілесних ушкоджень потерпілому. Однак ці доводи захисника, є безпідставними з огляду на таке.