Постанова
іменем України
4 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 519/366/15-к
провадження № 51-1366 км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Короля В.В.,
суддів: Макаровець А.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Пантєлєєвої А.С.,
засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисника Григорука Г.П. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Комінтернівського районного суду Одеської області
від 2 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 25 липня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014160200000873, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України
(далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 2 листопада 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк тринадцять років шість місяців.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_1 в строк відбуття покарання термін його попереднього ув`язнення, а саме з 6 січня 2015 року по 2 листопада 2016 року з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає два дні позбавлення волі.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 25 грудня 2014 року о 22 год. 30 хв., знаходячись у стані алкогольного сп`яніння в житловій кімнаті по АДРЕСА_2, під час конфлікту із знайомим ОСОБА_2 на ґрунті неприязних стосунків, що виникли раптово, умисно, з метою позбавлення життя ОСОБА_2, усвідомлюючи характер своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_2, від якого останній впав на підлогу, після чого ОСОБА_1 наніс ще не менше двох ударів кулаком в область голови та не менше двох ударів ногою в область тулуба ОСОБА_2 . Продовжуючи злочинні дії, ОСОБА_1 взяв тканевий галстук, накинув на шию ОСОБА_2 та почав його душити, усвідомлюючи при цьому невідворотність настання смерті останнього та свідомо бажаючи саме таких наслідків.
Смерть ОСОБА_2 настала від механічної асфіксії в результаті задушення петлею, ушкодження в області шиї утворилися в результаті затягування петлі з м`якого гнучкого матеріалу і за критерієм небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25 липня 2017 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і його особі, просить судові рішення щодо нього скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вважає, що судовий розгляд у суді першої інстанції проведений неповно та однобічно, висновки суду, викладені в судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що працівники правоохоронних органів перед проведенням слідчого експерименту застосовували до нього психологічний тиск та недозволені методи фізичного впливу. Крім того, вказує, що при винесенні вироку суд не врахував, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину.
Крім того, засуджений ОСОБА_1 подав доповнення до касаційної скарги, в яких зазначає, що протокол огляду місця події від 6 січня 2015 року він сам не підписував, а тому він як доказ мав бути визнаний недопустимим та недостовірним; слідчі експерименти проводились із порушенням норм КПК; а також вказує, що суд необґрунтовано відмовляв у задоволенні його клопотань. Крім того зазначає, що при призначенні покарання судом не було враховано його характеристики та те, що він був працевлаштований. При цьому вказує, що судом необґрунтовано було визнано обставину, що обтяжує покарання, - скоєння злочину в стані алкогольного сп`яніння. До того ж вказує на невідповідність вироку вимогам ст. ст. 94, 370, 374 КПК. Також зазначає, що судом апеляційної інстанції з огляду на ч. 2 ст. 4 КК до нього мали б бути застосовані положення ч. 5 ст. 72 КК.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник Григорук Г.П. підтримав касаційну скаргу засудженого та просив судові рішення щодо нього скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції
Прокурор Пантєлєєва А.С. вважала касаційну скаргу необґрунтованою і просила її залишити без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Пантєлєєвої А.С., захисника Григорука Г.П., засудженого ОСОБА_1, який просив задовольнити його касаційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як встановлено ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.