|
| |
|
|
|
Постанова
Іменем України
04 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 200/3548/17
провадження № 51-10559км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів Наставного В. В., Щепоткіної В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапона В. О.,
прокурора Костюка О. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції - Драча Т. В., на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2018 року про залишення без задоволення клопотання прокурора щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2018 року щодо ОСОБА_1 та про повернення апеляційної скарги.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вищевказаним вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2018 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, і виправдано на підставі, передбаченій п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.
Не погодившись із зазначеним вироком, прокурор Парфенов Р. Г. 08 серпня 2018 року подав на нього апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на його апеляційне оскарження.
Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 24 вересня 2018 року відмовив прокурору Парфенову Р. Г. в задоволенні його клопотання та повернув апеляційну скаргу останньому.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор указує на те, що апеляційний суд не врахував поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2018 року, а тому всупереч положенням КПК України прийняв незаконне рішення про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження зазначеного вироку. Крім того, на думку прокурора, апеляційний суд дійшов передчасного висновку, що прокурор Парфенов Р. Г. відповідно до вимог ч. 4 ст. 36 КПК України не мав повноважень для подачі апеляційної скарги у провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1, оскільки зазначений прокурор відповідно до постанови заступника прокурора Запорізької області від 08 грудня 2016 року у цьому кримінальному провадженні був включений до складу групи прокурорів та мав право подавати таку скаргу.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції
Прокурор, висловивши свої доводи, просив задовольнити касаційну скаргу, скасувати постановлену у кримінальному провадженні ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду:
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які було досліджено під час судового розгляду й оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Що стосується доводів прокурора про незаконність ухвали апеляційного суду, то суд касаційної інстанції дійшов наступного висновку.
Як убачається з оскаржуваної ухвали апеляційного суду, зазначений суд прийняв рішення про відмову в задоволенні клопотання прокурора Парфенова Р. Г.щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вироку районного суду.
При цьому, апеляційний суд зазначив, що прокурор Парфенов Р. Г.подав апеляційну скаргу з пропуском строку апеляційного оскарження цього вироку і не обґрунтував поважності причин пропуску встановленого строку. Крім того, апеляційний суд зазначив, що прокурор Парфенов Р. Г. відповідно до вимог ч. 4 ст. 36 КПК України не мав повноважень для подачі апеляційної скарги, оскільки не брав участі у розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 в місцевому суді. Також, апеляційний суд вказав, що зазначену апеляційну скаргу мав право подати прокурор Драч Т. В., який був призначений старшим прокурором групи прокурорів процесуального керівництва та який брав участь у розгляді цього провадження місцевим судом. Між тим, прокурор Драч Т. В. цим правом не скористався.
Однак такі висновки апеляційного суду не узгоджуються з вимогами процесуального закону та з положеннями щодо порядку визначення початку й закінчення процесуальних строків, а також суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19).
Згідно з положеннями ст. 395 КПК Україниапеляційну скаргу, якщо іншого не передбачено цим Кодексом, може бути подано на вирок або ухвалу про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру протягом тридцяти днів із дня їх проголошення, однак якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Як видно з матеріалів провадження, вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська щодо ОСОБА_1 про апеляційне оскарження якого просить прокурор, було проголошено 23 травня 2018 року за участю учасників судового провадження, зокрема і сторони обвинувачення в особі прокурора Драча Т. В.