Постанова
Іменем України
05 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 742/3106/18
провадження № 51-5151 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Чистика А. О.,
суддів Вус С. М., Стороженка С. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Черниш А. І.,
прокурора Костюка О. С.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Коваленка О. Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Коваленка Олександра Юрійовича, поданою в інтересах засудженого ОСОБА_1, на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 грудня 2018 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017271210000028 від 22 березня 2017 року, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сухополова Прилуцького району Чернігівської області, громадянина України, який згідно матеріалів кримінального провадження проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 грудня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України) до покарання у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 грн., і з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарський функцій на строк 2 роки.
Згідно з цим вироком ОСОБА_1, працюючи на посаді директора ПП "Ремдор-буд", яке здійснює діяльність з ремонту дорожнього покриття, здійснив службове підроблення за таких обставин: відповідно до умов договору № 2 від 13 грудня 2016 року, укладеного між Івковецькою сільською радою Прилуцького району та приватним підприємством "Ремдор-буд", підприємство повинно було виконати послуги з поточного ремонту дорожнього покриття вулиць Чавусівської, Ремісничої, Першотравневої, Садової, 1-го пров. Златоустівського в с. Голубівка Прилуцького району Чернігівської області. 16 грудня 2016 року директор ПП "Ремдор-буд" ОСОБА_1 умисно вніс до акта № 2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2016 року від 16 грудня 2016 року інформацію про виконані роботи в повному обсязі та, підписавши і скріпивши печаткою підприємства, передав його для підписання й подальшої оплати голові Івковецької сільської ради Прилуцького району Чернігівської області. У результаті вказаних дій директора ОСОБА_1 Івковецька сільська рада Прилуцького району Чернігівської області оплатила роботи з поточного ремонту дорожнього покриття вищевказаних вулиць та роботи з ремонту дорожнього покриття, які взагалі не здійснювались, у 1-му пров. Златоустівському в с. Голубівка Прилуцького району Чернігівської області на суму 143 838,32 грн.
Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 12 серпня 2019 року зазначений вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_1 залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій. Касаційну скаргу мотивує тим, що суди не врахували показань свідків про часткове проведення ремонту дорожнього покриття саме у грудні 2016 року, копії генерального плану с. Голубівка Прилуцького району Чернігівської області, а також того, що протоколи слідчих експериментів є недопустимими доказами. Також зазначає, що при ухваленні вироку не було надано належної оцінки експертному дослідженню від 05 жовтня 2018 року. Апеляційний суд не взяв до уваги частини вказаного експертного дослідження, а також не дослідив у судовому засіданні довідки Північного офісу держаудитслужби в Чернігівській області від 09 жовтня 2017 року. Посилається на формальний підхід апеляційного суду до оцінки доказів, досліджених судом першої інстанції, та на ненадання оцінки всім доводам, викладених в апеляційній скарзі.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Коваленко О. Ю. та засуджений ОСОБА_1 підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурор Костюк О. С. заперечував проти касаційної скарги захисника та просив залишити її без задоволення, а рішення суду без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до приписів ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень у касаційному порядку Суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Натомість зазначені обставини, на які, зокрема, посилається в касаційній скарзі захисник, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Зміст ухвали апеляційного суду свідчить про те, що під час апеляційного розгляду були ретельно перевірені доводи сторони захисту, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі, із наведенням в ухвалі докладних мотивів прийнятого рішення і не встановив неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність або істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та дати правильну юридичну оцінку вчиненому. Мотиви суду, з яких доводи сторони захисту було визнано безпідставними, є обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.
Так, свої висновки щодо доведеності винуватості засудженого у вчиненні інкримінованого злочину суди першої та апеляційної інстанцій у повній мірі обґрунтували показаннями свідків, письмовими доказами, яким судами надано належну оцінку.