Постанова
іменем України
05 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 552/6480/17
провадження № 51-5262км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Єремейчука С. В.,
суддів Бородія В. М., Стороженка С. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Мішиної О. О.,
прокурора Пантєлєєвої А. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Ковінька Д. В., який брав участь у кримінальному провадженні, на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року в кримінальному провадженні № 12017170000000416 щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
виправданого у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Київського районного суду м. Полтави від 24 квітня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 КК та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
ОСОБА_1 висунуте обвинуваченняу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, за таких обставин.
ОСОБА_1 згідно з наказом від 01 липня 2015 року № 28-о переведений на посаду начальника відділу біотичних ресурсів та техногенної безпеки управління регулювання природоохоронної діяльності департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації.
Згідно з посадовою інструкцією начальника відділу біотичних ресурсів та техногенної безпеки управління регулювання природоохоронної діяльності департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 як начальник вказаного відділу організовує, контролює виконання, несе юридичну відповідальність за результат виконання підлеглими завдань, що покладені на відділ, тобто в розумінні п. 1 примітки до ст.364 КК був службовою особою.
До департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації 18 травня 2017 року надійшло звернення ТОВ "Федунка" від 17 травня 2017 року № 265 з проханням направити спеціаліста департаменту для обстеження лісосмуг на території Федунківської сільської ради Шишацького району Полтавської області, що прилягають до орендованих земель товариства та підлягають розчищенню.
З метою вирішення, у тому числі, вказаного звернення утворено комісію з обстеження полезахисних лісових смуг за межами населених пунктів Шишацького району, до складу якої входив ОСОБА_1 як начальник відділу біотичних ресурсів та техногенної безпеки управління регулювання природоохоронної діяльності департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації, та проведено обстеження трьох полезахисних лісосмуг, які розташовані за межами с. Федунка в адміністративних межах Федунківської сільської ради Шишацького району Полтавської області і примикають до полів ТОВ "Федунка".
За результатами обстеження прийнято рішення провести відповідні лісогосподарські заходи у вказаних лісосмугах з формуванням їх продуктивної конструкції, яке оформлене актом обстеження, датованим 31 травня 2017 року.
Після цього, ОСОБА_1 06 червня 2017 року близько 10:50 біля АЗС "БРСМ- Нафта", що розташована за адресою: Київське шосе, 31, м. Полтава, зустрівся із представником ФОП ОСОБА_2, якій доручено проведення лісогосподарських заходів у вказаних лісосмугах, ОСОБА_3 . Під час зустрічі ОСОБА_1 . попросив ОСОБА_3 надати неправомірну вигоду у вигляді безоплатної поставки двох машин дров для третьої особи, а саме СТО "Автопрофі", яке розташоване за адресою: вул. Горького, 1-А, м. Полтава, за вчинення ним дій в інтересах ФОП ОСОБА_2 з використанням свого службового становища, а саме прийняття рішення про проведення лісогосподарських заходів у трьох полезахисних лісосмугах, які розташовані за межами с. Федунка в адміністративних межах Федунківської сільської ради Шишацького району Полтавської області і примикають до полів ТОВ "Федунка", з формуванням їх продуктивної конструкції та підписанням акта обстеження цих полезахисних лісосмуг.
На виконання вказаного прохання ОСОБА_1 представник ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_3 . 09 серпня 2017 року у період часу з 10:30 до 15:40 за допомогою орендованого за 815 грн автомобіля перевіз обумовлену з ОСОБА_1 кількість дров, а саме 14 м 3 дров, на загальну суму 9100 грн до СТО "Автопрофі".
Таким чином, ОСОБА_1 одержав для третьої особи-СТО "Автопрофі", неправомірну вигоду у вигляді безоплатної поставки двох машин дров об`ємом 14 м 3 загальною вартістю 9915 грн за прийняття рішення про проведення лісогосподарських заходів у трьох полезахисних лісосмугах, які розташовані за межами с. Федунка в адміністративних межах Федунківської сільської ради Шишацького району Полтавської області і примикають до полів ТОВ "Федунка", з формуванням їх продуктивної конструкції та підписанням акта обстеження вказаних полезахисних лісосмуг.
Полтавський апеляційний суд ухвалою від 10 вересня 2019 року залишив апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а вирок місцевого суду - без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду, постановленою щодо ОСОБА_1, через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати її і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції відмовив стороні обвинувачення у задоволенні клопотання про допит свідка ОСОБА_3 та не вирішив питання про повторне дослідження окремих письмових доказів. Водночас вказує, що суд апеляційної інстанції відхилив клопотання стосовно відкладення апеляційного розгляду з метою повторного вирішення питання про розсекречення ухвал слідчого судді про надання дозволів на проведення негласних слідчих дій щодо ОСОБА_3 . Крім того, вважає, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводів прокурора, не мотивував рішення про відмову в задоволенні апеляційної скарги та не надав вичерпної відповіді на всі доводи прокурора, чим порушив вимоги ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Позиції інших учасників судового провадження
У письмових запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисники Козленко О. М. та Устименко М. Д. просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
У судовому засіданні прокурор Пантєлєєва А. С. підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПКсуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до вимог ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у межах касаційної скарги.
Зі змісту ст. 370 згаданого Кодексу, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею 373 КПК встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.
За частиною 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Згідно зі ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених у апеляційних скаргах, та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, та з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався.
Відповідно до ч. 2 цієї статті при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необгрунтованою.
Вказаних вимог закону суд апеляційної інстанції під час перегляду вироку місцевого суду дотримався.
Так, із кримінального провадження вбачається, що прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої та апеляційної інстанцій, не погоджуючись із виправдувальним вироком щодо ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, в якій висловив незгоду зі встановленими місцевим судом фактичними обставинами кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, просив скасувати виправдувальний вирок суду першої інстанції та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування з конфіскацією майна.