Постанова
Іменем України
07 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 398/1251/18
провадження № 61-17919св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод підйомно-транспортного устаткування "Віра-Сервіс Інтермаш",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2019 року у складі судді Коліуш Г. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Черненка В. В., Авраменко Т. М., Суровицької Л. В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомно-транспортного устаткування "Віра-Сервіс Інтермаш" про визнання звільнення протиправним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, збитків та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомно-транспортного устаткування "Віра-Сервіс Інтермаш" (далі ТОВ "Завод підйомно-транспортного устаткування "Віра-Сервіс Інтермаш") про визнання звільнення протиправним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, збитків та моральної шкоди.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 31 жовтня 2017 року він поступив на роботу та відпрацював повний робочий день на посаді машиніста котельні ТОВ "Завод підйомно-транспортного устаткування "Віра-Сервіс Інтермаш".
Позивач зазначив, що письмовий трудовий договір між ним та роботодавцем не оформлювався, трудова книжка у нього не вимагалась.
12 грудня 2017 року охорона підприємства відмовилась допустити його на робоче місце, мотивуючи це вказівкою адміністрації та в подальшому до роботи він не допускався, заробітна плата йому не виплачувалась.
З цього приводу позивач звернувся до Управління Держпраці у Кіровоградській області.
Листом від 17 січня 2018 року № Д/1355-Д/1355/1-04/01/02-02 Управління Держпраці у Кіровоградській області повідомили позивача, що згідно інформації наданої ТОВ "Завод підйомно-транспортного устаткування "Віра-Сервіс Інтермаш" позивач працює на підприємстві з 01 листопада 2017 року на посаді машиніста котельні за строковим трудовим договором (до 28 лютого 2018 року), його трудова книжка зберігається на підприємстві. За період роботи (з 01 листопада 2017 року до 11 грудня 2017 року) заробітна плата виплачена в повному обсязі, а з 12 грудня 2017 року він нібито не з`являється на роботу без пояснення причин.
Крім того, 28 грудня 2017 року та 24 січня 2018 року відповідачем на його адресу направлено два повідомлення № 62 та № 06 щодо необхідності терміново з`явитись до відділу кадрів для вирішення питання подальшої роботи на підприємстві або звільнення.
28 лютого 2018 року, ТОВ "Завод підйомно-транспортного устаткування "Віра-Сервіс Інтермаш" направило позивачу повідомлення № 15 про його звільнення з підприємства за пунктом другим статті 36 КЗпП України у зв`язку з закінченням строку дії трудового договору та запропонувало терміново з`явитися до відділу кадрів для отримання трудової книжки.
Вказане повідомлення отримано ним поштовим зв`язком 16 березня 2018 року. Зазначив, що заробітна плата йому не виплачується з 11 грудня 2017 року.
Також ОСОБА_1 зазначав, що про укладання з ним строкового трудового договору його ніхто не інформував, згоди на укладення строкового договору не отримували, жодних підстав для укладення строкового трудового договору не надавав, а при прийомі на роботу він був переконаний, що укладає безстроковий трудовий договір. За викладених обставин трудовий договір не міг бути розірваний на підставі пункту другого статті 36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строку його дії, а його звільнення є протиправним.
Позивач зазначив, що як вбачається з наявних у нього індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5, за час роботи у ТОВ "Завод підйомно-транспортного устаткування "Віра-Сервіс Інтермаш" йому нараховувалась мінімальна заробітна плата у розмірі 3200 грн на місяць.
Враховуючи кількість робочих днів у листопаді 2017 року (22) його середній заробіток на підприємстві відповідача становив: 3200:22=145,45 грн. Таким чином, на його користь підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку 145,45 грн на день, що станом на час звернення до суду становить 145,45 грн.*84 дні = 12 217,80 грн. Отже, зважаючи на те, що повідомлення про звільнення з роботи за пунктом другим статті 36 КЗпП України було отримане ним 16 березня 2018 року, він вправі звернутись до суду у строк до 16 квітня 2018 року.
Просив суд визнати протиправним його звільнення з посади машиніста котельні ТОВ "Завод підйомно-транспортного устаткування "Віра-Сервіс Інтермаш" за пунктом другим статті 36 КЗпП України, поновити його на посаді машиніста котельні ТОВ "Завод підйомно-транспортного устаткування "Віра-Сервіс Інтермаш" з 12 грудня 2017 року, стягнути з ТОВ "Завод підйомно-транспортного устаткування "Віра-Сервіс Інтермаш" середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В ході розгляду справи позивач подав заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути із ТОВ "Завод підйомно-транспортного устаткування "Віра-Сервіс Інтермаш" на його користь 20 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та 4300,00 грн на відшкодування збитків, завданих порушенням його законних прав та інтересів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 22 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2019 року без змін.
Відмовляючи у задоволені позову місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач був прийнятий на роботу на посаду машиніста (кочегара) котельні енерго-механічного відділу строком з 01 листопада 2017 року до 28 лютого 2018 року. Відповідне повідомлення направлено відповідачем до центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Позивач при прийнятті на роботу ознайомлений з правилами внутрішнього розпорядку, пройшов вступний інструктаж ТОВ "Завод підйомно-транспортного устаткування "Віра-Сервіс-Інтермарш" з питань охорони праці. Трудової книжки до ТОВ "Завод підйомно-транспортного устаткування "Віра-Сервіс-Інтермарш" не подав, з 12 грудня 2017 на робочому місці не з`являвся та не повідомив відповідача про причини відсутності на робочому місці.
Відповідач неодноразово письмово повідомляв позивача про необхідність з`явитись у відділ кадрів з метою врегулювання кадрових питань та приведення документації у відповідність діючому законодавству. ОСОБА_1 періодично з`являвся у відділі кадрів, проте відмовлявся вирішити кадрові питання, надати письмові пояснення про відсутність на робочому місці та приступити до роботи. 13 квітня 2018 року позивачу було запропоновано отримати трудову книжку, від чого позивач також відмовився. Таким чином, з огляду на вищенаведене, позивачу було відмовлено у задоволенні позову у зв`язку із недоведеністю ним факту укладення між сторонами безстрокового трудового договору. У зв`язку із відсутністю підстав для задоволення позову в частині визнанням звільнення протиправним та поновлення на роботі ОСОБА_1 було відмовлено в решті позовних вимог, адже вони були похідними від вказаних вище.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 серпня 2019 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, а у справі ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалюючи оскаржувані рішення дійшли до неправильних висновків про доведеність тієї обставини, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про факт укладення саме строкового трудового договору. Вважає, що наказ про прийняття його на роботу було оформлено після його звернення до Управління держпраці у Кіровоградській області про що, на його думку свідчить відсутність підпису позивача на ньому. Разом з тим вказував, що в наказі про прийняття на роботу вказано його оклад у розмірі 1600,00 грн проте з довідки за формою ОК-5 вбачається, що його заробітна плата становить 3200,00 грн.
Доводом касаційної скарги є також те, що у зв`язку із тим, що трудовий договір між сторонами не укладався він не міг бути допущений до роботи до винесення наказу про прийняття на роботу та надання трудової книжки. ОСОБА_1 вважає безпідставними висновки суду першої інстанції про те, що першим робочим днем позивача на підприємстві є 01 листопада 2017 року, адже в журналі з вступного інструктажу та охорони праці вбачається що вступний інструктаж із позивачем був проведений 30 жовтня 2017 року. Роздруківкою з електронного журналу відвідувань відповідача підтверджується, що 01 листопада 2017 року о 08-26 год позивач залишив підприємство після робочої зміни. Вважає безпідставними посилання судів на те, що він неодноразово викликався на підприємство з пропозицією для надання пояснень своєї відсутності та приведення трудових відносин у правову площину, адже такі пропозиції були надіслані йому після звернення до органу держпраці.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У поданому ТОВ "Завод підйомно-транспортного устаткування "Віра-Сервіс-Інтермарш" відзиві на касаційну скаргу, представник відповідача просить у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити посилаючись на її необґрунтованість. Представник відповідача зазначає, що судами попередніх інстанцій було правильно встановлено, що позивача було прийнято на роботу кочегаром на період опалювального сезону, його було повідомлено про період та про умови роботи та встановлено факт укладення саме строкового трудового договору, а касаційна скарга містить доводи щодо незгоди з окремими доказами, які були досліджені судами попередніх інстанцій. Крім того судами було встановлено, що з 17 січня 2018 року до 14 березня 2018 року та з 01 травня 2018 року позивач працював у ТОВ "Підприємство "Мост-Буд" м. Київ - монтажником. Представник відповідача вказує, що позивач самовільно залишивши роботу влаштувався на іншу на умовах повної зайнятості. Копія трудової книжки долучена до матеріалів справи, отже її оригінал був у позивача, адже її оригінал він надавав при влаштуванні на роботу на інше підприємство.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що відповідно до наказу (розпорядження) від 31 жовтня 2017 року № 101-к - ОСОБА_1 прийнятий машиністом (кочегаром) котельні енерго - механічного відділу ТОВ "Завод підйомно-транспортного устаткування "Віра-Сервіс-Інтермарш" строком з 01 листопада 2017 року до 28 лютого 2018 року з окладом 1 600,00 грн.
Позивач при прийнятті на роботу ознайомлений з правилами внутрішнього розпорядку, пройшов вступний інструктаж ТОВ "Завод підйомно-транспортного устаткування "Віра-Сервіс-Інтермарш" з питань охорони праці.
Відповідно до табелю використання робочого часу за листопад 2017 року, позивач 01 листопада 2017 року відпрацював 7,5 годин (нічна зміна).
В період з 12 грудня 2017 року по квітень 2018 року позивач неодноразову перебував на території підприємства і при цьому ніяких перешкод, йому з боку відповідача по справі - не чинилось, однак позивач не виконував свої трудові обов`язки і відповідно заробітна плата з 12 грудня 2017 року до 28 лютого 2018 року позивачу не нараховувалась.
Сторони в суді першої інстанції визнали, що з 12 грудня 2017 року до 28 лютого 2018 року ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці.
Судами встановлено, що відповідач неодноразово письмово викликав позивача з метою врегулювання кадрових питань, приведення документації у відповідність діючому законодавству.
ОСОБА_1 періодично з`являвся у відділі кадрів, проте відмовлявся вирішити кадрові питання, надати письмові пояснення про відсутність на робочому місці та приступити до роботи, що підтверджується відповідними актами ТОВ "Завод підйомно-транспортного устаткування "Віра-Сервіс-Інтермарш" від 28 грудня 2017 року, 07 лютого 2018 року, 13 лютого 2018 року.
28 лютого 2018 року строк дії трудового договору укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Завод підйомно-транспортного устаткування "Віра-Сервіс-Інтермарш" закінчився. Наказом від 28 лютого 2018 року № 18/вк-0000000550 трудовий договір з ОСОБА_1 на підставі пункту другого статті 36 КЗпП України припинений.
З матеріалів справи встановлено, що в період з 17 січня 2018 року до 14 березня 2018 року та з 01 травня 2018 року по час видання довідки (17 грудня 2018 року) позивач працював в ТОВ "Підприємство "Мост-Буд" м. Київ - монтажником. Апеляційний суд зазначав, що встановленні обставини свідчать, що позивач перебуваючи в трудових відносинах з ТОВ "Завод підйомно-транспортного устаткування "Віра-Сервіс-Інтермарш" працював одночасно в ТОВ "Підприємство "Мост-Буд" - монтажником.