Постанова
Іменем України
07 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 393/262/17
провадження № 61-13716св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 12 червня 2019 року у складі колегії суддів: Єгорової С. М., Дьомич Л. М., Кіселика С. А. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення боргу за договором оренди,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви
У травні 2017 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, та з урахуванням уточнення позовних вимог, просила стягнути заборгованість за користування земельною ділянкою -10 014,58 грн, в тому числі: 9881, 58 грн - основного боргу з урахуванням втрат від інфляції та 133,00 грн - 3% річних, зобов`язати передати за актом прийому-передачі торгове місце площею 18 кв. м торгового павільйону НОМЕР_1., яке знаходиться на території ринку в смт Новгородка Кіровоградської області, на земельній ділянці за кадастровим номером 35234004001907 в стані придатному для цільового використання, стягнути з відповідача судові витрати у справі в сумі 11 280 грн, що складаються з судового збору в розмірі 1 280,00 грн та витрат пов`язаних з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 жовтня 2013 року між сторонами був укладений договір оренди торгового місця, згідно якого було передано у строкове платне користування торгове місце площею 18 кв. м торгового павільйону НОМЕР_1., яке знаходиться на території ринку в смт Новгородка Кіровоградської області на земельній ділянці за кадастровим номером 35234004001907.
Згідно п. 4.1. Договору орендна плата становить 720,00 грн на місяць, відповідно до частини 5 пунту 3.4 та пункту 4.3 відповідач зобов`язався вносити вказану орендну плату щомісячно у строк до 10 числа.
Відповідачем не вносилась орендна плата у строки та розмірах, передбачених пунктами 4.1 та 4.3 Договору. Заборгованість за оренду торгового місця за період з 01 жовтня 2016 року до 31 березня 2017 року, а також заборгованість за фактичне користування торговим місцем з 01 квітня 2017 року до 01 листопада 2017 року (з урахуванням індексу інфляції) складає 9 881,58 грн та 3% річних у сумі 133,00 грн, а разом складає 10 014,58 грн.
Згідно пункту 5.2 за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони можуть розірвати даний договір за взаємною згодою або за письмовим повідомленням не раніше ніж за два місяці.
Вказувала, що статтею 782 ЦК України передбачено право наймодавця відмовитись від договору оренди, якщо орендар не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Про необхідність погашення заборгованості та реалізацію права на розірвання договору відповідач неодноразово повідомлявся усно та письмово.
24 вересня 2016 року на адресу відповідача був направлений лист з пропозицією переглянути розмір орендної плати, сплатити заборгованість та з повідомленням про намір позивача розірвати договір через систематичне невиконання його умов. Відповідь на лист від 06 жовтня 2016 року свідчить про його отримання, але до цього часу вищезазначені вимоги, згідно договору, відповідачем не виконано.
20 березня 2017 року відповідачу було направлено лист з повідомленням про розірвання договору оренди з 01 квітня 2017 року, вимогою сплатити заборгованість та прибути 01 квітня 2017 року о 10-00 годині до вказаного торгового місця для підписання акту прийому - передачі. Вказаний лист повернувся у зв`язку із неотриманням.
01 квітня 2017 року о 10-00 годині відповідач до вказаного торгового місця не прибув. Дії відповідача щодо відмови повернути належне позивачу майно після завершення дії договору оренди порушують право власника на користування і розпорядження майном, потребують захисту в судовому порядку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 18 січня 2018 року у складі судді Рачкелюка Ю. В., з урахуванням ухвали про виправлення описки від 01 березня 2018 року, позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати в розмірі 10 014,58 грн та судові витрати у справі в сумі 11 280,00 грн, що складаються з судового збору в розмірі 1 280,00 грн та витрат пов`язаних з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
3обов`язано ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 за актом прийому-передачі торгове місце площею 18 кв. м торгового павільйону НОМЕР_1., яке знаходиться на території ринку в смт Новгородка Кіровоградської області на земельній ділянці за кадастровим номером 35234004001907 в стані придатному для цільового використання.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості і доведеності вимог. Зазначив, що відповідачем не виконуються умови договору щодо строків виплати орендної плати, допущено заборгованість, що є підставою для розірвання договору, стягнення боргу за користування спірним торговим місцем, в тому числі з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.
Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 18 січня 2018 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Новгородківського районного суду від 18 січня 2018 року у цивільній справі № 393/262/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення боргу за договором оренди землі залишено без задоволення.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 12 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Заочне рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 18 січня 2018 року в частині зобов`язання ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 за актом прийому-передачі торгове місце площею 18 кв. м торгового павільйону НОМЕР_1., яке знаходиться на території ринку в смт Новгородка, Кіровоградської області, на земельній ділянці за кадастровим номером 35234004001907 в стані придатному для цільового використання, та стягнення витрат на правничу допомогу скасоване і ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних вимог відмовлено. В іншій частині заочне рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 18 січня 2018 року залишене без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Частково задовольняючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що за відсутності доказів щодо взаємної згоди сторін договору (в тому числі мовчазної згоди) наймача (орендаря) на пропозицію наймодавця (орендодавця) на його розірвання, питання про припинення дії договору та застосування наслідків вирішується в судовому порядку за ініціативою сторони, яка відмовляється від його продовження. Така позовна вимоги ОСОБА_1 не заявлялась. Крім того суд апеляційної інстанції вказував, що місцевий суд, покладаючи на відповідача обов`язок повернути торгове місце послався на норми частини 2 статті 782 ЦК України, якою передбачено, що у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. При цьому не врахував, що у матеріалах справи відсутні відомості щодо одержання відповідачем листа-повідомлення, на який послався позивач, а є лише копія поштового опису цінного листа, направленого на ім`я ОСОБА_3 (відповідач - ОСОБА_2 ).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 червня 2019 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову, а рішення місцевого суду залишити в силі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно відкрив апеляційне провадження у справі, адже апеляційна скарга на заочне рішення була подана зі спливом значного проміжку часу. В обґрунтування цього доводу вказує, що апеляційний суд порушив принцип юридичної визначеності.
Доводом касаційної скарги є також те, що правова позиція суду апеляційної інстанції про те, що на час розгляду цієї справи у суду була відсутня згода обох сторін на припинення дії спірного договору оренди, а також відсутнє судове рішення про його розірвання, а отже договір є діючим є неправильною. Заявник вказує, що така правова позиція не визначає та не скасовує права власника майна припинити дію договору у односторонньому позасудовому порядку, який визначений статтею 782 ЦК України та пунктом 5.2 спірного договору, який з боку орендаря систематично не виконується, що обумовило постійні звернення до суду та порушує право власника на користування своїм майном і унеможливлює його повернення для власного використання.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Новгородківського районного суду Кіровоградської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 22 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був укладений договір оренди торгового місця площею 18 кв. м торгового павільйону НОМЕР_1, встановленого за рахунок орендаря з його матеріалу та його силами, яке знаходиться на території ринку в смт. Новгородка Кіровоградської області, строком на 35 місяців, із виплатою орендної плати щомісячно до 10 числа в сумі 720,00 грн за 18 кв. м, з проведенням корекції суми платежу при зміні курсу валют, а також при зміні нормативно грошової оцінки землі більш ніж на 5 %.
Згідно умов пункту 1.2. договору об`єкт оренди являє собою торгове місці. Майно розташоване на торговому місці належить орендарю, та є його власністю.
Строк договору визначено 35 місяців з моменту передачі орендарю торгового місця. (пункт 2.1). При відсутності зауважень з боку орендодавця та орендаря строк дії договору оренди торгового місця продовжується автоматично на термін, що вказаний у пункті 2.1. (пункт 2.2.).
Згідно пункту 5.2. договору за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони можуть розірвати цей договір за взаємною згодою сторін або за письмовим повідомленням не раніше ніж за два місяці та несуть відповідальність, передбачену законом.
Акт приймання-передачі орендованого торгового місця сторони підписали 22 жовтня 2013 року.
Апеляційним судом встановлено, що орендна плата, у строки та розмірах, передбачених пунктами 4.1. та 4.3. Договору відповідачем не вносилась. Заборгованість за оренду торгового місця за період з 01 жовтня 2016 року до 31 березня 2017 року, а також заборгованість за фактичне користування торговим місцем з 01 квітня 2017 року до 30 квітня 2017 року (з урахуванням індексу інфляції) становить 5 185, 61 грн, 3% річних у сумі 23,00 грн, що разом становить 5 208,61 грн. Оскільки з моменту пред`явлення позову минув значний час, заборгованість відповідача перед позивачем зросла, та станом на 01 листопада 2017 року становить: заборгованість за оренду торгового місця за період з 01 жовтня 2016 року до 01 листопада 2017 року, а також заборгованість за фактичне користування торговим місцем з 01 квітня 2017 року до 01 листопада 2017 року (з урахуванням індексу інфляції) - 9 881,58 грн та 3% річних у сумі 133,00 грн, а разом становить 10 014,58 грн, що підтверджуються наданим представником позивача письмовим розрахунком.
Відповідач погодився із висновками суду першої інстанції щодо розміру заборгованості за користування предметом оренди, рішення суду в цій частині не оскаржує.
Від орендодавця заперечення щодо продовження дії оренди, в порядку та термін визначений пунктом 2.2. договору оренди, не надходили. Вказаний Договір оренди подовжився автоматично ще на 35 місяців, тобто до 22 серпня 2019 року. Відповідач на підставі договору користується предметом оренди. Ці обставини були встановлені рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 19 січня 2017 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/64257352), що не заперечується сторонами.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.