Постанова
Іменем України
29 січня 2020 року
м. Київ
справа № 760/7000/19
провадження № 61-18873 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-2",
відповідачі: ОСОБА_1, що є законним представником та діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2,
третя особа -Служба у справах дітей Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , що є законним представником та діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2, на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 26 червня 2019 року у складі судді Усатової І. А. та постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Березовенко Р. В., Сержанюка А. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-2" (далі - ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та її малолітнього сина ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про припинення права користування будівлею, виселення шляхом переселення з наданням іншого житлового приміщення.
Позов мотивовано тим, що ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" є власником гуртожитку на АДРЕСА_1 . Ця будівля, побудована у 1953 році та перебуває у незадовільному технічному стані, комунікації будинку застарілі та не можуть експлуатуватися без проведення капітального ремонту або реконструкції. Таким чином, незадовільний стан будівлі не викликає сумнівів, технічний стан конструкцій гуртожитку відноситься до ІІІ категорії технічного стану (непридатний до нормальної експлуатації) та IV категорії технічного стану (аварійний). Таким чином, приміщення, яке не відповідає встановленим санітарним та технічним вимогам, є нежилим і не може використовуватися для проживання людей.
20 серпня 2018 року прийнято рішення про виведення будівлі з експлуатації та частково від`єднано від комунікацій. За два місяці до виведення будівлі з експлуатації, починаючи з червня 2018 року, всім мешканцям гуртожитку запропоновано переселитися у відремонтовані та підготовлені для проживання кімнати в іншому гуртожитку, що також належить ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2", за адресою: АДРЕСА_2 . Листами від 23 листопада 2018 року відповідачі відмовилися переселятися в запропонований гуртожиток.
Ураховуючи викладене, ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" просить виселити ОСОБА_1 разом з дитиною ОСОБА_2 з кімнати № 331 у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 та переселити їх з кімнати № 331 гуртожитку за вказаною адресою в кімнату № 51 / 2 у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 26 червня 2019 року позов ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" задоволено.
Виселено ОСОБА_1, що є законним представником та діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 , разом з дитиною з кімнати № 331 у гуртожитку по АДРЕСА_1 з наданням іншого жилого приміщення - кімнати АДРЕСА_2 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що дії позивача, як власника аварійного житла, направлені на створення та забезпечення безпечних умов для проживання мешканців гуртожитку, непридатного для проживання, та його реконструкції, захисту життя та здоров`я людей, запобігання можливого руйнування будівлі, не є порушенням прав відповідачів як мешканців гуртожитку, а дії з виселення відповідачів з цією метою є виправданими та відповідають вимогам закону.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , що є законним представником та діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 , залишенобез задоволення. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 26 червня 2019 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, відхиляючи доводи апеляційної скарги про те, що ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" перебрало на себе не властиві йому управлінські функції територіальної громади міста Києва у частині проведення обстеження стану житлового будинку та вирішення питання про переобладнання і знесення непридатних для проживання жилих будинків, суд апеляційної інстанції керувався тим, що Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (далі - Департамент будівництва) повідомив, що ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" як власник будівлі самостійно приймає рішення щодо придатності такої будівлі до нормальної експлуатації.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2019 року ОСОБА_1, що є законним представником та діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 , подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 20 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У грудні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2020 року справу за позовом ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" до ОСОБА_1, що є законним представником та діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про припинення права користування будівлею, виселення шляхом переселення з наданням іншого житлового приміщення призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про можливість виселення відповідачів відповідно до статті 132 ЖК Української РСР, оскільки питання про визнання гуртожитку таким, що перебуває у аварійному стані, непридатному для проживання людей, не вирішено у порядку, передбаченому законом. Таке рішення повинно бути прийняте Київською міською державною адміністрацією. Позивач не надав належних доказів того, що гуртожиток знаходиться в аварійному стані.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2", в яких просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.
У січні 2020 року ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2"подало до Верховного Суду клопотання, в якому, посилаючись на частину п`яту статті 403 ЦПК України, просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки справа містить виключну правову проблему.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" є власником гуртожитку на АДРЕСА_1, побудованого у 1953 році, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 18 вересня 1998 року, серія НОМЕР_1.
Відповідно до акта огляду приміщення гуртожитку від 11 квітня 2017 року, проведеного відповідно до наказу ПрАТ "Трест" Київміськбуд-2" від 06 квітня 2017 року, у момент обстеження будинок мав значні пошкодження: вертикальні та похилі тріщини, руйнування захисного шару бетону і оголення, корозія арматури несучих конструкцій залізобетонних балконних балок. У приміщеннях загального користування - замокання, грибок, здуття штукатурки, корозія плит і балок перекриття.
Значні пошкодження технічного стану будинку зафіксовані у висновку науково-виробничого підприємства "Будконструкція" від 07 вересня 2011 року.
У технічному паспорті на будинок, виготовленому 27 грудня 2018 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, у графі 21 "Характеристика будинку, допоміжних будівель та споруд" зазначено, що процент зносу будинку становить 81 %.
Науково-технічним звітом з обстеження, визначення технічного стану конструкції та дослідження інженерно-геологічних умов в основі фундаментів гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 від 26 червня 2018 року встановлено, що в обстеженій частині будівлі наявні ділянки та конструкції категорій технічного стану: 3 - непридатні до нормальної експлуатації; 4 - аварійні.
Актом санітарно-епідеміологічного обстеження об`єктів від 30 листопада 2018 року № 4904-4 встановлено, що санітарно-гігієнічний стан приміщень загального користування незадовільний.
Наказом ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" від 01 червня 2018 року № 40 у зв`язку з незадовільним станом будівлі гуртожитку вирішено організувати повідомлення мешканців про виведення будівлі з експлуатації з 17 серпня 2018 року та розробити комплекс заходів, пов`язаних з виведенням будівлі з експлуатації.
ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" видано наказ від 20 серпня 2018 року № 53 щодо виведення з експлуатації будівлі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .
За два місяці до виведення будівлі з експлуатації, починаючи з червня 2018 року, всіх мешканців гуртожитку, к тому числі відповідачів, листами від 06 червня, 23 липня, 14 вересня, 08, 20 листопада 2018 року та 04 січня 2019 року повідомлено про реконструкцію гуртожитку та відключення з 17 серпня 2018 року від зовнішніх мереж електропостачання, газопостачання, теплопостачання, водопостачання, водовідведення та виведення з експлуатації.
Цими ж листами відповідачам запропоновано переселитися у кімнату № 51/2 гуртожитку ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" на АДРЕСА_2 .
Листом від 23 листопада 2018 року ОСОБА_1 повідомила позивача про відмову від переселення у запропоноване житло.
Листом від 24 січня 2019 року № 00116 Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація були повідомлені позивачем про визнання жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 таким, що не відповідає санітарним та технічним вимогам і є непридатним для проживання (нежилим). У цьому листі позивач просив адресатів визначити доцільність додаткового визнання жилого будинку на АДРЕСА_1 таким, що не відповідає санітарним та технічним вимогам і є непридатним для проживання (нежилим).
Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 19 лютого 2019 року № 056/920-3940 повідомив, що позивач як власник будівлі самостійно приймає рішення щодо придатності такої будівлі до нормальної експлуатації.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статями 317 і 319 ЦК України визначено, що саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.
Питання правових підстав вселення, користування та виселення з гуртожитків врегульовано статтею 132 ЖК Української РСР, а також положеннями спеціального Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".
Згідно з частинами першою, четвертою статті 1 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" сфера дії цього Закону поширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу. Дія цього Закону не поширюється на гуртожитки, побудовані або придбані за радянських часів (до 01 грудня 1991 року) приватними або колективними власниками за власні або залучені кошти (крім гуртожитків, що були включені до статутних капіталів організацій, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, у тому числі тих, що у подальшому були передані до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб).
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, які проживають у гуртожитках, віднесених до недержавного житлового фонду (які перебувають у власності чи управлінні, чи у повному господарському віданні відповідних державних чи комунальних підприємств, установ, організацій, а також підприємств та організацій, утворених у процесі корпоратизації чи приватизації колишніх державних та комунальних підприємств, у тому числі тих, яким ці гуртожитки були передані до статутних капіталів чи фондів або були відчужені в інший спосіб, крім організацій, створених органами державної влади, органами місцевого самоврядування для управління житловим фондом) та призначених для проживання працівників (членів їхніх сімей), які не мають можливості самостійно придбати чи побудувати власне житло, якщо такі гуртожитки не передаються їх власниками у власність територіальних громад, мають право подальшого проживання у таких гуртожитках до вирішення їхньої житлової проблеми щодо забезпечення їх житлом.
Системний аналіз наведених положень Закону дає підстави для висновку про те, що на спірні правовідносини між сторонами поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", оскільки гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1, який належить на праві власності ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2", увійшов до статутного фонду ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" у порядку приватизації, що не заперечується позивачем.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" забороняється виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія цього Закону, які були на правових підставах вселені в гуртожиток і фактично проживають у гуртожитку, без попереднього надання їм (їхнім сім`ям) іншого житла, придатного для постійного проживання людей, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. У тому числі забороняється виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитків, стосовно яких триває спір щодо підстав їх вселення у гуртожиток та/або підстав їх фактичного проживання у гуртожитку, до вирішення спору в досудовому або судовому порядку відповідно до статей 25 і 26 цього Закону. Виселення, переселення чи відселення громадян з гуртожитків відповідно до цього Закону допускається лише у випадку визнання гуртожитку таким, що перебуває в аварійному стані або в стані, непридатному для проживання людей, на підставі рішення, прийнятого відповідно до частини першої статті 20 цього Закону.
За правилом статті 20 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" рішення про визнання гуртожитку аварійним чи непридатним для проживання людей приймається виконавчим органом відповідної місцевої ради на підставі обстеження в установленому чинним законодавством порядку стану гуртожитку (цілісного майнового комплексу чи його відокремленої частини) з наступним затвердженням сесією цієї ради. Усім мешканцям гуртожитку, визнаного аварійним чи непридатним для проживання людей, у порядку, зазначеному частиною першою цієї статті, терміново надається інше, придатне для тимчасового проживання людей житло тим органом місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади, на території якої розміщено такий гуртожиток.