Постанова
Іменем України
10 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 428/4806/15-ц
провадження № 61-39653св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об`єднання Азот",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" на постанову Апеляційного суду Луганської області від 11 квітня 2018 року в складі колегії суддів:
Авалян Н. В., Єрмакова Ю. В., Орлова І. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" (далі -
ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот") про визнання незаконною відмови у наданні оплачуваної відпустки, зобов`язання здійснити перерахунок заробітної плати, визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, зобов`язання нарахувати та виплатити заробітну плату за час відсторонення від роботи, зобов`язання привести у відповідність з нормативними актами екзаменаційні білети з питань охорони праці, відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що він перебував у трудових відносинах з відповідачем та працював на посаді слюсаря з обслуговування контрольно-вимірювальних приладів і автоматики 5-го розряду цеху нейтралізації та очищення промислових стічних вод. Крім того, був членом виборного органу Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України робітників ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот".
16 березня 2015 року звертався до відповідача із заявою про надання йому оплачуваної відпустки у період з 24 по 27 березня 2015 року для профспілкового навчання, проте відповідач надав йому відпустку лише на два дні у період з 25 по 26 березня 2015 року. Оскільки термін наданої йому відпустки не врахував дні, необхідні для того, щоб дістатись потягом до
м. Києва та повернутись до м. Сєвєродонецька, тому відпусткою він не скористався і вийшов на роботу.
Крім того, посилався на те, що наказом відповідача від 16 квітня 2015 року № 352 його було відсторонено від роботи у зв`язку із відмовою від проведення перевірки знань з питань охорони праці. Це відсторонення тривало до 17 червня 2015 року. За вказаний період заробітна плата йому не нараховувалась та не виплачувалась.
Вважав своє відсторонення незаконним, оскільки на таке відсторонення адміністрацією відповідача не була отримана згода профспілкового органу, а крім того, відповідач не організував проведення навчання та інструктажу з питань охорони праці, чим порушив трудове законодавство та затверджене на підприємстві Положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці № ОТ-26. З цього приводу він висловлював свої зауваження, що призвело до конфліктної ситуації.
Також, посилався на те, що порушення його трудових прав призвели до моральних страждань. Він постійно перебував у роздратованому стані, вимушений був самостійно знаходити та відпрацьовувати матеріали з питань охорони праці, що створювало додаткові труднощі. Невиплата заробітної плати фактично позбавила його засобів існування.
З урахуванням викладеного та уточнень позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд: визнати незаконною відмову відповідача надати йому оплачувану відпустку з 24 по 27 березня 2015 року на підставі статті 252 КЗпП України; зобов`язати відповідача перерахувати його заробітну плату за 25-26 березня 2015 року як за робочі дні з усіма відповідними виплатами; визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 16 квітня 2015 року № 352 про його відсторонення, як такий, що не відповідає вимогам статей 46, 153, 252 КЗпП України; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним відстороненням від роботи від роботи в період з 16 квітня по
17 червня 2015 року у розмірі 4 815,92 грн; зобов`язати відповідача привести у відповідність до Переліку обов`язкових інструкцій згідно з вимогами пункту 3.9 Положення про навчання з охорони праці та пунктів 2.20, 2.22 Інструкції ОТ-26 екзаменаційні білети з питань охорони праці для слюсаря з обслуговування контрольно-вимірювальних приладів і автоматики цеху нейтралізації та очищення промислових стічних вод; стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 15 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 грудня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що відсутні правові підстави для задоволення вимог щодо визнання незаконною відмову відповідача у наданні позивачу оплачуваної відпустки тривалістю чотири дні на підставі статті 253 КЗпП України, оскільки чинним законодавством чітко передбачено надання додаткової оплачуваної відпустки лише на час профспілкового навчання та не передбачено надання відпустки на час проїзду до місця навчання, а тому у відповідача не було підстав для надання позивачу додаткової оплачуваної відпустки з урахуванням часу на проїзд до місця навчання та повернення. Разом з тим, суд першої інстанції вважав, що позивач не був позбавлений права, у разі потреби, скористатися 1-2 днями відпустки без збереження заробітної плати чи щорічної відпустки, чи іншої відпустки, необхідними для проїзду до місця навчання та повернення.
Відмовляючи у задоволенні вимог щодо зобов`язання відповідача перерахувати заробітну плату позивача за 25-26 березня 20156 року, як за робочі дні з усіма відповідними виплатами, суд першої інстанції виходив із відсутності належних та допустимих доказів того, що позивач 25-26 березня 2015 року перебував на робочому місці та виконував посадові обов`язки протягом всього робочого часу, а також перебував на території підприємства повний робочий день.
Крім того, ураховуючи те, що позивач ухилявся від проходження інструктажів, консультацій, з різних причин, відмовився від перевірки знань, у відповідача були законні підстави для відсторонення позивача від роботи відповідно до статті 46 КЗпП України, суд першої інстанції вважав, що відсутні правові підстави для задоволення вимог щодо визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 16 квітня 2015 року
№ 352.
Відмовляючи у задоволенні вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції виходив з того, що ця вимога є похідною від вимоги про скасування наказу про відсторонення позивача від роботи, а тому задоволенню не підлягає у зв`язку з тим, що відсторонення позивача від роботи визнане судом законним.
Відмовляючи у задоволенні вимог щодо зобов`язання привести у відповідність з локальними нормативними актами екзаменаційні білети з питань охорони праці, суд першої інстанції виходив з того, що переліком зазначених у екзаменаційних білетах питань самі по собі права позивача не порушуються.
Крім того, встановивши відсутність порушень відповідачем трудових прав позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для задоволення вимог щодо стягнення моральної шкоди.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Луганської області від 11 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 грудня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та зобов`язання привести у відповідність з нормативними актами екзаменаційні білети з питань охорони праці залишено без змін.
Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 грудня 2017 року в частині відмови у задоволенні інших позовних вимог
ОСОБА_1 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним наказ ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот"
від 23 березня 2015 року № 0046-КП (отп) про надання ОСОБА_1 відпустки у зв`язку з проведенням профспілкового навчання у м. Києві на період з 25 березня 2015 року та 26 березня 2015 року включно.
Зобов`язано ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за 25 березня 2015 року та
26 березня 2015 року як за робочі дні.
Стягнуто з ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" на користь
ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 квітня
2015 року по 17 червня 2015 року у розмірі 4 815,92 грн.
Стягнуто з ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" на користь
ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 218,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції в частині вирішення позовних вимог щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок заробітної плати за 25-26 березня
2015 року як робочі дні, стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16 квітня 2015 року по 17 червня 2015 року та відшкодування моральної шкоди неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині позовних вимог.
Приймаючи постанову, апеляційний суд виходив з того, що позивачу відмовлено у наданні чотирьох днів додаткової відпустки, а також не виплачено заробітну плату за два робочі дні з порушенням норм трудового законодавства, зокрема, відповідачем не враховано того, що у відповідності до вимог статті 15-1 Закону України "Про відпустки" та частини сьомої статті 252 КЗпП України позивачу, який обраний до складу виборного профспілкового органу підприємства, гарантоване право на щорічну додаткову оплачувану відпустку на час профспілкового навчання тривалістю до 6 календарних днів, а також того, що позивач 25-26 березня 2015 року не знаходився на профспілковому навчанні, а залишився на роботі.
Також, виходив з того, що несвоєчасне проведення перевірки знань позивача мало місце внаслідок його незаконного звільнення з роботи, а тому заявлена позивачем вимога до роботодавця щодо проведення з ним навчання з питань охорони праці перед перевіркою знань не могло вважатися ухиленням або відмовою від перевірки знань, оскільки право на таке навчання гарантоване позивачу законом.
Разом з тим, виходив з того, що оскільки трудові права позивача були порушені відповідачем, тому позивач мав право на відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду,
ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині вимог щодо визнання незаконним наказу від 23 березня 2015 року № 0046-КП (отп), зобов`язання здійснити перерахунок заробітної плати, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди скасувати та відмовити у задоволенні цих вимог.
ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" постанову суду апеляційної інстанції в іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 не оскаржується, а тому касаційним судом не переглядається (стаття 400 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 20 липня 2018 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано із Сєвєродонецького міського суду Луганської області зазначену цивільну справу та зупинено виконання постанови Апеляційного суду Луганської області від 11 квітня 2018 року до закінчення касаційного провадження.
У вересні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" вважало, що при вирішенні питання про порядок надання позивачу відпустки у зв`язку із профспілковим навчанням воно правильно керувалось нормами розрахованими на подібні випадки, зокрема статтями 13, 14, 15 Закону України "Про відпустки", відповідно до яких конкретного порядку надання відпустки у зв`язку із профспілковим навчанням законодавчо не визначено, проте такі відпустки відносяться до розділу ІІІ додаткових відпусток у зв`язку із навчанням та які надаються лише на період учбового процесу.
Також, вважало, що відсутні підстави для скасування наказу про надання позивачу відпустки та перерахунку заробітної плати за ці дні як робочі, оскільки ОСОБА_1 не звертався із заявою про відмову від оплачуваної йому відпустки.
Крім того, посилалось на те, що роботодавцем вимоги законодавчих та нормативних актів, щодо проведення на підприємстві навчання з питань охорони праці для ОСОБА_1 порушено не було.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу у якому зазначено, що оскаржуване судове рішення є законними та обґрунтованими, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що його трудові права порушені відповідачем.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 12 липня 2012 року ОСОБА_1 працював у ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання "Азот" на посаді слюсаря з контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, зайнятий ремонтом, профілактикою та обслуговуванням контрольно-вимірювальних приладів та автоматики 5-го розряду цеху нейтралізації та очищення промислових стічних вод.
15 липня 2013 року він був обраний членом профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України робітників ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот", що підтверджується повідомленням голови Первинної профспілкової організації на адресу ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання "Азот"
(а. с. 15 т. 1).
16 березня 2015 року ОСОБА_1 подавав заяву на ім`я голови правління ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" про надання йому оплачуваної відпустки тривалістю чотири дні у період з 24 по 27 березня 2015 року для участі у семінарі, який проводився у м. Києві Конфедерацією Вільних профспілок України. Ця заява була зареєстрована у день її подання. До заяви було додане інформаційне повідомлення, у якому було зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві буде проведено профспілкове навчання, на яке запрошується представник Незалежної профспілки гірників України робітників ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" (а. с. 8-9 т. 1).
18 березня 2015 року адміністрація ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" зверталась до голови Первинної профспілкової організації робітників ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання "Азот" для підтвердження делегування ОСОБА_1 на профспілкове навчання (а. с.10 т. 1).
21 березня 2015 року голова Первинної профспілкової організації на адресу ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання "Азот" надав письмову відповідь на вказане звернення, у якій підтвердив, що від Первинної профспілкової організації участь у профспілковому навчанні прийматиме ОСОБА_1 . Це повідомлення було зареєстроване у адміністрації ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання "Азот" 23 березня 2015 року (а. с. 11 т. 1).
Наказом відповідача від 23 березня 2015 року № 0046 ОСОБА_1 було надано відпустку у зв`язку з проведення профспілкового навчання у м. Києві тривалістю два дні 25-26 березня 2015 року, якою ОСОБА_1 не скористався, оскільки наказ не враховував час, необхідний для того, щоб дістатись до місця проведення навчання (а. с. 56 т. 1).
Також встановлено, що наказом відповідача від 15 вересня 2014 року
№ 0110-КП (ув) ОСОБА_1 було звільнено з роботи за прогули без поважних причин, а наказом від 23 лютого 2015 року № 0013-КП поновлено його на роботі на підставі рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23 лютого 2015 року (а. с. 7 т. 1).
У наказі про поновлення на роботі зобов`язано начальника цеху допустити ОСОБА_1 до виконання своїх трудових обов`язків, а також провести інструктаж, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, оскільки робота позивача пов`язана з електронебезпекою та роботою на висоті. Зазначені роботи входять до Переліку робіт з підвищеної небезпекою.
На підприємстві діє Положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці № ОТ-26 (а. с. 176 т. 1).
Пунктом 2.1 Положення передбачено, що робітники при прийнятті на роботу та у процесі роботи проходять на підприємстві інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання першої допомоги постраждалим, від нещасних випадків, а також правил поводження при виникнення аварій.
Для робітників, що виконують роботи з підвищеною небезпекою, повторна перевірка знань з питань охорони праці, відповідно до пункту 2.31 Положення проводиться не рідше 1 разу на рік.
ОСОБА_1 з моменту прийняття на роботу проходив навчання у період з 01 лютого по 06 березня 2012 року та 25 змін стажування з питань охорони праці. По закінченню проходив перевірку знань (а. с. 29 т. 1).
Крім того, з позивачем проводилися спеціальні навчання та попередні консультації перед перевіркою знань, інструктажі. Останню перевірку знань позивач пройшов 12 жовтня 2013 року. Повторна перевірка знань для нього була призначена на 15 квітня 2015 року, яка не була проведена у зв`язку із звільненням позивача з роботи. Ці відомості відображені у особовій карті
реєстрації навчань, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці (а. с. 32-50 т. 2).
Розпорядженням відповідача від 25 лютого 2015 року № 27, на підставі наказу від 23 лютого 2015 року № 0013-КП про поновлення на роботі за позивачем були закріплені: з теоретичного навчання - майстер
ОСОБА_3 , з практичного навчання - слюсар з контрольно-вимірювальних приладів ОСОБА_4 (а. с. 75 т. 2).
Розпорядженням відповідача від 27 березня 2015 року № 29 вказане розпорядження № 27 було скасоване та було доручено майстру
ОСОБА_3 , провести ОСОБА_1 позаплановий інструктаж, спеціальне навчання, попередню консультацію перед перевіркою знань та повторну перевірку знань з охорони праці (а. с. 71 т. 2).