Постанова
Іменем України
05 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 127/16249/18
провадження № 61-13775св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Коротенка Є. В., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",правонаступником якого є Акціонерне товариство "Альфа-Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
третя особа - Служба у справах дітей Вінницької міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 лютого 2019 року
у складі судді Крижанівського В. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 30 травня 2019 року в складі колегії суддів:Копаничук С. Г.,
Медвецького С. К., Оніщука В. В.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі-
ПАТ "Укрсоцбанк", Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
Позовна заява мотивована тим, що 11 червня 2007 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" (з 2010 року -
ПАТ "Укрсоцбанк", з 06 липня 2018 року - АТ "Украсоцбанк", далі - кредитор) та ОСОБА_2 уклали договір про надання в період з 11 червня 2007 року по
10 червня 2009 року невідновлювальної кредитної лінії № 050/25-1059 в межах максимального ліміту заборгованості 58 944,00 дол. США зі сплатою 12,5 % річних з порядком надання траншів кредиту, передбаченим договором та поверненням траншів кредиту відповідно до пункту 1.1.2.1. щомісячно до
10 числа, починаючи з липня 2007 року рівними частинами в сумі 328,00 дол. США, з кінцевим терміном повернення заборгованості в сумі 232,00 дол. США
10 червня 2022 року на умовах, визначених цим договором.
Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши позичальнику кредит, а позичальник свої зобов`язання належним чином не виконував,
в результаті чого станом на 12 квітня 2018 року виникла прострочена заборгованість у розмірі заборгованості за кредитом - 1 398 633,47 грн заборгованості за відсотками - 2 008 922,70 грн, за пенею за несвоєчасне повернення кредиту - 203 665,67 грн, за пенею за несвоєчасне повернення відсотків - 533 247,01 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості.
У забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором
11 червня 2007 року між кредитором та іпотекодавцями - ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 050/1-543, відповідно до якого останні передали кредитору в іпотеку квартиру
АДРЕСА_1 , з оцінкою в 813 504,00 грн.
Враховуючи невиконання відповідачами основного зобов`язання позивач просив звернути стягнення на зазначену квартиру АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором шляхом проведення прилюдних торгів згідно з Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом - на користь ПАТ "Укрсоцбанк"; примусово виселити ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6 з цієї квартири й стягнути солідарно з відповідачів витрати по сплаті судового збору у сумі 13 964,56 грн.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вінницького міського суду від 19 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ПАТ "Укрсоцбанк" достроково стягнув всю кредитну заборгованість, тому строк договору закінчився, а між сторонами існують лише невиконані зобов`язальні правовідносини.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 30 травня 2019 року рішення Вінницького міського суду від 19 лютого 2019 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено з інших підстав.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що на час розгляду апеляційним судом справи у відповідачів на праві власності відсутнє іпотечне майно, на яке просив звернути стягнення позивач. Банк, звернувши 15 квітня 2019 року стягнення на предмет іпотеки на підставі застереження у іпотечному договорі шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки, задовольнив свої забезпечені іпотекою вимоги, тому іпотека згідно статті 17 Закону України "Про іпотеку" припинилась.
Враховуючи, що іпотечна квартира перейшла у власність іпотекодержателя згідно застережень іпотечного договору, вимога про виселення відповідачів
з указаних у позові підстав задоволенню також не підлягає.
Аргументи учасників справи
У липні 2019 року АТ "Укрсоцбанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення не відповідають обставинам справи, оскільки розмір заборгованості в рахунок якої банк просить звернути стягнення на майно складає 1 398 633,47 грн, в той час як предмет іпотеки має оцінку - 813 504 грн, тобто виключається можливість подвійного стягнення заборгованості.
Посилання суду першої інстанції на неможливість виселення відповідачів через відсутність іншого житла не відповідає дійсності, оскільки у ОСОБА_2 згідно реєстру речових прав є у власності житловий будинок та квартира,
а у власності ОСОБА_4 - житловий будинок.
Позиція суду апеляційної інстанції про те, що АТ "Укрсоцбанк" задовольнив свої забезпечені іпотекою вимоги звернувши стягнення на предмет іпотеки на підставі застереження у іпотечному договорі шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки 15 квітня 2019 року є неправильною, оскільки на дату ухвалення рішення судом першої інстанції власником предмета іпотеки були відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1, відповідно відмовляти в позові
з підстав, що виникли після ухвалення рішення суду є неприпустимим.
У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив представника відповідачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на касаційну скаргу,
в якому він зазначав те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції
є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування немає.
Рух справи
02 серпня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року залучено Акціонерне товариство "Альфа-Банк" до участі у цій справі як правонаступника
ПАТ "Укрсоцбанк".
Фактичні обставини справи, встановлені судами
11 червня 2007 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 050/25-1059, відповідно до умов якого кредитор зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, на умовах визначених цим договором. Кредит був наданий на споживчі потреби з 11 червня 2007 року по 10 червня 2009 року - 58 944,00 долари США, а погашення мало відбуватися щомісячно до 10 числа, починаючи з липня 2007 року рівними частинами в сумі 328,00 доларів США, з кінцевим терміном повернення заборгованості в сумі 232,00 доларів США - 10 червня 2022 року.
Згідно з пунктом 6.2 кредитного договору у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись статтею 5 Закону України "Про третейські суди", домовились про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем В. М. Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул.