Постанова
Іменем України
06 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 520/5617/19
провадження № 61-16659св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", Державний реєстратор Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Мельник Тетяна Іванівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Кей-Колект" на ухвалу Одеського апеляційного суду від 12 серпня 2019 року
у складі судді - Сегеди С. М.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог, рішень суду першої та апеляційної інстанцій
20 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду
м. Одеси з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Кей-Колект" (далі - ТОВ "Кей-Колект"), Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Мельник Т. І. про відшкодування шкоди.
01 липня 2019 року до суду надійшла заява від представника ТОВ "Кей-Колект" про передачу справи за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02 липня 2019 року
у задоволенні заяви було відмовлено.
22 липня 2019 року до Київського районного суду м. Одеси від представника
ТОВ "Кей-Колект" надійшла апеляційна скарга на зазначену вище ухвалу суду.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12 серпня 2019 року відмовлено
у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Кей-Колект" на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 02 липня 2019 року про відмову у передачі справи до іншого суду.
Апеляційний суд виходив з того, що за змістом статті 353 ЦПК України, ухвала суду про відмову у передачі справи до іншого суду апеляційному оскарженню не підлягає, а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 358 ЦПК України
у відкритті апеляційного провадження у справі необхідно відмовити.
Аргументи учасників справи
У вересні 2019 року ТОВ "Кей-Колект" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки відповідно до пункту 9 частини першої статті 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
17 жовтня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Краснощокову Є. В.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті
6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи
в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. "Право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись
з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
У статті 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Згідно із пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією