Постанова
Іменем України
05 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 462/3280/17
провадження № 61-5148св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, державний нотаріус Сьомої львівської державної нотаріальної контори Гуділіна Ірина Іванівна, Сьома львівська державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львіського апеляційного суду від 04 лютого 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Крайник Н. П., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, державного нотаріуса Сьомої львівської державної нотаріальної контори Гуділіної І. І., Сьомої львівської державної нотаріальної контори про визнання договору дарування квартири, свідоцтва про право власності на квартиру, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень недійсними та зняття з
державної реєстрації прав та їх обтяжень, поновлення реєстрації права власності.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належана квартира АДРЕСА_1, де вона зареєстрована та продовжує проживати.
22 травня 2017 року ОСОБА_2, яка є дочкою ОСОБА_1, пришла до неї додому, зробила укол, після чого відвезла до Сьомої львівської державної нотаріальної контори де їй видали договір дарування квартири. Стверджувала, що договір дарування був вчинений нею під впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних умовах, оскільки вона є особою похилого віку, пенсіонером, хворіє та потребує підтримки.
Добровільно розірвати спірний договір дарування відповідач відмовляється, тому вона змушена звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
Просила суд визнати договір дарування квартири, серії VC номер 2-244, виданий 22 травня 2017 року Сьомою львівською державною нотаріальною конторою, свідоцтво про право власності на квартиру, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35298892 від 22 травня 2017 року 14:57:49 недійсними та зняти з державної реєстрації прав та їх обтяжень реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 та поновити реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказану квартиру.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 18 липня 2018 року, ухваленим у складі судді Кирилюка А. І., позовні вимоги задоволено.
Визнано договір дарування квартири серії VC номер 2-244, виданий 22 травня 2017 року Сьомою львівською державною нотаріальною конторою, свідоцтво про право власності на квартиру, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35298892 від 22 травня 2017 року 14:57:49 недійсними. Знято з державної реєстрації прав та їх обтяжень реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 . Поновлено реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 . Вирішено питання про судові витрати.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що наявні правові підстави для визнання оспорюваного договору дарування недійсним з підстав, визначених статтею 233 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки позивачем доведено заявлені позовні вимоги, а саме той факт, що договір дарування укладено під впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних умовах, бо позивач є особою похилого віку, хворіє, не має інших родичів, які б її підтримували.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 04 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 18 липня 2018 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що позовна заява та матеріали цивільної справи загалом не містять
будь-яких доводів стосовно того, як саме хворобливий стан здоров`я позивача та її несприятливе матеріальне становище могли б бути усуненими або покращеними в результаті укладення нею (добровільно та за відсутності помилки або обману) договору дарування спірної квартири.
За таких обставин апеляційний суд вважав, що правові підстави для визнання оскаржуваного договору дарування квартири недійсним з підстав, передбачених статтею 233 ЦК України відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 04 лютого 2019 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без її участі та участі її представника, позбавивши її права на судовий захист. У судовому засіданні 19 листопада 2018 року її повідомили, що наступне засідання відбудеться 14 лютого 2019 року, про що вона та її представник поставили свої підписи в розписці, однак справу суд апеляційної інстанції переглянув 04 лютого 2019 року.
Крім того, суд апеляційної інстанції не в повній мірі дослідив всі обставини справи, що призвело до скасування законного рішення суду першої інстанцій.
Вказує, що вона людина похилого віку, хворіє та потребує сторонньої допомоги. Укладаючи договір дарування сподівалась отримати від дочки піклування, догляд та майнову допомогу.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2019 року звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу касаційної скарги, відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із Залізничного районного суду м. Львова.
У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає та зареєстрована в квартирі
АДРЕСА_1 та є її колишнім власником.