Постанова
Іменем України
06 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 698/762/17-ц
провадження № 61-45744св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати
Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 01 червня
2018 року, ухвалене у складі судді Баранова О. І., та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 29 серпня 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Фетісової Т. Л., Бородійчука В. Г., Василенко Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист права власності шляхом його визнання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 29 червня 1985 року по 05 березня
1997 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 .
Від шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_3 .. Крім того від першого шлюбу ОСОБА_4 мав сина - ОСОБА_2
За час шлюбу подружжям було придбане майно, зокрема квартира
АДРЕСА_1 та житловий будинок по АДРЕСА_2 . За рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 13 березня 2000 року у справі про поділ майна подружжя їй була присуджена квартира, а ОСОБА_4 - житловий будинок. Позивач вважала вказане рішення суду незаконним, оскільки ним порушено права її малолітнього сина ОСОБА_3 . Вона не оскаржувала рішення суду і погодилася на розподіл майна через психологічний вплив на неї
ОСОБА_4
Стверджувала, що після ухвалення рішення суду 13 березня 2000 року вони помирились із ОСОБА_4 та ще тривалий час проживали разом. ОСОБА_4 відмовився виконувати рішення суду від 13 березня
2000 року, не отримував його копії, не реєстрував за собою право власності на житловий будинок на підставі цього рішення суду, чим визнавав її право
на 1/2 частку житлового будинку.
Між нею та ОСОБА_4 було досягнуто усної згоди, що житловий будинок по АДРЕСА_2 залишатиметься спільною власністю подружжя.
09 серпня 2016 року ОСОБА_4 склав заповіт, яким все своє майно заповів ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
Позивач вважає, що складений ОСОБА_4 заповіт стосується
тільки 1/2 частки житлового будинку, оскільки спадкодавець розпорядився лише тим майном, яке належало йому на праві особистої власності, в той час як спірний будинок є спільною власністю подружжя.
Відповідачі не визнають її права власності на частку у спільному майні подружжя.
За таких обставин просила суд визнати за нею право власності на частку у праві спільної сумісної власності на будинковолодіння, що знаходиться в
АДРЕСА_2 в розмірі 1/2 частки будинковолодіння.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області
від 01 червня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довела наявності у неї права власності на спірне майно - частку житлового будинку по АДРЕСА_2 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 29 серпня 2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 01 червня
2018 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що доводи позивача про існування в неї права на частку в спірному майні є необґрунтованими, оскільки з моменту набрання законної сили рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 13 березня
2000 року про поділ спільного майна подружжя, за ОСОБА_4 визнано право приватної власності на спірний житловий будинок, тому таке майно втратило статус спільної власності подружжя.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2018 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 01 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 29 серпня 2018 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України
(далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали з Катеринопільського районного суду Черкаської області.
У лютому 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
02 жовтня 2019 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду, у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_6 справу № 698/762/17 передано судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій того, що позивач та ОСОБА_4 своєю поведінкою засвідчили, що спірне майно є їх спільною сумісною власністю. Усвідомлюючи, що згідно з ухваленим рішенням від 13 березня 2000 року, поділ майна був несправедливим та значно обмежував права малолітнього сина сторін, ОСОБА_4 відмовився виконувати ухвалене рішення суду та з власної волі не набув права власності на нього, не зареєстрував його за собою, не припинив режим спільної власності. На думку позивача, спірний будинок залишився у спільній сумісній власності.
Також вказувала, що суди попередніх інстанцій, помилково застосувавши до спірних правовідносин статтю 77 Кодексу про шлюб та сім`ю України
(далі - КпШС України), дійшли безпідставного висновку про відсутність прав на майно у малолітнього ОСОБА_3 при поділі його батьками спільної власності подружжя, оскільки спірний житловий будинок краще міг задовольнити потреби малолітнього ОСОБА_3, ніж квартира, яка внаслідок поділу дісталась позивачу.
Крім того судами попередніх інстанцій не враховано положення статті 392 ЦК України та факт визнання позову відповідачем ОСОБА_3 .
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
Відповідач ОСОБА_3 у своєму відзиві поданому до Верховного Суду у лютому 2019 року, вважав доводи касаційної скарги законними та обґрунтованими.
Іншими учасниками справи у встановлений судом строк відзив не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, посвідченого державним нотаріусом Катеринопільської державної нотаріальної контори Черкаської області за реєстровим № 1904 від 06 вересня 1995 року, ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_4 купив житловий будинок з надвірними будівлями, загальною житловою площею 61,5 кв.м по АДРЕСА_2 . Вказаний житловий будинок 06 вересня 1995 року за № 1379 зареєстровано у Черкаському бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_4
05 березня 1997 року розірвано шлюб між ОСОБА_4 та
ОСОБА_1 , якій було укладено 29 червня 1985 року.
Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області
від 13 березня 2000 року у справі № 2-194, яке набрало законної сили
24 березня 2000 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя. При цьому, за спільною згодою, відповідно до запропонованого позивачем порядку поділу з урахуванням проживання з позивачем малолітньої дитини, за
ОСОБА_1 визнано право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, а за ОСОБА_4 - право власності на житловий будинок по
АДРЕСА_2 .
Заповітом, складеним 09 серпня 2016 року та посвідченим державним нотаріусом Катеринопільської державної нотаріальної контори,
ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповів усе належне йому майно ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.