Постанова
Іменем України
04 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 753/12721/17-ц
провадження № 61-43451св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Дарницький районний відділ державної виконавчої служби
м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду м. Києва від 09 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - Дарницький РВДВС
м. Києва Головного ТУЮ у м. Києві), Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що ухвалою Дарницького районного суду
м. Києва від 07 лютого 2017 року було визнано неправомірними дії головного державного виконавця Дарницького РВДВС м. Києва Головного ТУЮ у
м. Києві Тущенка П. Л. щодо винесення постанови від 03 червня 2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження. Посилався, що такими неправомірними діями державного виконавця йому було завдано моральної шкоди, яка полягала у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку із протиправною поведінкою щодо нього.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Державного бюджету на його користь 139 392,00 грн у рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди головним державним виконавцем Дарницького РВДВС м. Києва Головного ТУЮ у м. Києві Тущенком П. Л.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21 травня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав будь-яких доказів на підтвердження того, що йому було завдано моральної шкоди внаслідок протиправних дій відповідача.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 09 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 травня 2018 року скасовано та позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки встановлено, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва
від 07 лютого 2017 року визнано неправомірними дії головного державного виконавця Дарницького РВДВС м. Києва Головного ТУЮ у м. Києві
Тущенка П. Л. щодо винесення ним постанови від 03 червня 2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, а тому обставини наявності душевних страждань, яких позивач зазнав у зв`язку з протиправними діями головного державного виконавця є доведеними. Визнаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд апеляційної інстанції виходив із співмірності між неправомірними діями головного державного виконавця та заподіяною позивачу моральною шкодою, а також із врахування засад розумності та справедливості.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив змінити постанову суду апеляційної інстанції у частині визначення розміру суми моральної шкоди та задовольнити його позов у цій частині в повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.
У жовтні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що визначений судом апеляційної інстанції розмір відшкодування моральної шкоди, завданої державною виконавчою службою, не є розумним та справедливим у порівнянні із розміром відшкодувань, призначених Європейським Судом з прав людини, у подібних справах. Вважав, що такий розмір відшкодування моральної шкоди принижує його гідність та є образливим.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на касаційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржуване судове рішення є законними та обґрунтованими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві (далі - ВДВС Дарницького РУЮ у
м. Києві) Тущенка П. Л. щодо винесення постанови від 03 червня 2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження № 46234623. Визнано недійсною та зобов`язано головного державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Тущенка П. Л. скасувати постанову від 03 червня 2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження № 46234623.
Підставою для скасування судом вказаної постанови та визнання неправомірними дій головного державного виконавця було те, що головний державний виконавець виніс вказану постанову фактично після відкриття виконавчого провадження, після фактичного виконання рішення суду, відновлення виконавчого провадження та вчинення всіх необхідних дій, що передують закінченню виконавчого провадження.
Під час розгляду вказаної справи було встановлено, що постановою старшого державного виконавця Шевченка М. Р. від 29 січня 2015 року було відкрито виконавче провадження № 46234623 про стягнення з ОСОБА_1 боргу за житлово-комунальні послуги у розмірі 10 312,48 грн.
Постановою старшого державного виконавця Шевченка М. Р.
від 24 листопада 2015 року було закінчено виконавче провадження
№ 46234623 про стягнення боргу з ОСОБА_1 у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01 березня 2016 року було скасовано постанову старшого державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Шевченка М. Р. від 24 листопада 2015 року про закінчення виконавчого провадження № 46234623 у зв`язку із тим, що державним виконавцем не було вчинено дій, передбачених частинами першою, другою статті 50, частиною другою статті 60 Закону України "Про виконавче провадження", статтями 44, 45 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", а саме: не знято арешти з автомобіля ОСОБА_1, автомобіль не знято з розшуку та не повернуто боржнику.
Постановою головного державного виконавця Тущенка П. Л. від 03 червня 2016 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження № 46234623.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.