Постанова
Іменем України
30 січня 2020 року
м. Київ
справа № 335/3599/18
провадження № 61-11670 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - ОСОБА_2 ;
відповідач - виконавчий комітет Запорізької міської ради;
представник відповідача - Король Сергій Юрійович;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2018 року у складі судді Ходька В. М. та постанову Запорізького апеляційного суду від 14 травня 2019 рокуу складі колегії суддів: Кримської О. М., Дашковської А. В., Бєлки В. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Запорізької міської ради про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що він з 09 червня 1994 року перебуває на квартирному обліку за місцем проживання, зокрема станом на 07 лютого 2018 року він перебуває у загальній черзі під № 949, у позачерговій черзі під № 51, в окремому списку за № 4 (по Дніпровському району), в міському реєстрі осіб віднесених до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи він обліковується за № 24. Незважаючи на те, що відповідачем надаються житлові приміщення іншим особам, він протягом тривалого часу житлом не забезпечений, чим порушені вимоги ЖК УРСР, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470.
Зазначав, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для невиконання зобов`язань перед ним щодо надання житла.
Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд визнати бездіяльність виконавчого комітету Запорізької міської ради щодо не надання йому житла як громадянину, віднесеному до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії і потребуючому поліпшення житлових умов, у строки, передбачені чинним законодавством та нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" незаконною; зобов`язати виконавчий комітет Запорізької міської ради надати йому окрему ізольовану квартиру в межах, встановлених діючим законодавством норм для родини із однієї особи, як особі, віднесеній до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, та яка перебуває на відповідному квартирному обліку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що забезпечення жилою площею осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1 та які потребують поліпшення житлових умов, як це передбачено пунктом 10 частини першої статті 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування та може здійснюватися ними як за рахунок власних ресурсів, так і за рахунок ресурсів Держави. Згідно з інформацією, викладеною в листі Міністерства соціальної політики України від 20 вересня 2018 року № 31910/243-18, у 2015-2018 роках, кошти на забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не передбачалися. Доказів того, що виконавчий комітет Запорізької міської ради протягом 2012-2014 років отримував фінансування з Державного бюджету України для забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та допустив бездіяльність щодо ненадання ОСОБА_1 житла у строки, передбачені Законом, позивачем не надано. Суд вважав, що на територіальну громаду не може бути покладена відповідальність за неналежне фінансування державою взятих на себе зобов`язань по відшкодуванню шкоди завданої громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, шляхом надання гарантованих компенсацій та пільг.
Крім того, у разі надання позивачу житла поза чергою серед такої ж категорії осіб, це може призвести до порушення житлового законодавства (стаття 43 ЖК УРСР, пункт 38 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470) та соціальної справедливості по відношенню до сімей громадян, які перебувають у черзі раніше, оскільки позивач не перебуває під номером 1 у списках осіб, які перебувають на квартирному обліку, як особи, які потребують поліпшення житлових умов та як особи, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень і жодним нормативним актом не встановлено переважне право на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків і першочерговиків для громадян вказаної категорії, які потребують поліпшення житлових умов.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 14 травня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що позивач має право на позачергове отримання житла у відповідності до вимог пункту 10 статті 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але в порядку черги після того, як будуть забезпечені житлом особи, які перебувають у списку осіб, що мають право на позачергове одержання житла перед ним, що узгоджується з положенням статті 43 ЖК УРСР.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 04 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу № 335/3599/18 з Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.
У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди, на його думку, невірно застосували до спірних правовідносин статтю 43 ЖК УРСР, мотивуючи тим, що надання йому житла порушить права інших громадян. Вважав, що саме його статус та знаходження в позачерговій черзі на отримання житла, дає йому право на отримання такого у передбачений статтею 46 ЖК УРСР строк (протягом двох років) поза будь-якою чергою.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2019 року виконавчий комітет Запорізької міської ради подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими. Вважав висновки судів про відсутність порушень прав позивача такими, що відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом ІІ групи, що підтверджується копіями посвідчення серії НОМЕР_1 від 07 серпня 2007 року з вкладкою № НОМЕР_2, виданим Запорізькою обласною державною адміністрацією, посвідченням від 12 січня 2012 року № НОМЕР_3, виданим Управлінням праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Ленінському району (а.с. 9, т. 1).
ОСОБА_1 взятий на квартирний облік за місцем проживання районною адміністрацією Запорізької міської ради по Дніпровському (Ленінському) району 09 червня 1994 року, як проживаючого за договором найму, цією ж датою був включений до списку на позачергове одержання житла за пільгою учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії. Після встановлення позивачу інвалідності, отриманої під час робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на підставі наданих документів, розпорядженням голови районної адміністрації від 08 грудня 2011 року № 544-р його було включено до окремого списку громадян, віднесених до І категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи (а.с. 239, т. 1).