Постанова
Іменем України
29 січня 2020 року
м. Київ
справа № 591/619/17
провадження № 61-14532 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакара Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - ОСОБА_2 ;
відповідач - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області;
представник відповідача - Іваній Євгеній Миколайович;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 01 березня 2017 року у складі судді Шелєхової Г. В. та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 13 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Левченко Т. А., Хвостика С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми, правонаступником якого є управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області (далі - Фонд), про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.
Позовна заява мотивована тим, що з 18 квітня 1983 року по 07 квітня 2014 року вона перебувала у трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (далі - ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання").
Зазначала, що під час роботи отримала професійні захворювання, наявність яких підтверджена актом розслідування професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 23 червня 2003 року.
Згідно довідки фтизіатричної медико-соціальної експертної комісії м. Суми (далі - МСЕК) від 29 жовтня 2003 року їй первинно встановлено 50 % втрати професійної працездатності та III групу інвалідності.
Згодом 12 жовтня 2011 року їй була встановлена ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 65 % та III група інвалідності безстроково.
Вважала, що у зв`язку з отриманим професійним захворюванням їй було спричинено моральну шкоду.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з Фонду на свою користь 65 тис. грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої втратою професійної працездатності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 01 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з відділення Фонду на користь ОСОБА_1 10 тис. грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди саме відділенням Фонду, оскільки на момент встановлення факту заподіяння позивачу шкоди саме на Фонд було покладено обов`язок відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходив із обсягу заподіяних фізичних та моральних страждань, характеру й тривалості цих страждань, а також з засад розумності, виваженості та справедливості.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 13 квітня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та відділення Фонду відхилені. Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 01 березня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши також, що позивач надала докази завдання їй моральної шкоди в результаті ушкодження здоров`я, довела певний її розмір. Обов`язок відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду у зв`язку із втратою нею професійної працездатності покладається на відділення Фонду, оскільки на момент встановлення МСЕК вперше ступеня страти працездатності та ІІІ групи інвалідності саме на Фонд було покладено обов`язок відшкодування моральної шкоди. Також суд зазначив, що відсутність висновку медичних органів, що підтверджує наявність моральної шкоди, не є підставою для відмови позивачу у позові.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2017 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просило оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 травня 2017 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 591/619/17 із Зарічного районного суду м. Суми.
Зупинено виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 01 березня 2017 року до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 серпня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 листопада 2017 року залучено правонаступника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У березні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2019 року зупинено касаційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 210/3177/17.
Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2020 року поновлено касаційне провадження у цій справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" набрав законної сили з 01 січня 2015 року, цим Законом не передбачено відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, а оскільки ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом вже після набрання чинності вказаним Законом, вона не має права на відшкодування такої шкоди за рахунок коштів Фонду. Крім того, згідно із частиною восьмою статті 36 вказаного Закону відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень ЦК України та КЗпП України, що, в свою чергу, також виключає обов`язок і відповідальність Фонду по їх виплаті. У справі відсутні докази спричинення позивачу моральної шкоди, зміни образу життя, характеру фізичних та душевних страждань. Позивач не довела висновками відповідних медичних установ факту завдання їй моральної шкоди. Судами не враховано, що позивачу виплачена одноразова допомога, яка за своєю суттю компенсує моральний аспект страхового випадку, та щомісячно відшкодовується сума втраченого заробітку.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 18 квітня 1983 року по 07 квітня 2014 року перебувала у трудових відносинах з ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання". Позивач працювала за професією маляра.
Під час роботи ОСОБА_1 отримала професійні захворювання, наявність яких підтверджена актом розслідування професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 23 червня 2003 року.
Відповідно до довідки, виданої фтизіатричною МСЕК м. Суми від 29 жовтня 2003 року, серії ЛА № 005998, про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності, ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_1 склала 50 % первинно, позивачу встановлено III групу інвалідності.
Згідно довідки фтизіатричної МСЕК м. Суми від 12 жовтня 2011 року, серії 10 ААА № 021168, про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності, ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_1 склала 65 %, позивачу встановлено III групу інвалідностібезстроково.
ОСОБА_1 є непрацездатною, їй рекомендований нагляд у терапевта, невропатолога, пульмонолога, гастроентеролога та санаторно-курортне лікування. Вказані факти підтверджуються випискою з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 0806/983.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській областізадоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.