Постанова
Іменем України
30 січня 2020 року
м. Київ
справа № 487/2013/16-ц
провадження № 61-1726св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (після зміни назви - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк"),
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Апеляційного суду Миколаївської області, у складі колегії суддів: Бондаренко Т. З., Крамаренко Т. В., Темнікової В. І., від 08 грудня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Свої вимоги АТ КБ "ПриватБанк" мотивувало тим, що 12 грудня 2012 року між ОСОБА_1 та АТ КБ "Приватбанк" було укладено генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт № б/н, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 30 441, 77 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18, 00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Внаслідок невиконання відповідачем зобов`язання за кредитним договором перед банком виникла заборгованість у розмірі 31 066, 04 грн, яка складається з: 17 223, 89 грн - заборгованість за кредитом; 981, 56 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 12 860, 59 грн - штраф відповідно до пункту 2.2 генеральної угоди.
Із урахуванням зазначеного, АТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути з відповідача вказану заборгованість.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 вересня 2016 року позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість у розмірі 31 066, 04 грн за кредитним договором № б/н від 12 грудня 2012 року, яка складається з наступного: 17 223, 89 грн - заборгованість за кредитом; 981, 56 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 12 860, 59 грн - штраф відповідно до пункту 2.2 генеральної угоди.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач зобов`язання за договором виконував неналежним чином, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню згідно наданого банком розрахунку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 08 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 вересня 2016 року змінено в частині стягнення заборгованості та розподілу судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість у розмірі 12 258, 80 грн, яка складається з 11 277, 24 грн заборгованості за кредитом та 981, 56 грн заборгованості по процентам. Вирішено питання щодо зміни розміру судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що районний суд, вирішуючи спір, дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення із боржника на користь банку грошових коштів у зв`язку із неналежним виконанням умов кредитного договору, однак визначаючи розмір заборгованості, яка підлягає стягненню, не надав належної оцінки розрахунку заборгованості, не перевірив правильності нарахування кредитної заборгованості, відсотків за користування кредитними коштами. Також суд апеляційної інстанції застосував частину третю статті 551 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 08 грудня 2017 року і залишити в силі заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 вересня 2016 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач не надав належних доказів на спростування правильності наданого банком розрахунку заборгованості, клопотання про призначення економічної експертизи не порушував. Апеляційним судом безпідставно зменшено заборгованість, яка підлягала стягненню із боржника на користь банку згідно наданого розрахунку, а також відмовлено у задоволенні вимог в частині стягнення штрафних санкцій, передбачених умовами кредитного договору.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
12 грудня 2012 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт (а. с. 6).
Відповідно до умов вказаної генеральної угоди банк надає ОСОБА_1 кредит у розмірі 30 441, 77 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % в місяць (18,5 % на рік) на суму залишку заборгованості за кредитом. Також, у пункті 2.2 договору встановлено, що у разі неналежного виконання протягом місяця зобов`язання боржник повинен сплатити штраф у розмірі 13 161, 58 грн.
Відповідно до наданої позивачем виписки з особового карткового рахунку ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 встановлено, що станом на 24 березня 2016 року залишок боргу після банківських операцій складав 15 273, 58 грн. Однак, відповідно до наданого банком розрахунку за вказаний період борг за тілом кредиту визначено у розмірі 17 223, 89 грн (14 266, 19 грн + 2 957, 70 грн) (а. с. 4, 133).