Постанова
Іменем України
29 січня 2020 року
м. Київ
справа № 154/2135/17
провадження № 61-39967св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - військова частина А1008,
заінтересована особа - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу військової частини А1008 на постанову Апеляційного суду Волинської області, у складі колегії суддів: Осіпука В. В., Матвійчук Л. В., Русинчука М. М., від 23 травня 2018 року.
Короткий зміст вимог скарги
У серпні 2017 року військова частина А1008 звернулася до суду із заявою про оголошення військовослужбовця ОСОБА_2 безвісно відсутнім.
Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що 10 квітня 2014 року ОСОБА_2 на підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303 "Про часткову мобілізацію" був призваний на військову службу до лав Збройних Сил України. Прибувши у військову частину А2331 (правонаступником якої є військова частина А1008), наказом її командира від 11 квітня 2014 року № 79 ОСОБА_2 був зарахований до списків особового складу частини і приступив до виконання військових обов`язків за посадою.
Заявник вказав, що 28 серпня 2014 року солдат ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання в зоні проведення антитерористичної операції, перебуваючи на блокпосту № 7, що поблизу с. Металіст Донецької області, зник безвісти. Будь-які дані про місцезнаходження військовослужбовця ОСОБА_2 відсутні.
З урахуванням наведених обставин і маючи на меті встановлення реального стану справ щодо наявності та обліку особового складу військової частини, уточнивши заявлені вимоги, військова частина А1008 просила суд визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя с. Старосілля Маневицього району Волинської області безвісно відсутнім.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області, у складі судді Лященка О. В., від 05 березня 2018 року заяву військової частини А1008 задоволено, визнано військовослужбовця військової частини А1008 солдата ОСОБА_2, уродженця с. Годомичі Маневицького району Волинської області, жителя с. Старосілля Маневицького району Волинської області, безвісно відсутнім.
Рішення суду першої інстанції, мотивовано тим, що встановлення такого юридичного факту цілком відповідає вимогам чинного цивільного законодавства і є необхідним для впорядкування реального стану справ щодо наявності та обліку особового складу військової частини заявника. Оцінивши докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Волинської області від 23 травня 2018 року апеляційну скаргу заінтересованої особи ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 05 березня 2018 року скасовано та у задоволенні заяви військової частини А1008 про оголошення військовослужбовця ОСОБА_2 безвісно відсутнім відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що безвісна відсутність фізичної особи та зникнення безвісти фізичної особи за певних обставин є різними за своїм змістом поняттями. Якщо громадянин зник безвісти за наявності обставин, що загрожували йому смертю, або обставин, що дають підстави припустити його загибель (під час воєнних дій) і це підтверджено відповідними органами, то визнання такої особи безвісно відсутньою в судовому порядку не проводиться. Заінтересовані особи вправі звернутись до суду із заявою про оголошення особи, яка пропала безвісти, померлою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі військова частина А1008просить скасувати постанову Апеляційного суду Волинської області від 23 травня 2018 року і залишити в силі рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 05 березня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок апеляційного суду не відповідає фактичним обставинам справи. Фізична особа, яка пропала у зв`язку із військовими діями, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення військових дій. На момент звернення із заявою фактично тривали військові дії. Немає жодного документального підтвердження того, що ОСОБА_2 загинув, але він тривалий час відсутній, зник безвісти.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2020 року справу за заявою військової частини А1008 про оголошення військовослужбовця ОСОБА_2 безвісно відсутнім призначено до судового розгляду.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_2 10 квітня 2014 року у зв`язку із проведенням часткової мобілізації під час особливого періоду був призваний Маневицько -Любешівським ОРВК на військову службу та наказом командира військової частини А2331, правонаступником якої є військова частина А1008, від 11 квітня 2014 року зарахований до списків особового складу цієї військової частини і приступив до виконання службових обов`язків за посадою старшого навідника (а. с. 7).
З інформаційної картки військовослужбовця Збройних Сил України, наказу командира військової частини польова пошта В3938 від 20 листопада 2014 року № 1037, наказу командира військової частини В0259 - польова пошта від 01 грудня 2014 року № 20 слідує, що солдат ОСОБА_2 під час виконання бойових завдань в зоні проведення антитерористичної операції 28 серпня 2014 року в с. Металіст (7 пост) Донецької області зник безвісти і з 01 грудня 2014 року зарахований до списків особового складу військової частини В0259 м. Володимир-Волинський, правонаступником якої є військова частина А1008 (а. с. 8, 9-15, 110).
На підставі повідомлень слідчого управління Головного управління Національної поліції у Волинській області від 31 лютого 2017 року, військового комісара Маневицького районного військового комісаріату від 16 грудня 2015 року, довідки Старосільської сільської ради Маневицького району Волинської області встановлено, що на території зазначеної сільської ради за місцем свого проживання зниклий безвісти ОСОБА_2 на з`являвся і місце його знаходження не встановлене (а. с. 5-6, 22-23).
На думку ОСОБА_1, її чоловік міг бути поранений та захоплений в полон незаконними озброєними формуваннями на території, тимчасово непідконтрольній Україні. Про дану обставину їй повідомляли різні особи та через деякий час їй було передано документи ОСОБА_2 .
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.