Постанова
Іменем України
03 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 619/3503/16-ц
провадження № 61-35853св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області, у складі судді Жорняка О. М.,
від 30 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області, у складі колегії суддів: Овсяннікової А. І., Костенко Т. М., Сащенка І. С.,
від 12 квітня 2017 року.
Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що протягом останніх трьох років ОСОБА_3 систематично направляє звернення до Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, Харківської обласної державної адміністрації та Адміністрації Президента України щодо, на думку відповідача, його неправомірних дій. Незважаючи на те, що доводи відповідача не знайшли свого об`єктивного підтвердження та звернення задоволені не були, ОСОБА_3 зазначав неправдиву інформацію, яка принижує його честь та гідність, а також формує хибне уявлення про його професійні та управлінські здібності, порядність та відповідність діяльності вимогам закону, що негативно впливає на його ділову репутацію.Зокрема, у зверненні на адресу Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 18 квітня 2016 року відповідач вказує на те, що він обікрав державу на орієнтовну суму 40 тис. грн. Однак, будь-яких висновків органів державного контролю, експертиз, судових рішень, якими б підтверджувалися такі твердження, у відповідача не існує. Також
ОСОБА_3 зазначав, що він відмовляється виконувати закони України, Конституцію України, а також те, що він є сепаратистом. Ці твердження є безпідставними, оскільки ним, як керівником комунального підприємства "Малоданилівський комунальник" та громадянином України, неухильно додержуються всі вимоги чинного законодавства, він підтримує територіальну цілісність України. Аналогічну неправдиву інформацію відповідач поширив шляхом направлення звернень до Дергачівської районної державної адміністрації, Харківської обласної державної адміністрації та Адміністрації Президента України. У всіх вищевикладених зверненнях відповідачем не порушено жодного питання, вирішення якого відноситься до компетенції органів державної влади та місцевого самоврядування. Звернення носять характер розповідей, будь-яких конкретних прохань, вимог чи клопотань, які можуть бути вирішені в межах компетенції вказаних органів, відповідач не зазначає. Крім того, своїми діями ОСОБА_3 охарактеризував його як злочинця, особу, що з легкістю порушує закон, яка немає високих моральних цінностей. Така необґрунтована характеристика пригнічує його честь та гідність. У зв`язку з неправомірним поширенням відповідачем широкому колу осіб недостовірної негативної інформації він знаходиться у стані постійного нервового напруження та стресу.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд зобов`язати відновити порушене особисте немайнове право на повагу до гідності, честі та ділової репутації шляхом направлення звернень на адресу Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, Дергачівської районної державної адміністрації, Харківської обласної державної адміністрації та Адміністрації Президента України такого змісту: "Я, ОСОБА_3, впродовж трьох років поширював неправдиву інформацію про ОСОБА_1, яку вигадав сам. За такі свої дії я прошу пробачення у ОСОБА_1, працівників Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, Дергачівської районної державної адміністрації, Харківської обласної державної адміністрації та Адміністрації Президента України, яким впродовж трьох років доводилося розглядати мої безпідставні звернення".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 30 січня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, відсутні факти, які б доводили, що відомості, які відповідач викладав у своїх зверненнях, мотивовані цілеспрямованими діями з метою принизити честь, гідність чи ділову репутацію позивача. Відповідач навів особисті думки стосовно позивача й наміру ображати його не мав, використав своє конституційне право на свободу думки і слова, а за висловлювання оціночних суджень відповідач не може бути притягнутий до відповідальності, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо спростування зазначеної інформації.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилено. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області
від 30 січня 2017 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що висловлювання ОСОБА_3 є оціночним перебільшеним судженням за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя, тому судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального прав та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій не врахували, що тягар доведення достовірності поширеної негативної інформації у цій справі лежить саме на відповідачеві. Суди не надали належну правову оцінку висловлюванням відповідача та не врахували, що такі вислови виходять за межі допустимої критики, вони не є оціночним судженням, є повністю конкретними та не допускають іншого тлумачення. Заявник вказує, що позивач не є політичним діячем чи посадовою особою, яка обіймає публічні посади або здійснює публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях. На думку заявника, свобода слова не може бути безмежна.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"
(далі - ЦПК України), який набрав чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Пунктом 4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
30 жовтня 2019 року справу передано судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_3 направляв звернення та скарги на адресу Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, Харківської обласної державної адміністрації та Адміністрації Президента України щодо неправомірних дій ОСОБА_1 як керівника комунального підприємства "Малоданилівський комунальник".
У цих зверненнях ОСОБА_3 вказував про привласнення посадовими особами комунального підприємства "Малоданилівський комунальник", у тому числі позивачем як його керівником, державного майна.
Згідно відповіді керівника Дергачівської місцевої прокуратури
від 29 вересня 2016 року № 04-33-2778-16 щодо протиправних дій посадових осіб комунального підприємства "Малоданилівський комунальник"
24 червня 2016 року CВ Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області розпочате досудове розслідування № 12016220280001290 за фактом вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 191 КК України.
У провадженні призначено економічну експертизу. Підстави для внесення актів прокурорського реагування відсутні (а.с. 47).
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.