Постанова
Іменем України
22 січня 2020 року
м. Київ
справа № 389/499/18
провадження № 61-45174св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Карпенка О. Л., Єгорової С. М., Мурашка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) про визнання договору оренди землі недійсним, скасування запису про державну реєстрацію.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що він є власником земельної ділянки загальною площею 6,411 га, кадастровий номер 3522285400:02:000:0242, яка розташована на території Петрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області.
У серпні 2017 року йому стало відомо, що 25 квітня 2017 року приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бондаренком А. В. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про право оренди належної йому земельної ділянки ФОП ОСОБА_2 строком на 15 років, з правом пролонгації, відповідно до договору оренди землі б/н, зареєстрованого
14 лютого 2007 року у Знам`янському відділі Державного підприємства "Кіровоградська регіональна філія Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельним ресурсам за № 100.
Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи від 15 січня
2018 року № 8 підпис, розташований у графі "Підписи сторін: Орендодавець" у договорі оренди б/н, зареєстрованому від 14 лютого 2007 року за № 100, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою, з наслідуванням його підпису; підпис, розташований у графі "підпис" у доручені б/д про здійснення реєстрації договору оренди землі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.
Посилаючись на відсутність у нього волевиявлення на укладення оспорюваного договору оренди землі, який він не підписував, позивач просив:
- визнати недійсним договір оренди землі б/н, зареєстрований 14 лютого 2007 року у Знам`янському відділі Державного підприємства "Кіровоградська регіональна філія Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельним ресурсам за
№ 100, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 ;
- скасувати запис від 14 лютого 2007 року № 100 про реєстрацію договору оренди землі б/н у Знам`янському відділі Державного підприємства "Кіровоградська регіональна філія Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельним ресурсам;
- скасувати запис про інше речове право від 25 квітня 2017 року
№ 20189108 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію договору оренди землі б/н, зареєстрованого
14 лютого 2007 року у Знам`янському відділі Державного підприємства "Кіровоградська регіональна філія Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельним ресурсам за
№ 100, вчинений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бондаренко А. В.
-
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Знамʼянського міськрайонного суду Кіровоградської області
від 13 червня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оспорюваний правочин укладений за відсутності волевиявлення орендодавця, що є підставою для визнання його недійсним. Оскільки позивач вважав укладеним договір оренди землі між ним та відповідачем строком на п`ять років, а отже про порушення своїх прав йому було відомо щонайменше з червня 2014 року (дата звернення ОСОБА_1 із заявою до ФОП ОСОБА_2 про виплату орендної плати за 2014 рік). З позовом про визнання недійсним договору оренди землі він звернувся у лютому 2018 році, а тому суд дійшов висновку, що він пропустив строк звернення до суду за захистом порушеного права, визначеного статтею 257 ЦК України, що є підставою для застосування заявленої відповідачем позовної давності.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 червня 2017 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.
Визнано недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , зареєстрований у Знам`янському відділі Державного підприємства "Кіровоградська регіональна філія Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельним ресурсам
від 14 лютого 2007 року за № 100.
Скасовано запис від 14 лютого 2007 року про державну реєстрацію договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2, здійснений Знам`янським відділом Державного підприємства "Кіровоградська регіональна філія Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельним ресурсам у книзі реєстрації договорів оренди землі за № 100.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано відсутністю волевиявлення позивача на укладання оспорюваного договору оренди земельної ділянки, оскільки ОСОБА_1 його не підписував, що підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи від 15 січня 2018 року № 8, а тому відповідно до частини першої статті 215 ЦК України вказаний правочин є недійсним. Надані відповідачем докази на підтвердження виплати ОСОБА_1 плати за користування паєм у 2010-2017 роках, у тому числі у натуральній формі, а також сплати ФОП ОСОБА_2 податку з доходів фізичних осіб за земельні ділянки, у тому числі належну ОСОБА_1, не підтверджують набуття позивачем прав та обов`язків орендодавця на вказаних у оспорюваному договорі умовах, а лише можуть свідчити про те, що він передав ФОП ОСОБА_2 земельну ділянку без досягнення домовленості щодо конкретних умов і зобов`язань, розраховуючи на добросовісність відповідача у відносинах. За таких обставин, позивач не знав і не міг знати про наявність опорюваного ним договору, а дізнався про нього лише з отриманням 07 серпня 2017 року витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що у розумінні статті 261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є початком позовної давності, яка на момент предʼявлення позову не спливла. З огляду на наведене, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову у частині вимог про визнання недійсним договору оренди землі та скасування запису про державну реєстрацію вказаного договору. Оскільки скасування за рішенням суду договору оренди землі, на підставі якого проведено державну реєстрацію прав, забезпечує ефективне поновлення порушених прав ОСОБА_1 , відсутні підстави для зобовʼязання державного реєстратора скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право від 25 квітня 2017 року
№ 20189108.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2017 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ФОП ОСОБА_2, у якій він просив скасувати постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2018 року та залишити в силі рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 червня
2018 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що апеляційний суд не надав належної оцінки отриманню позивачем орендної плати за користування належною йому земельною ділянкою від ФОП ОСОБА_2 у період з 2010 року по 2017 рік, а також його зверненням у 2011 та у 2014 році із заявами до відповідача про видачу орендної плати, що спростовує висновки суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_1 не знав і не міг знати про наявність оспорюваного ним договору оренди землі до отримання ним у серпні 2017 року витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зважаючи на характер правовідносин, що склався між позивачем та ФОП ОСОБА_2, ОСОБА_1 з 2007 року чи щонайменше з 2014 року знав чи міг знати про наявність письмового договору оренди земельної ділянки між ним та відповідачем.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє у межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.