ПОСТАНОВА
Іменем України
11 лютого 2020 року
Київ
справа №686/5225/17
адміністративне провадження №К/9901/26846/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Хмельницькому Департаменту патрульної поліції
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року (головуючий суддя Франовська К.С., судді Кузьменко Л.В., Совгира Д.І.)
у справі №686/5225/17
за позовом ОСОБА_1
до інспектора 3 роти Управління патрульної поліції у місті Хмельницькому Департаменту патрульної поліції Міхалкова Євгена Михайловича, Управління патрульної поліції у місті Хмельницькому Департаменту патрульної поліції
про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
І. Історія справи
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до інспектора 3 роти Управління патрульної поліції у місті Хмельницькому Департаменту патрульної поліції Міхалкова Євгена Михайловича (далі - "Інспектор Міхалков Є.М.") з позовом, в якому просив:
- визнати незаконною та скасувати постанову від 21 лютого 2017 року серії АР №923206 про накладення на позивача адміністративного стягнення за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - "КУпАП") у розмірі 425 грн;
- закрити провадження в адміністративній справі відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення;
- визнати дії Інспектора Міхалкова Є.М. неправомірними.
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області протокольною ухвалою від 14 квітня 2017 року залучив до участі у справі як співвідповідача Управління патрульної поліції у місті Хмельницькому (далі - "Управління") (а.с. 14).
Постановою від 14 квітня 2017 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області позовні вимоги задовольнив частково: оскаржувану постанову у справі про адміністративне правопорушення скасував, а справу надіслав на новий розгляд. В решті позовних вимог відмовив.
Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 14 червня 2017 року вказану постанову суду першої інстанції скасував та прийняв нову, якою постанову від 21 лютого 2017 року серії АР №923206, винесену Інспектором Міхалковим Є.М., визнав незаконною та скасував, а провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрив. У решті позовних вимог відмовив.
Верховний Суд постановою від 21 грудня 2018 року скасував вказані постанови судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направив на новий розгляд до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
За результатами нового розгляду вказаний суд прийняв рішення від 25 червня 2019 року, яким позов ОСОБА_1 задовольнив.
Зазначене рішення ухвалено у відкритому судовому засіданні за відсутності всіх учасників справи, які були належним чином повідомлені, однак у засідання не з`явилися.
Повне судове рішення, як зазначено у ньому, було складено 25 червня 2019 року, тобто у день його прийняття. Скаржник вказав, що судом першої інстанції копію рішення від 25 червня 2019 року було направлено Управлінню 17 липня 2019 року і отримано ним 19 липня 2019 року, що підтверджується копією супровідного листа суду.
Водночас, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2019 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень було оприлюднено 8 липня 2019 року.
Управління оскаржило рішення від 25 червня 2019 року в апеляційному порядку. В своїй скарзі просило поновити строк на апеляційне оскарження, вказавши, що повний текст оскаржуваного рішення Управління отримало 19 липня 2019 року, тоді як апеляційна скарга надійшла до суду 29 липня 2019 року, тобто в десятиденний строк з моменту отримання копії рішення від 25 червня 2019 року.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 6 серпня 2019 року апеляційну скаргу Управління залишив без руху. В цій ухвалі суд встановив, що в апеляційній скарзі позивач заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Однак, розглянувши доводи скаржника щодо поновлення строку суд зазначив, що норми статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") є спеціальними відносно статті 295 КАС України, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення. Водночас вказав, що приписи статті 295 КАС України порядок і строки апеляційного оскарження у правах цієї категорії не регулюють.
В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд апеляційної інстанції запропонував апелянту протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали надати додаткові пояснення та обґрунтування щодо причин та обставин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2019 року.
Як зазначив суд апеляційної інстанції, на виконання цієї ухвали скаржник подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій послався на те, що його не було повідомлено про розгляд справи в суді першої інстанції. Однак апеляційний суд встановив, що ці доводи не відповідають обставинам справи, оскільки в її матеріалах наявна розписка (а.с.79) з відміткою про особисте вручення представнику відповідача повістки на 25 червня 2019 року. Разом з тим, суд зробив висновок, що скаржник не зазначив поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження.
З огляду на це, Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 серпня 2019 року відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
У касаційній скарзі Управління просить скасувати вказану ухвалу й направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Зокрема, скаржник зазначає, що рішення суду першої інстанції від 25 червня 2019 року не було вручено йому у день його проголошення, а отримано Управлінням лише 19 липня 2019 року, тобто після спливу десятиденного строку, встановленого статтею 298 КАС України. Також скаржник вказує, що не був повідомлений про розгляд справи, призначений на 25 червня 2019 року.
Інші учасники справи відзивів на касаційну скаргу не подали.
Ознайомившись із доводами скаржника, Верховний Суд вважає необхідним задовольнити касаційну скаргу з огляду на таке.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.