ПОСТАНОВА
Іменем України
11 лютого 2020 року
Київ
справа №826/4210/18
адміністративне провадження №К/9901/2356/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Жука А. В.,
суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної міграційної служби України
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Державної міграційної служби України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 (головуючий - Пилипенко О.Є., судді: Беспалова О.О., Кузьмишина О.М.)
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної міграційної служби України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної міграційної служби України № 294 від 18.11.2016 в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорту громадянина України НОМЕР_1 та бланку паспорту громадянина України для виїзду закордон НОМЕР_2 ;
- зобов`язати Державну міграційну службу України проінформувати Адміністрацію Держаної прикордонної служби України, Міністерство внутрішніх справ України та Робочий апарат Українського бюро Інтерполу Національної поліції України про необхідність вилучення із баз даних загублених, викрадених та оголошених недійсними документів, відомостей про визнання недійсними (анулювання) паспорту громадянина України НОМЕР_1 та паспорту громадянина України для виїзду закордон НОМЕР_2, а також вилучити відомості про визнання недійними (анулювання) цих паспортів із відповідної бази даних Державної міграційної служби України;
- зобов`язати Державну міграційну службу України протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили повернути паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду закордон НОМЕР_2, через Міністерство закордонних справ України, до Представництва України при Палестинській Національній Адміністрації для їх подальшого вручення громадянину України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. В обґрунтування позову вказує, що відповідачем протиправно визнані недійсними (анульовані) бланки паспорту громадянина України НОМЕР_1 та бланк паспорту громадянина України для виїзду закордон НОМЕР_2 .
Позивач зазначає, що є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_1, виданим Залізничним РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в АР Крим 16.02.2013, та паспортом громадянина України для виїзду закордон НОМЕР_2, виданим 20.02.2013 в м. Сімферополі підрозділом ГУ ДМС України в АР Крим-0103, проте після отримання листів ДМСУ від 13.11.2017 та від 23.11.2017, йому стало відомо про прийняття ДМСУ 18.11.2016 наказу № 294, яким визнано недійсними (анульовано) бланки паспортів, у тому числі позивача.
Крім того, на думку позивача, що оскаржуваний наказ мотивований недопущенням незаконного використання бланків паспортів України, штампів, які залишились в територіальних органах та підрозділах ГУ ДМС України в АР Крим на момент анексії РФ території АР Крим, проте паспорт позивачу видано 16.02.2013, до вказаних вище подій.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2018 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено обставин щодо набуття ним громадянства України у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України"), що у свою чергу виключає можливість оформлення паспорту громадянина України та свідчить про відсутність підстав для документування позивача паспортом громадянина України, бланк якого визнано недійсним (анульованим) спірним наказом.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 скасовано рішення суду першої інстанції.
Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної міграційної служби України № 294 від 18.11.2016 в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорту громадянина України НОМЕР_1 та бланку паспорту громадянина України для виїзду закордон НОМЕР_2 .
Зобов`язано Державну міграційну службу України проінформувати Адміністрацію Держаної прикордонної служби України, Міністерство внутрішніх справ України та Робочий апарат Українського бюро Інтерполу Національної поліції України про необхідність вилучення із баз даних загублених, викрадених та оголошених недійсними документів, відомостей про визнання недійсними (анулювання) паспорту громадянина України та паспорту громадянина України для виїзду закордон НОМЕР_1, а також вилучити відомості про визнання недійними (анулювання) цих паспортів із відповідної бази даних Державної міграційної служби України.
Зобов`язано Державну міграційну службу України вчинити дії щодо повернення паспорта громадянина України НОМЕР_1 та паспорта громадянина України для виїзду закордон НОМЕР_2 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
6. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в оскаржуваному наказі відповідача від 18.11.2016 №294 "Про визнання недійсними бланків" відсутнє посилання на норму Закону України "Про громадянство України" або будь-якого іншого нормативно-правового акту, на підставі якого відповідачем його прийнято.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем у спірних правовідносинах не дотримано процедуру визнання недійсним бланків паспортів, передбачену Порядком №302.
7. Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про те, що тимчасова окупація Автономної Республіки Крим як підстава в оскаржуваному наказі, сама по собі не може вважатися належною підставою для прийняття рішення про визнання недійсним бланку паспорта позивача, оскільки паспорти позивачу було видано у лютому 2013 році, тобто до вказаних подій.
8. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про подання позивачем під час оформлення паспорта громадянина України свідомо неправдивих відомостей або неналежних документів, чи приховування позивачем будь-якого суттєвого факту, за наявності якого позивач не мав права набути громадянство України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. 17.01.2019 представником відповідача (касатор) подано касаційну скаргу.
У касаційній скарзі представник позивача просить:
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 скасувати та залишити в силі Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2018.
10. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про необґрунтованість наказу відповідача, оскільки спірний наказ видано у зв`язку з тимчасовою окупацією території АР Крим та з урахуванням Закону України "Про основи національної безпеки України" та містить виключно анулювання бланків паспортів серії ЕТ, які видавались територіальним підрозділам в АР Крим.
11. Вказує, що відповідач має право анулювати бланки паспортів в разі встановлення їх видачі з порушеннями вимог законодавства без проведення службового розслідування.
12. Крім того, відповідачем паспорти позивача уже знищено в передбаченому законодавством порядку.
РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
13. Ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної міграційної служби України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018.
14. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30.05.2019 №547/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до складу іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О.В.
15. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2019 для розгляду справи № 826/4210/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
16. Ухвалою судді Верховного Суду від 07 лютого 2020 року дану адміністративну справу прийнято до провадження в складі зазначеної колегії та призначено її до попереднього касаційного розгляду.
IІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
17. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до копій 1, 10 та 11 сторінки паспорту громадянина України НОМЕР_1 позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження - місто Хербетабуфаллах, Палестина. Згідно відмітки у паспорті місце проживання зареєстровано з 15.02.2013 -
АДРЕСА_1 . Також позивачу було оформлено закордонний паспорт НОМЕР_2 .
19. Паспорт громадянина України виданий ОСОБА_2 на підставі заяви позивача та довідки про реєстрацію особи громадянином України від 14.02.2013.
20. Відповідно до довідки про реєстрацію особи громадянином України позивач рішенням ГУ ДМС України в АР Крим від 14.02.2013 набув громадянство України з 14.02.2013 на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство". Довідка видана для отримання паспорту громадянина України.
21. Відповідачем 18.11.2016 прийнято наказ № 294, відповідно до якого, враховуючи тимчасову окупацію АР Крим та враховуючи положення ст. 7 Закону України "Про основи національної безпеки України", визнано недійсними (анульованими) бланки паспортів громадянина України, зокрема, ЕТ № 330113, та паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2, які були оформлені на ім`я позивача.
22. Листом від 13.11.2017 № 6.1-7177/3-17 Державна міграційна служба України повідомила адвоката Ковальчук І.В. про визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 та паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 .
23. Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
24. Конституція України.
24.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Закон України від 18 січня 2001 року №2235-III "Про громадянство України" (далі - Закон № 2235-ІІІ).
25.1. Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначаються Законом №2235-III.
25.2. Згідно з статтею 3 Закону № 2235-ІІІ Громадянами України є:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;
4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.
Документами, що підтверджують громадянство України, є: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну.
25.3. Згідно зі статтею 6 Закону № 2235-ІІІ громадянство України набувається: за народженням; за територіальним походженням; внаслідок прийняття до громадянства; внаслідок поновлення у громадянстві; внаслідок усиновлення; внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя; внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
25.4. Статтею 8 Закону № 2235-ІІІ передбачено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.
Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.
25.5. Відповідно до положень ст. 21 Закону № 2235-ІІІ рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
26. Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215/2001 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України" (далі - Порядок № 215/2001).
26.1. Згідно п. 1 Порядку № 215/2001 для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.
26.2. Відповідно до п. 24 Порядку № 215/2001 для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка народилася до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент народження особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає: а) заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням; б) дві фотокартки (розміром 35 х 45 мм); в) один із таких документів: - декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства; - зобов`язання припинити іноземне громадянство - для іноземців. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов`язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України; - декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні; - заяву про зміну громадянства - для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України; г) копію свідоцтва про народження або інший документ, що підтверджує факт народження особи на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.