ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 914/240/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенця В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Черненка О.В.,
за участю представників:
Генеральної прокуратури України - Голуб Є.В.,
Кабінету Міністрів України - не з`явився,
Дочірнього підприємства Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторговельного
підприємства "Спецтехноекспорт" - не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого
підприємства "Будінвест" - не з`явився,
Адміністрації державної прикордонної служби України - не з`явився,
Громадської організації "Правозахисний центр ім. ген. УНР Володимира Сікевича" - не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю "АрхіБуд" - не з`явився,
Військової частини №2144 - не з`явився,
Львівської міської ради - не з`явився,
Регіонального ландшафтного парку "Знесіння" - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АрхіБуд"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2019
(головуючий - Хабіб М.І., судді Дубник О.П., Зварич О.В.)
у справі за позовом Заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України
до 1) Дочірнього підприємства Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство "Спецтехноекспорт", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства "Будінвест", 3) Адміністрації державної прикордонної служби України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Громадська організація "Правозахисний центр ім. ген. УНР Володимира Сікевича "
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "АрхіБуд", 2) Військова частина №2144, 3) Львівська міська рада, 4) Регіональний ландшафтний парк "Знесіння"
про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1. У лютому 2018 року заступник військового прокурора Західного регіону України звернувся до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України з позовом до Дочірнього підприємства Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторговельного підприємства "Спецтехноекспорт" (далі-ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт") та ТОВ "Будінвест" про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу будівель та споруд від 20.04.2006, укладеного ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" та ТОВ "Будінвест".
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем-1 було відчужено військове майно за відсутності згоди Кабінету Міністрів України, як власника майна.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.05.2019 у справі №914/240/18 задоволено клопотання відповідачів про застосування строку позовної давності, відмовлено у задоволенні клопотання Кабінету Міністрів України про визнання поважними причин пропуску позовної давності та відмовлено у задоволенні позову.
4. Місцевий суд мотивував свої висновки тим, що предметом спірного договору купівлі-продажу є майно, яке не було включено до затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України переліку майна від 13.07.2005, разом з тим прокурор звернувся до суду з даним позовом з пропуском позовної давності та не навів поважних причин для його поновлення.
5. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 рішення Господарського суду Львівської області від 07.05.2019 у справі № 914/240/18 скасовано. Справу № 914/240/18 передано для розгляду до Господарського суду міста Києва за встановленою підсудністю.
6. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що розгляд даного спору було здійснено Господарським судом Львівської області за місцезнаходженням нерухомого майна (м. Львів), яке було предметом спірного договору купівлі-продажу, разом з тим, оскільки під час розгляду справи місцевим судом за клопотанням прокурора було залучено Адміністрацію Державної прикордонної служби України у якості відповідача-3 у справі, яка згідно з Положенням про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №533, є центральним органом виконавчої влади, то відповідно до ч. 5 ст. 30 ГПК України розгляд даної справи повинен був бути здійснений місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів
7. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ "АрхіБуд" звернулось з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 скасувати, а рішення Господарського суду Львівської області від 07.05.2019 - залишити без змін.
8. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував, що у даному випадку позов був пред`явлений правомірно у порядку ч. 3 ст. 30 ГПК України (за місцезнаходженням нерухомого майна), тобто за правилами виключної підсудності. Водночас після залучення у якості співвідповідача Адміністрації державної прикордонної служби України виникла конкуренція між різними, але рівнозначними частинами 3 та 5 ст. 30 ГПК України (виключна підсудність справ), а тому оскільки ч. 5 ст. 30 ГПК України не превалює над ч. 3 ст. 30 ГПК України, то суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про порушення судом апеляційної інстанції правил виключної підсудності.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
9. Військова частина №2144 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу задовольнити у повному обсязі, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого суду - залишити без змін. Крім того, Військова частина №2144 просить розглянути справу без її участі.
10. Адміністрація державної прикордонної служби України подала відзив на касаційну скаргу, у якому також просить касаційну скаргу задовольнити в повному обсязі, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого суду - залишити без змін.
11. Військовою прокуратурою Західного регіону України 25.01.2020 подано пояснення на касаційну скаргу, у яких зазначено, що постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
12. Надавши оцінку вказаним поясненням, поданим Військовою прокуратурою Західного регіону України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що такі пояснення фактично є відзивом на касаційну скаргу, який поданий поза межами строку, визначеного в ухвалі Верховного Суду від 18.11.2019.
13. Відповідно до ч. 1 ст. 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
14. Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
15. Оскільки Військовою прокуратурою Західного регіону України подано відзив на касаційну скаргу після спливу строку, встановленого в ухвалі Верховного Суду від 18.11.2019 про відкриття касаційного провадження, то Верховний Суд дійшов висновку про залишення зазначеного відзиву без розгляду на підставі ст. 118, 295 ГПК України.
16. ТОВ "АрхіБуд" подало клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні. У вказаному клопотанні адвокат посилається на висновок Європейського суду з прав людини у справі "Бартая проти Грузії".