ПОСТАНОВА
Іменем України
11 лютого 2020 року
Київ
справа №814/1333/18
адміністративне провадження №К/9901/32065/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гусака М.Б., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року (головуючий суддя - Крусян А.В., судді: Градовський Ю.М., Яковлєв О.В.) у справі № 814/1333/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерська харчосмакова фабрика" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерська харчосмакова фабрика" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Миколаївській області (далі - ГУ ДФС) 19 жовтня 2018 року подало апеляційну скаргу.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ГУ ДФС залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення недоліків, а саме надання документа, що підтверджує сплату судового збору.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2018 року апеляційна скарга була повернута скаржнику у зв`язку з неусуненням недоліків у встановлений судом строк.
Копія вказаної ухвали була отримана ГУ ДФС 30 листопада 2018 року, що підтверджується відомостями повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (том 2 а.с.92).
Відповідач повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року, яка була направлена поштою 10 вересня 2019 року (том 2 а.с.104). У апеляційній скарзі ГУ ДФС заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою та визнання поважними причин пропуску вказаного строку. Клопотання вмотивоване відсутністю коштів на сплату судового збору, на підтвердження чого надано копії службових записок.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року апеляційну скаргу ГУ ДФС залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків, а саме зазначення інших поважних причин пропуску строку звернення до суду та документа про сплату судового збору.
Ухвала апеляційного суду вмотивована тим, що копія ухвали про повернення апеляційної скарги була отримана скаржником ще 30 листопада 2018 року, але повторно апеляційна скарга до П`ятого апеляційного адміністративного суду була направлена лише 10 вересня 2019 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Дослідивши причини, на які посилається апелянт щодо підстав пропуску строку звернення до суду, апеляційний суд вважав за необхідне зобов`язати апелянта навести суду інші поважні причини пропуску строку звернення до суду апеляційної інстанції.
Копія зазначеної ухвали була отримана ГУ ДФС 23 вересня 2019 року, що підтверджується відомостями повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (том 2 а.с.111).
2 жовтня 2019 року апелянт засобами поштового зв`язку направив на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду клопотання, відповідно до якого просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року та поновити вказаний строк. Крім того, скаржник просив продовжити строк виконання вимог ухвали апеляційного суду від 18 вересня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору.
Вимоги вказаного клопотання, з посиланням на положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також прецедентну практику Європейського суду з прав людини, вмотивовані тим, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. При цьому скаржник повідомив, що відповідно до запиту від 17 вересня 2019 року №07.2-08/2/4135 Головне управління Державної казначейської служби у Миколаївській області повідомило ГУ ДФС про необхідність повідомлення про КПКВК, КЕКВ та рахунки, з яких буде проведено безспірне списання коштів. Крім того, згідно з пунктом 30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 3 серпня 2018 року №845 (далі - Порядок), на період встановлення зазначених даних не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника за всіма КПКВК та КЕКВ, крім платежів, зазначених у пункті 25 цього Порядку.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року.
Ухвала суду вмотивована тим, що апелянтом у визначений судом строк не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Викладені у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження причини такого пропуску не є поважними.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ГУ ДФС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що повернення первинної апеляційної скарги, яка була подана у встановлений законом строк, відбулось з причини несплати судового збору. На переконання скаржника, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. Втім, апеляційним судом не було дотримано вимог частини третьої статті 2 КАС України стосовно забезпечення рівності усіх учасників судового процесу перед законом та забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
У поданому відзиві на касаційну скаргу позивач просила залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін як законну та обґрунтовану, наголошуючи на тому, що відповідач у період з 30 жовтня 2018 року по 16 жовтня 2019 року так і не сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги, ґрунтовних пояснень з цього приводу не надав. На переконання позивача, відсутність коштів на сплату судового збору не може слугувати безумовною підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до вимог частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.