1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2020 року

Київ

справа №816/1572/16

адміністративне провадження №К/9901/42398/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Желєзного І.В.,

суддів: Саприкіної І.В., Чиркіна С.М.

розглянув у порядку попереднього розгляду

касаційну скаргу Кременчуцької міської ради Полтавської області

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючої судді Лях О.П., суддів: Бегунца А.О., Яковенка М.М. від 20.09.2017

у справі № 816/1572/16

за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області

до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, фізична особа-підприємець ОСОБА_1,

про скасування реєстрації декларації

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У вересні 2016 року Кременчуцька міська рада Полтавської області (далі також - позивач) звернулася до адміністративного суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області (далі також - відповідач, Департамент), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі також - ДАБІ України), фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також - ФОП ОСОБА_1 ), в якому просила: скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації "будівництво магазину роздрібної торгівлі в м. Кременчуці Полтавської області за адресою: АДРЕСА_2 ", зареєстровану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області від 07.10.2014 за №ПТ142142800212; скасувати рішення про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19330451 від 13.02.2015, прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції, та визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1, видане 13.02.2015 Реєстраційною службою Кременчуцького міського управління юстиції.

2. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про скасування рішення про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19330451 від 13.02.2015, прийнятого державним реєстратором Реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції, та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1, виданого 13.02.2015 Реєстраційною службою Кременчуцького міського управління юстиції.

3. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 адміністративний позов задоволено повністю: скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації "будівництво магазину роздрібної торгівлі в м. Кременчуці Полтавської області за адресою: АДРЕСА_2", зареєстровану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області від 07.10.2014 за №ПТ 142142800212; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1378,00 грн.

4. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 скасовано, провадження у справі закрито.

5. 17.10.2017 Кременчуцька міська рада Полтавської області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017; справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.12.2017 відкрито касаційне провадження у справі.

7. У подальшому справу було передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів").

8. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Саприкіної І.В., Чиркіна С.М.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 14.06.2016 до Кременчуцької міської ради надійшла заява ФОП ОСОБА_1 щодо прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в м. Кременчуці для експлуатації та обслуговування магазину роздрібної торгівлі по АДРЕСА_4, площею 49 кв.м.

10. До вказаної заяви додано копії документів, які підтверджують, що на підставі декларації від 07.10.2014 №ПТ 142142800212 про готовність об`єкта до експлуатації "будівництво магазину роздрібної торгівлі в м.Кременчуці Полтавської області за адресою: АДРЕСА_2", зареєстрованої Інспекцією Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області від 07.10.2014 за №ПТ142142800212, реєстраційною службою Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області видано ОСОБА_1 . свідоцтво про право власності на відповідне нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 13.02.2015. При цьому, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 13.02.2015 внесено запис про державну реєстрацію права власності на магазин роздрібної торгівлі, розташований за адресою: АДРЕСА_4, за ОСОБА_1 . Такий запис внесено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 19330451 від 13.02.2015.

11. В декларації про готовність об`єкта до експлуатації у пункті 11-1 "Інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію чи договір про встановлення права земельного сервітуту щодо будівництва об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури" ФОП ОСОБА_1 зазначено договір оренди землі б/н від 03.06.2011, зареєстрований в управлінні Держкомзему у місті Кременчук Полтавської області 21.06.2011 за № 531040004000233, площа земельної ділянки - 48 кв.м.

12. До вказаної заяви додано договір про встановлення особистого строкового сервітуту б/н від 03.06.2011, укладений між Кременчуцькою міською радою (надавач) та ФОП ОСОБА_1 (набувач).

13. Відповідно до пунктів 1.1-1.3 предметом цього договору є особистий строковий сервітут, встановлений виключно набувачу на земельну ділянку в м. Кременчуці, на якій буде розміщуватись та використовуватись для провадження підприємницької діяльності стаціонарна мала архітектурна форма; об`єктом особистого строкового сервітуту за цим договором є земельна ділянка в АДРЕСА_2, площею 48 кв.м, згідно зі схемою прив`язки стаціонарної малої архітектурної форми; надавач надає, а набувач приймає об`єкт особистого строкового сервітуту - земельну ділянку площею 48 кв.м по АДРЕСА_2 в строкове платне користування для розміщення стаціонарної малої архітектурної форми - торговельного павільйону для реалізації продовольчих товарів першої необхідності.

14. Згідно з пунктом 2.1 договору цей договір укладено строком на 5 років.

15. Даний договір зареєстровано в управлінні Держкомзему у м. Кременчук Полтавської області 21.06.2011 №531040004000233

16. Рішенням Кременчуцької міської ради від 02.12.2010 надано дозвіл ФОП ОСОБА_1 на розміщення відповідної малої архітектурної форми.

17. Вважаючи недостовірною інформацію, вказану ФОП ОСОБА_1 у декларації про готовність об`єкта до експлуатації в частині підстави використання земельної ділянки, позивач звернувся із даним позовом до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

18. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що при реєстрації декларації від 07.10.2014 №ПТ142142800212 про готовність об`єкта до експлуатації, розташованого у АДРЕСА_2, Інспекцією ДАБК в Полтавській області, не перевірено повноту даних, зазначених у ній, а саме щодо наявності договору оренди земельної ділянки та щодо його реєстрації, що призвело до введення в експлуатацію об`єкта нерухомості на земельній ділянці, яка не передавалась у користування або у власність замовнику.

19. Представник відповідача у ході судового розгляду справи заперечував проти позову та зазначив, що пунктом 17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, не передбачено, що разом з декларацією замовник подає будь-які документи; в органу державного архітектурно-будівельного контролю відсутні повноваження під час здійснення дій щодо реєстрації декларації витребовувати від замовників будівництва будь-які документи, які підтверджують відомості у ній.

20. Представник третьої особи ФОП ОСОБА_1 заперечував проти позову, посилаючись на те, що ФОП ОСОБА_1 подано та зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, та Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що у спірній декларації наявна недостовірна інформація щодо права користування земельною ділянкою ФОП ОСОБА_1 за договором оренди, а Інспекцією ДАБК у Полтавській області не перевірено повноту даних, зазначених у спірній декларації, відтак реєстрація спірної декларації підлягає скасуванню.

22. Суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі, виходив із того, що у справі, що розглядається, предметом спору є не стільки правомірність дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області щодо реєстрації декларації від 07.10.2014 року №ПТ142142800212 про готовність об`єкта до експлуатації, скільки правомірність набуття права власності ФОП ОСОБА_3 на магазин роздрібної торгівлі на підставі оскаржуваної декларації про готовність об`єкта до експлуатації, тобто у даний справі наявний спір про цивільне право, який має вирішуватися за правилами господарської юрисдикції.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з тих підстав, що цей спір стосується правомірності проведення реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, тобто відповідач у спірних правовідносинах здійснює владні управлінські функції. Суб`єктний склад спірних правовідносин та предмет позовних вимог свідчать про публічно-правовий характер даного спору.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Суд дослідив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм права судом апеляційної інстанції та дійшов таких висновків.

25. Згідно із частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з цим позовом, КАС України) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

26. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.


................
Перейти до повного тексту