Постанова суду № 916/2828/18 від 06.02.2020 про визнання права іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 916/2828/18

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. (головуючий), Стратієнко Л. В., Студенця В. І.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

на рішення Господарського суду Одеської області

у складі судді Смелянець Г. Є.

від 15.05.2019

додаткове рішення Господарського суду Одеської області

від 29.05.2019

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Принцевської Н. М., Діброви Г. І., Ярош А. І.

від 30.09.2019

за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області

про визнання права іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників:

позивача: Костюк К. О., Дьоміна Н. Ю.

відповідача: Чорний О. В.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

У грудні 2018 року Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог за вхідним № 5373/19 від 19.03.2019) просило:

- визнати за Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" право іпотеки на нежитлові приміщення офісу, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 7790248, що належать на праві власності Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області;

- в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/0027/82/74937 від 17.05.2007 у сумі 541 853,99 дол. США звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлові приміщення офісу, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 7790248, що належать на праві власності Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою ніж 8 388 878,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в забезпечення виконання зобов`язань за укладеним між банком та ОСОБА_1 кредитним договором № 014/0027/82/74937 від 17.05.2007 між позивачем та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір від 22.05.2007, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чепелєвою Т. В. та зареєстрований в реєстрі за № У-183. Внаслідок невиконання зобов`язань за кредитним договором позивач як іпотекодержатель набув право на задоволення своїх грошових вимог за кредитним договором за рахунок предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. За твердженням позивача відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна власником предмета іпотеки є Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області. У зв`язку з переходом права власності на предмет іпотеки до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області останній відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку" набув статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором.

Крім того позивач, посилаючись на те, що призначення об`єкта нерухомості, що є предметом іпотеки, було змінено з квартири на нежитлові приміщення офісу та збільшилася площа цього об`єкта з 395,9 кв.м на 432,3 кв.м, просить суд визнати за ним право іпотеки на нежитлові приміщення офісу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстровані за Управлінням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області, який позивач вважає належним способом захисту своїх прав.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

17.05.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (Кредитор), правонаступником якого є позивач - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_1 (Позичальник) був укладений кредитний договір № 014/0027/82/74937 (далі по тексту - кредитний договір), відповідно до умов якого Кредитор зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 395 964 доларів США на строк 120 місяців з 17.05.2007 по 17.05.2017, за процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 13,75 % річних, а Позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути Кредитору суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно з умовами договору та тарифами банку та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені договором.

Згідно з пунктом 6.5. кредитного договору Кредитор має право вимагати дострокового погашення Позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадках невиконання позичальником умов цього договору та/або договорів застави/іпотеки, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту, та в інших випадках, передбачених цим договором.

Таке дострокове погашення повинно бути здійснене позичальником не пізніше 30 календарного дня з дня надіслання позичальнику відповідного повідомлення від кредитора з вимогою дострокового погашення.

У випадку порушення Позичальником своїх зобов`язань за договором, у т.ч. у випадку невиконання Позичальником зобов`язань з дострокового погашення заборгованості відповідно до умов Договору, Кредитор має право без отримання додаткової письмової згоди Позичальника за власним вибором звернути стягнення на предмет іпотеки/застави будь яким способом, у тому числі на підставі виконавчого напису нотаріусу, або одержати відшкодування майна Позичальника, або звернутися до поручителів/майнових поручителів, відповідно до вимог чинного законодавства України та умов відповідних договорів, що забезпечують зобов`язання Позичальника за договором.

22.05.2007 в забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за кредитним договором № 014/0027/82/74937 від 17.05.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (Іпотекодержатель), правонаступником якого є позивач - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_2 (Іпотекодавець) був укладений іпотечний договір (далі по тексту - іпотечний договір), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чепелєвою Т. В. та зареєстрований в реєстрі за № У-183.

Відповідно до пункту 1.2. іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно: квартира під АДРЕСА_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з: 1-підвал; І поверх: 1а-коридор, 2-житлова, 3,6-холл, 5-сходова ступені, 4-кухня, 6а-підсобне, 7-туалет; ІІ поверх: 1-сходові ступені, 4а, 2а, 3а, 9, 10-житлові, 5а-гардеробна, 6б, 8-ванна, 7а-коридор; мансарда: 1а-зимовий сад, 3а-ванна, 4а-коридор, 2б-житлова, загальною площею 395,9 кв.м, житловою - 155,1 кв.м. (далі по тексту - предмет іпотеки), яке належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ № 362348, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 22.12.2006, зареєстрованого Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" в реєстрі прав власності на нерухоме майно, номер запису 755 в книзі: 637пр-84, реєстраційний номер: 7790248.

Згідно з підпунктами 3.1.1., 3.1.4. пункту 3.1. іпотечного договору Іпотекодержатель має право:

- у будь-який час протягом дії цього договору перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та експлуатації (використання) предмета іпотеки.

- у випадку невиконання Іпотекодавцем зобов`язань за цим договором або Боржником за кредитним договором, у тому числі, якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до пункту 5 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед усіма іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свої вимоги, що визначені на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов`язаних з реалізацією предмета іпотеки.

Відповідно до пункту 5.1. іпотечного договору у разі порушення Іпотекодавцем та/або боржником основного зобов`язання, умов кредитного договору або умов цього договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий звіт порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

За змістом пунктів 5.3., 5.4., 5.6. іпотечного договору Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання за кредитним договором забезпеченого цієї іпотекою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет іпотеки у разі порушення Іпотекодавцем та/або Боржником обов`язків, встановлених цим договором або кредитним договором.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом продажу Іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку"; згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Право вибору способу задоволення вимог іпотекодержателя належить Іпотекодержателю.

22.05.2007 на підставі договору іпотеки до Державного реєстру іпотек був внесений реєстраційний запис про іпотеку, а також до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна був внесений реєстраційний запис щодо обтяження нерухомого майна: заборони на відчуження нерухомого майна (предмета іпотеки).

05.12.2007 між Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: АДРЕСА_1 . Тобто за цим договором було відчужене майно, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором.

З огляду на те, що ОСОБА_2 відмовилась від нотаріального посвідчення зазначеного договору купівлі-продажу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області звернулося до Приморського районного суду м. Одеси з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу.

Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 11.12.2007 у справі № 2-10109/07, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 06.09.2018, задовольнив позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області до ОСОБА_2 : визнав дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна (службового приміщення) квартири АДРЕСА_1 від 05.12.2007, укладений між ОСОБА_2 та Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області, та визнав за Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області право власності на нерухоме майно (службове приміщення) квартиру АДРЕСА_1 .

19.02.2008 право власності на об`єкт нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1 було зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області.

Згідно з Технічним паспортом, виготовленим 05.03.2008 Комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості", квартира АДРЕСА_1 була повністю переобладнана в офісне приміщення та збільшена загальна площа об`єкту нерухомості на 36,4 кв.м.

Згідно з Інформаційною довідкою з Реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 148838081 від 10.12.2018, з 08.02.2012 право власності на нежитлові приміщення офісу, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 432,3 кв.м, житловою площею 155,1 кв.м, реєстраційний номер майна 7790248, було зареєстроване за Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області.

Відповідно до листа Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради" № 489447.72.17 від 31.10.2017 право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстроване: до 19.02.2008 за ОСОБА_2, а з 19.02.2008 по 08.02.2012 - за Управлінням виконавчої дирекції страхування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11.12.2007. Право власності на нежитлові приміщення офісу, загальною площею 432,3 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, з 08.02.2012 і станом на 31.12.2012 зареєстроване за Управлінням виконавчої дирекції страхування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області.

06.05.2011 Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Позичальника - ОСОБА_1 та поручителів - ОСОБА_5 і ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором № 014/0027/82/74937 від 17.05.2007 (справа № 2/1522/7718/11).

За результатом розгляду справи № 2/1522/7718/11 Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 23.07.2013 у справі № 2/1522/7718/11, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 27.05.2014, позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції задовольнив: стягнув солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції суму заборгованості в розмірі 541 853,99 дол. США, що за курсом НБУ складає 4 289 424, 55 грн, що включає в себе: суму заборгованості за кредитом - 316 771,20 доларів США, що за курсом НБУ складає 2 507 624,17 грн; суму заборгованості за відсотками - 59 348,44 доларів США, що за курсом НБУ складає 469 814,12 грн; суму пені за прострочення тілу кредиту - 76 622,76 доларів США, що за курсом НБУ складає 606 561,09 грн; суму пені за прострочення відсотків по кредиту - 89 111,59 доларів США, що за курсом НБУ складає 705 425,16 грн.

Приморський районний суд м. Одеси під час розгляду зазначеної справи № 2/1522/7718/11 встановив, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є поручителями за відповідними договорами поруки, укладеними з Банком в якості забезпечення виконання зобов`язань Позичальника - ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/0027/82/74937 від 17.05.2007. Однак Позичальник та поручителі порушили умови кредитного договору та графік погашення кредиту щодо своєчасного повернення суми кредиту, відсотків річних за користування кредитом та інших платежів, а також не виконали вимогу Банку щодо дострокового погашення заборгованості.

Крім того Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 26.03.2015 у справі № 522/495/14-ц відмовив у задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції про визнання недійсними кредитного договору, договорів поруки та іпотеки. При цьому Приморський районний суд м. Одеси у цьому рішенні встановив, що Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з вимогою про повне дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором 01.03.2009, а також 03.08.2009 звернулося з вимогою до ОСОБА_5 .

У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 395,9 кв.м, жилою 155,1 кв.м, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Приморський районний суд м. Одеси ухвалою від 09.04.2015 відкрив провадження по цивільній справі № 522/6949/15-ц за цим позовом, а рішенням від 21.01.2016 у цій справі задовольнив позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції до ОСОБА_2 та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/0027/82/74937 від 17.05.2007, яка станом на 30.03.2015 становила 2 530 179,64 доларів США, що еквівалентно 59 314 052,48 грн, з яких 314 536,71 доларів США, що еквівалентно 7 373 566,15 грн - заборгованість за кредитом; 255 453,3 доларів США, що еквівалентно 5 988 496,62 грн - заборгованість за відсотками; 1 960 189,60 доларів США, що еквівалентно 45 951 989,72 грн - пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків, звернув стягнення на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції на предмет іпотеки за іпотечним договором від 22.05.2007, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 395,9 кв.м, жилою площею 155,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та яка належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 22.12.2006, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на всі види майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

09.08.2017 до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був внесений запис про припинення юридичної особи - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області (код ЄДРПОУ 25914698) за рішенням засновників. Правонаступником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області (код ЄДРПОУ 41322052).

22.08.2017 за Управлінням виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Одеській області зареєстровано право власності на нежитлові приміщення офісу, загальною площею 432,3 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, номер об`єкта 7790248.

У зв`язку з невиконанням позичальником та поручителями своїх зобов`язань зі сплати заборгованості за кредитним договором та невиконанням ними рішення Приморського районного суду м. Одеси про стягнення з них кредитної заборгованості, а також після того як Публічному акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" стало відомо про зміну власника іпотечного майна, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог за вхідним № 5373/19 від 19.03.2019) просило:

3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Господарський суд Одеської області рішенням від 15.05.2019 відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Місцевий господарський суд виходив з того, що позивач реалізував своє право іпотекодержателя в судовому порядку шляхом подання позову до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки (справа № 522/6949/15-ц), який був задоволений, і таке право позивач реалізував до моменту набуття відповідачем статусу іпотекодавця, який, за висновком суду відповідач набув з 06.09.2018 - дати набрання законної сили рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11.12.2007 у справі № 2-10109/2007 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.12.2007, тобто з дати ухвалення постанови Апеляційним судом Одеської області у справі № 2-10109/2007. За висновком суду питання звернення стягнення на спірний предмет іпотеки, власником якого є відповідач, має вирішуватися під час виконання відповідного судового рішення у справі № 522/6949/15-ц згідно з нормами Цивільного процесуального кодексу України в порядку процесуального правонаступництва, заміни сторони у виконавчому провадженні, роз`яснення судового рішення.

Також місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач не довів порушення його прав та законних інтересів, оскільки вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки вже була задоволена рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21.01.2016 у справі № 522/6949/15-ц, а заявлена позивачем у цій справі вимога до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області як до особи, яка набула статусу іпотекодавця нерухомого майна, про визнання права іпотеки за позивачем за своєю суттю є вимогою про встановлення факту, який має юридичне значення. Однак відповідач не оспорює право іпотеки за позивачем внаслідок зміни власника іпотечного майна.

Місцевий господарський суд не застосував до позовних вимог у цій справі позовну давність з огляду на недоведеність порушення прав і законних інтересів відповідача та необґрунтованість позовних вимог.

Господарський суд Одеської області додатковим рішенням від 29.05.2019 стягнув з позивача на користь відповідача судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 14 000,00 грн.

Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 30.09.2019 змінив рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2019, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції постанови суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2019 залишив без змін, а також залишив без змін додаткове рішення Господарського суду від 29.05.2019.

Господарський суд апеляційної інстанції не погодився з висновком місцевого господарського суду щодо неможливості задоволення позовних вимог у цій справі, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. За висновком суду у позивача виникло право звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним між ним і Лапіною Л.М., з огляду на невиконання боржниками своїх зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором. При цьому суд виходив з того, що відповідач є власником спірного майна (предмета іпотеки) на підставі договору купівлі-продажу від 05.12.2007, укладеного з ОСОБА_2 та визнаного дійсним в судовому порядку, став власником предмета іпотеки та набув статусу іпотекодавця з 19.02.2008 - з моменту реєстрації за ним права власності на квартиру АДРЕСА_1, за адресою: АДРЕСА_1, яка в подальшому була переобладнана в нежитлове приміщення, а іпотека відповідно до норм Закону України "Про іпотеку" залишається дійсною незалежно від зміни власника майна.

За висновком суду право позивача звернути стягнення на предмет іпотеки є порушеним, оскільки за відсутності згоди позивача як іпотекодержателя спірне іпотечне майно було продане, власник предмета іпотеки змінився, квартира, яка була предметом іпотеки, була переобладнана в офісне приміщення та переведена в нежитлове приміщення, а наявність рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21.01.2016 у справі № 522/6949/15-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки не свідчить про відсутність порушеного права позивача з огляду на те, що це рішення стосувалося предмету іпотеки - квартири, якої вже не існує у зв`язку з її переобладнанням у нежитлове приміщення, та було ухвалене щодо ОСОБА_2 (відповідача у справі), яка з 19.02.2008 вже не була власником предмета іпотеки і на час прийняття рішення у справі № 522/6949/15-ц померла.

Разом з цим суд відмовив у задоволенні позову з огляду на те, що позовні вимоги були заявлені після спливу строку позовної давності. При цьому суд відхилив доводи позивача про те, що він дізнався про зміну власника іпотечного майна лише в 2017 році та не пропустив строк позовної давності, оскільки за умовами іпотечного договору позивач як іпотекодержатель має право у будь-який час протягом дії цього Договору перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та експлуатації (використання) предмета іпотеки, інформація стосовно нового власника іпотечного майна була відображена у відповідних державних реєстрах, а відтак позивач мав змогу отримати її відповідно до норм чинного законодавства і вчасно звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі позивач - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2019, додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 29.05.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема статей 261, 267 Цивільного кодексу України та статті 86 Господарського процесуального кодексу України. За твердженням скаржника суд апеляційної інстанції:

1) в порушення статті 86 Господарського процесуального кодексу України не надав оцінки наданим позивачем письмовим доказам, а саме:

- інформаційним довідками з Державного реєстру речових прав № 62667407 (надана в судовому засіданні суду апеляційної інстанції), № 148832755 та № 148838081, з яких вбачається що станом на 2015 рік та 2018 рік предмет іпотеки був зареєстрований за ОСОБА_2 та відомості про реєстрацію права власності за відповідачем на спірну квартиру були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно лише 22.08.2017,

- пункту 1.1. іпотечного договору, згідно з яким кінцевим строком погашення кредиту є 17.05.2017,

- рішенню Приморського районного суду м. Одеси від 26.03.2015 у справі № 522/495/14-ц, яким суд відмовив повністю в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання недійсним, зокрема іпотечного договору № У-183 від 22.05.2007, та не взяв до уваги, що ОСОБА_2 як попередній власник предмета іпотеки оскаржувала дійсність іпотечного договору та не заявляла про те, що майно вже належить іншій особі, що підтверджує факт того, що позивач не знав та не міг знати про те, що предмет іпотеки належить іншій особі;

2) не взяв до уваги обставини того, що позивач не був повідомлений про факт укладення між ОСОБА_2 та відповідачем у цій справі договору купівлі-продажу іпотечного майна від 05.12.2007, цей договір був укладений без згоди позивача на відчуження предмета іпотеки, позивач не був залучений до розгляду цивільної справи про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання за відповідачем права власності, інформація щодо зміни власника іпотечного майна не містилася в загальнодоступних джерелах до 22.08.2017, а факт зміни власника майна приховувався від позивача;

3) неправильно тлумачить підпункт 3.1.1. пункту 3.1. іпотечного договору та не взяв до уваги, що цей пункт передбачає право, а не обов`язок Банку перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та експлуатації (використання) предмета іпотеки, залишив поза увагою, що позивач неодноразово користувався цим правом та перевіряв зареєстроване право власності на предмет іпотеки шляхом звернення із запитами про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та отримував інформацію про те, що власником предмету іпотеки є ОСОБА_2, а не відповідач у цій справі;

4) не застосував до спірних правовідносин положення частин 2 та 3 статті 264 Цивільного кодексу України та залишив поза увагою, що позовна давність переривалась внаслідок багаторічного судового процесу.

За твердженням позивача місцевий господарський суд взагалі не досліджував обставин, пов`язаних з дотриманням позивачем строку позовної давності при зверненні до суду з цими позовними вимогами.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволенні касаційної скарги в повному обсязі, посилаючись на те, що доводи скаржника є безпідставними та необґрунтованими, а висновки суду апеляційної інстанції щодо пропуску позивачем строку позовної давності є правильними та зроблені з правильним застосуванням до спірних правовідносин норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

7. Позиція Верховного Суду.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанцій.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, здійснивши розгляд касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, та доводи відповідача у відзиві на касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи, надану господарськими судами попередніх інстанцій та повноту їх встановлення, з`ясувавши правову природу спірних правовідносин, дослідивши правові норми, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, правильність застосування судами норм матеріального та дотримання норм процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частинами другою та третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Отже підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.

Відповідно до визначення термінів, що містяться у статті 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Слід зазначити, що право іпотеки, на захист якого подано позов, є похідним речовим правом від права власності на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки.

Згідно зі статтею 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визнання права належить до способів захисту цивільних прав та інтересів.

Позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто, метою подання цього позову є усунення невизначеності у суб`єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб`єктивного права особою. Такі позови можуть подаватися щодо визнання права власності чи інших речових прав на певне майно.

Як встановили суди попередніх інстанцій право іпотеки виникло у позивача на підставі укладеного між ним як Іпотекодержателем та ОСОБА_2 як Іпотекодавцем іпотечного договору від 22.05.2007, предметом іпотеки за яким було нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належало на праві приватної власності Іпотекодавцю ( ОСОБА_2 ), за реєстраційним номером в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 7790248.

................

Перейти до повного тексту