ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 227/546/17
провадження № 51-2195км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Матієк Т. В., Могильного О. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н. В.,
прокурора Руденко О. П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23 квітня 2018 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 06 березня 2019 року, постановлені в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050230001565, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Білицьке Добропільського району Донецької області, жителя АДРЕСА_1, такого, що не має судимостей,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23 квітня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки і покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він за обставин встановлених судом першої інстанції та детально наведених у вироку, 03 жовтня 2016 року приблизно о 04:15, знаходячись біля магазину "Радуга" на вул. Молодіжній, 6, в смт Водянське Добропільського району Донецької області, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, завдав не менше п`яти ударів кулаком у голову ОСОБА_2, спричинивши тим самим останньому тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпечності для життя в момент заподіяння, у вигляді: синця повік лівого ока, садна лівої скроні, субконьюктивального крововиливу лівого ока, відкритих переламів кісток основи черепу (основної та решітчастої кісток), закритих переламів лобної кістки, верхньої щелепи, лівої вилиці, обох скроневих кісток, кісток носа з гемосинуситом всіх біляносових пазух та внутрішньочерепної гематоми лівої скроневої області і субдуральної гематоми лобно - скроневої області головного мозку зліва, нейропатії лівого підокового нерву травматичного генезу, назальної лікворії та аносмії.
Донецький апеляційний суд ухвалою від 06 березня 2019 року залишив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 без змін.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильно надану оцінку доказам, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення, а кримінальне провадження закрити.
Суть доводів касаційної скарги засудженого зводиться до його вказівок про те, що вирок місцевого суду щодо нього є незаконним і необґрунтованим, а матеріали кримінального провадження не містять достатніх доказів для доведення його винуватості у вчиненні інкриміновано йому злочину, а тому положення ч. 1 ст. 121 КК до нього застосовано неправильно. Стверджує, що не наносив ударів ОСОБА_2, а лише відштовхнув потерпілого внаслідок чого останній впав. На думку засудженого, вирок суду ґрунтується на припущеннях. Вказані порушення не були усунуті судом апеляційної інстанції, який всупереч ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) відповідних доводів його апеляційної скарги не перевірив, а тому рішення цього суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК, та постановлене з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Позиції учасників судового провадження
У письмових запереченнях на касаційну скаргу засудженого прокурор, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів, просить залишити її без задоволення, а постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення - без зміни.
У судовому засіданні прокурор, навівши відповідні пояснення, заперечила проти задоволення касаційної скарги засудженого, просила постановлені у кримінальному провадженні судові рішення залишити без змін.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно зі ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При перевірці доводів, наведених у касаційних скаргах, Верховний Суд виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
За ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Доводи засудженого щодо неповноти судового розгляду, незгоди з наданою судом оцінкою доказів, оспорювання встановлених за результатами судового розгляду фактів із викладенням власної версії подій стосуються, по суті, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що виходячи з вимог ст. 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції, а тому Верховний Суд не перевіряє ці доводи касаційної скарги засудженого.
Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції в межах доводів апеляційної скарги, який порушень процесуального порядку збирання, дослідження та оцінки наведених судом у вироку доказів не встановив.
При перевірці судових рішень не встановлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 370, п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК вказані висновки ґрунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджено доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду й оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Зміст обставин і доказів докладно наведено у вироку.
Доводи засудженого щодо заперечення своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину були предметом ретельної перевірки суду першої інстанції та знайшли належну оцінку у вироку.