ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 727/3322/18
провадження № 51-1780км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Короля В.В., Лагнюка М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Матюшевої О.В.,
представників потерпілої Круглюка І.В., Фотія Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018260040000073, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки м. Чернівців, раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 21 грудня 2018 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 26 лютого 2019 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 21 грудня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 а користь ОСОБА_2 25 010 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 25 000 грн - моральної шкоди.
Чернівецький апеляційний суд ухвалою від 26 лютого 2019 року вирок суду першої інстанції змінив у частині вирішення цивільного позову про стягнення моральної шкоди, стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 12 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині апеляційний суд залишив вирок без зміни.
ОСОБА_1 визнано винуватою в тому, що вона 9 січня 2018 року близько 11:00, перебуваючи в магазині "Неолюкс" у м. Чернівцях, у ході конфлікту з ОСОБА_2, діючи умисно, протиправно, взяла в руки металевий торшер зі скляним плафоном та завдала ним останній удару в обличчя. Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді забійно-різаної рани у вилично-привушній ділянці правої щоки з переходом на праву вушну раковину, три різано-рвані рани в підщелепній ділянці обличчя, струсу головного мозку, посттравматичної ерозії рогівки правого ока та інші, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я.
Короткий зміст вимог, наведених у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_2 посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженої черезм`якість, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх доводів потерпіла зазначає, що:
- всупереч нормам матеріального права суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми цивільного й кримінального процесуального закону та не врахували правових позицій, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", що вплинуло на неправильне визначення розміру відшкодування моральної та матеріальної шкоди;
- суди не врахували, що вона змушена була перебувати в лікарні на стаціонарному лікуванні в відділенні хірургічної стоматології спочатку протягом трьох тижнів з діагнозом "різано-рвані рани обличчя", потім ще два тижні в неврологічному відділенні з діагнозом "стан після струсу головного мозку";
- вона користувалась послугами адвоката, за надання правової допомоги у складанні процесуальних документів та за представництво в судах сплатила кошти в розмірі 20 000 грн;
- суд безпідставно зменшив суму відшкодування матеріальної шкоди;
- наявність моральної шкоди вона обґрунтовує душевними стражданнями, пережитими у зв`язку із самим фактом завдання тілесних ушкоджень та подальшою реабілітацією, приниженням її честі, гідності, зниженням престижу магазину "Неолюкс", співвласником якого вона є, та безпосередньо її ділової репутації, оскільки кримінальне правопорушення було вчинено на території вказаного магазину в робочий час;
- ураховуючи, що заподіяно рвану рану на обличчі, після якої залишився рубець, для усунення якого в подальшому необхідна пластична операція, а також враховуючи душевні страждання, пережитий емоційний стрес, перебування протягом тривалого часу на лікуванні, погіршення стану здоров`я, відчуття постійної слабкості, страждання на безсоння, погане самопочуття та постійну тривожність, вона оцінює моральну шкоду в розмірі 500 000 грн;
- покарання, призначене потерпілій, у виді штрафу є явно несправедливим за своїм видом, ураховуючи конкретні обставини - завдання удару торшером по обличчі, внаслідок чого вона зазнала фізичного і душевного болю та страждань, що істотно порушило її особисте психологічне та матеріальне благополуччя, крім того, таке покарання не дасть можливості в подальшому забезпечити дотримання засудженою всіх загальновизнаних людських цінностей.
Позиції учасників судового провадження
На касаційну скаргу надійшло заперечення від захисника Штефанчук С.В.
У судовому засіданні:
- представники потерпілої підтримали касаційну скаргу;
- прокурор підтримала касаційну скаргу частково, просила скасувати ухвалу в частині вирішення цивільного позову щодо відшкодування матеріальної шкоди та направити в цій частині на новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 та правильності кваліфікації її дій у касаційній скарзі не оскаржуються.
Доводи потерпілої щодо невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі засудженої через м`якість Суд, ураховуючи надані матеріали кримінального провадження, не може взяти до уваги як обґрунтовані з огляду на таке.
Згідно зі ст. 50 КК покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що суд, постановляючи вирок, дотримався цих вимог закону.
Як убачається з вироку, призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції врахуваввідсутність пом`якшуючих покарання обставин.
Разом із тим суд першої інстанції взяв до уваги:
- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК відноситься до категорії невеликої тяжкості;
- дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, працює, за місцем проживання характеризується посередньо;
-відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Тому суд визначив ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке за санкцієюч. 2 ст. 125 КК не є мінімальним за розміром.